Справа №2-316/09
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
12 серпня 2009 р. смт.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді Байда Т.І.
при секретарі Мельниковій Т.О.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт. Софіївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу»,-
В С Т А Н О В И В:
3 серпня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Софіївського районного суду з вищевказаною позовною заявою. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що вона з відповідачем ОСОБА_2 перебуває в зареєстрованому шлюбі з 14.12.1991 р.. Від шлюбу мають дочку –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Одруження з відповідачем виявилось невдалим. Відповідач порушив подружню вірність. Залишив сім»ю і став проживати окремо. З 4 травня 2009 року проживають окремо, в зв'язку з цим, позивач просить розірвати шлюб укладений між нею та ОСОБА_2.
Позивач в попередньому судовому засіданні підтримала позовні вимоги посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Відповідач проти позову не заперечує, так як він проживає з іншою жінкою.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст.174 цього Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалюється рішення про задоволення позову.
Розглянувши в попередньому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню із таких підстав.
Згідно ч.3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України. Згідно ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В попередньому судовому засіданні за матеріалами справи встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 14 грудня 1991 року у виконавчому комітеті Лозівської міської Ради депутатів відділу ЗАГС Харківської області (а.с.2). Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження, виданого виконкомом Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (а.с.3). Спору про те з ким буде проживати донька ОСОБА_3 не має, вона проживатиме з матір»ю. Спір про поділ майна буде вирішено окремо. Сторони не проживають разом з травня 2009 року, не підтримують подружніх стосунків, відповідач проживає з іншою жінкою, на примирення не згідні і не бажають поновлювати подружні відносини та зберігати шлюб, тому спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим. За таких обставин суд приймає визнання відповідачем позову, так-як це не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що наявні підстави для розірвання шлюбу між сторонами.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по складанню позовної заяви в суд в сумі 100 гривень, оплату судового збору в сумі 8 грн. 50 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення з розгляду цивільної справи 7 грн. 50 коп.
Витрати по розірванню шлюбу позивач прохає покласти на обох порівно, відповідач не заперечує.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1.Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований у виконавчому комітеті Лозівської міської Ради депутатів відділу ЗАГС Харківської області 14 грудня 1991 року (актовий запис №703), розірвати.
2.Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 державне мито на користь держави в сумі 8 (Вісім) гривень 50 копійок та з ОСОБА_2 державне мито на користь держави в сумі 8 (Вісім) гривень 50 копійок.
3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по складанню позовної заяви в суд в сумі 100 гривень, оплату судового збору в сумі 8 грн. 50 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення з розгляду цивільної справи 7 грн. 50 коп.
4.Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Т.І. Байда
З оригіналом згідно
Суддя:
Рішення не оскаржене та набрало законної чинності з ___________________ 2009 р. Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі №2-316/09
Суддя: