АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5519/16 Справа № 175/4126/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ребров С. О. Доповідач - Козлов С.П.

Категорія 53

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Деркач Н.М., Тамакулової В.О.,

за участю секретаря: Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку, -

В С Т А Н О В И Л А

У червні 2015 року позивач звернувся до суду з таким позовом, в якому уточнюючи свої вимоги в ході розгляду справи просив стягнути на його користь з відповідача середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільнені в сумі 38532 грн., посилаючись на те, що з 01 липня 2006 року він працював у Приватному акціонерному товаристві «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональної академії управління персоналом» на посаді доцента кафедри менеджменту, а з 01 листопада 2009 року - на посаді завідувача кафедри менеджменту, та 31 березня 2015 року був звільнений на підставі поданої ним заяви у зв'язку з виходом на пенсію, але кінцевий розрахунок по заробітній платі з ним був проведений лише 05.11.2015 року.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та задовольнити його позов, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.

Як встановлено судом, позивач з 01 липня 2006 року працював у Приватному акціонерному товаристві «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональної академії управління персоналом» на посаді доцента кафедри менеджменту, а з 01 листопада 2009 року - на посаді завідувача кафедри менеджменту, та за наказом №9-к від 31.03.2015 року був звільнений на підставі поданої ним заяви у зв'язку з виходом на пенсію, при цьому з ним було здійснено кінцевий розрахунок у день його звільнення і сплачена заробітна плата в розмірі 6436 грн. 28 коп. за видатково-касовим ордером, підписаним особисто позивачем (а.с. 73).

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Виходячи з того, що в день звільнення позивача відповідач з ним розрахувався в повному обсязі, тобто затримка розрахунку по його заробітній платі при звільненні відсутня, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні заявлених вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку, керуючись названими нормами закону.

За відсутністю належних доказів підписання видатково-касового ордеру від 31.03.2015 року іншою особою, зокрема, висновку відповідної експертизи з цього питання, і будь-яких клопотань перед судом першої інстанції про її призначення доводи ОСОБА_2 у скарзі про несвоєчасне здійснення з ним при звільненні відповідачем кінцевого розрахунку правильність звищеазначених висновків суду не спростовують, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи, а фактично зводяться до повторного обґрунтування заявлених ним вимог з викладенням таких же самих обставин і доказів, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: