Судове рішення #5679637

  

Справа № 22-ц-846/2009     Головуючий у 1-й інстанції: Глущенко Є.Д.

Категорія - 52     Суддя-доповідач: Ведмедь Н.І.

РІШЕННЯ

Іменем України

07  липня  2009  року     колегія  суддів  судової палати     у  цивільних  справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого -   ГагінаМ.В.,

суддів     -   Ведмедь Н.І, Ільченко О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

та осіб, які приймають участь в справі - позивача, представника відповідача, розглянула у  відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу

за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувального управління «Охтирканафтогаз»

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2009

  року   в справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувального управління «Охтирканафтогаз», третя особа: ОСОБА_2, про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково.

Визнано незаконним наказ начальника нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» № 336 від 12 грудня 2008 року про звільнення ОСОБА_1. з роботи та поновлено його на роботі оператором з добування нафти і газу ЦВНГ № 3 нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта».

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» на користь ОСОБА_1. середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 9745 грн. 56 коп. та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» на користь держави судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп., 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1..

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ «Укрнафта», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду від 29 квітня 2009 року та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. у повному обсязі.

 

2

Вказує, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про недоведеність факту перебування позивача на роботі в стані алкогольного сп'яніння, помилково вважав порушеним порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачений ст.149 КЗпП України, також з порушенням норм процесуального права суд залучив письмові пояснення свідка ОСОБА_3. та самого позивача; також не досліджено факт заподіяння позивачу моральної шкоди, не враховано ступінь вини заподіювача та характер протиправних дій; крім цього, суд невірно провів стягнення судових витрат з відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, з 27 березня 2007 року ОСОБА_1. працював у відповідача оператором з добування нафти і газу цеху видобутку нафти та газу № 3 НГВУ «Охтирканафтогаз» ВАТ «Укрнафта».

Наказом від 12 грудня 2008 року № 336 відповідач звільнив позивача з роботи на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, тобто за появу на роботі в нетверезому стані.

Профспілковий комітет НГВУ «Охтирканафтогаз» 12 грудня 2008 року надав згоду на розірвання трудового договору з позивачем за п.7 ст.40 КЗпП України.

Зі змісту службової записки начальника СБ ОНПР, подання начальника НГВУ «Охтирканафтогаз» ОСОБА_2., витягу з протоколу № 33 засідання профкому вбачається, що ні власник, ні уповноважений ним орган до застосування дисциплінарного стягнення, як цього вимагає ст.149 КЗпП України, письмових пояснень від позивача не зажадав.

Пояснення від позивача, які були враховані відповідачем при звільненні, написав власноручно провідний фахівець служби безпеки Охтирського нафтопромислового району Департаменту економічної безпеки та режиму відповідача ОСОБА_4., в яких зазначив, що на роботі позивач випив 250 гр. горілки. Не погодившись з цим, позивач відмовився підписати саме такі пояснення.

До того ж, ні власник, ні уповноважений ним орган відбирати пояснення, пов'язані з порушення трудової дисципліни, ОСОБА_4. не наділяв.

З функціональних обов'язків провідного фахівця служби безпеки Охтирського нафтопромислового району Департаменту економічної безпеки та режиму, які не затверджені керівником підприємства, вбачається, що такий фахівець періодично проводить перевірку стану виробничої дисципліни, а не трудової.

Позивач добровільно написав пояснення начальнику цеху ВНГ № 3, в яких зазначив, що ОСОБА_4. вимагав його підпису на складеній ним пояснюючій записці про вживання ним на роботі горілки. Однак ці пояснення при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності були проігноровані і відповідачем, і профспілковим комітетом.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. місцевий суд виходив з недоведеності відповідачем факту появи позивача на роботі в нетверезому стані та безпідставності застосування до нього дисциплінарного стягнення у формі звільнення з роботи, а також завданні йому незаконним звільненням моральної шкоди.

 Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду щодо недоведеності відповідачем перебування ОСОБА_1. в нетверезому стані на роботі в ніч з 13 на 14 листопада 2008 року.

 

з

Даний факт, на думку колегії суддів, не підтверджено ні медичним висновком, ні висновками службового розслідування, ні його власноручними письмовими поясненнями, ні належним чином складеними співробітниками підприємства письмовими актами із детальним зазначенням стану ОСОБА_1. на час перевірки.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги показань та письмові пояснення свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_5., з якими позивач перебував у неприязних стосунках і цей факт апелянт під час апеляційного розгляду справи не спростував.

Доказів про відмову позивача від проходження медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння відповідачем не надано, також не знайшов свого ствердження факт відсторонення його від роботи у зв'язку з вживанням горілки. Крім цього, відповідач не видав направлення позивачу на обстеження на факт вживання алкоголю і після закінчення зміни.

Отже, відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України відповідач не довів ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стягуючи з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 9745 грн. 56 коп. місцевий суд виходив з того, що позивач з 20 години 12 грудня 2008 року мав би приступити до роботи, але в цей день не працював і був звільнений саме 12 грудня 2008 року, а тому в розрахунок середнього заробітку включений один день 12 грудня 2008 року.

Проте, колегія суддів вважає, що з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки апелянт зазначив, що цей день увійшов до розрахунку як робочий і позивачу при звільненні було виплачено за нього заробітну плату.

ОСОБА_1. в судовому засіданні апеляційного суду погодився з доводами апелянта в цій частині і не заперечував проти зменшення розміру середнього заробітку, тому в цій частині рішення місцевого суду необхідно змінити та стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу на користь позивача в розмірі 9656 грн. 78 коп. (12,84 грн. середнього динна заробітна плата х 7 годин = 89,88 грн.; 9745,56 грн. - 89,88 грн. = 9656,76 грн.).

Крім цього, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про безпідставне стягнення з ВАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_1. 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди в зв'язку з відсутністю вини відповідача, також заслуговують на увагу, оскільки згідно з ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. ,

З огляду на це, колегія суддів, вважає, що судом встановлено порушення трудових прав позивача з боку ВАТ «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувального управління «Охтирканафтогаз», а тому обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди вірно покладений на відповідача, оскільки позивач був незаконно звільнений з роботи, за захистом своїх трудових прав змушений був звертатися до суду, все це викликало у нього нервовий стрес , що призводило до певних моральних страждань.

Колегія суддів, виходячи з встановлених обставин та засад розумності і справедливості вважає можливим стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1. 200 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Доводи апелянта стосовно невірного розподілу судових, витрат, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу, оскільки при цьому судом дотримано вимоги ч.3 ст.81, ст.88 ЦПК України.

 

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні на підставі п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України , так як судом порушено норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, п.4 ч. 1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувального управління «Охтирканафтогаз» задовольнити частково.

Змінити рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2009 року в даній справі в частині встановлення дати поновлення на роботі, вирішення позовних вимог про стягнення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Абзац другий резолютивної частини рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 квітня 2009 року після слів «...ЦВНГ № 3 нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» доповнити таким змістом: з 13 грудня 2008 року.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» на користь ОСОБА_1. середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 9656 грн. 78 коп., а не 9745 грн. 56 коп., та 200 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а не 1000 грн., як про це зазначено в рішенні місцевого суду.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржене до Верховного Суду України через місцевий суд протягом двох місяців з дня проголошення.

 

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація