Справа №2-358/11

пров. №2/1413/2739/11

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2011 року Казанківський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Вжещ С.І .,

при секретарі Фалій В.В.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Казанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Сила Росту» Казанківського району Миколаївської області про припинення договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовом до ТОВ «Сила Росту» Казанківського району Миколаївської області, в якому просила припинити дію договору оренди земельної ділянки від 01 вересня 2005 року укладений між нею (позивачкою) та ТОВ «Сила Росту»; зобов’язати ТОВ «Сила Росту» не чинити їй (позивачці) перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 6.32 га на території Казанківської селищної ради, яка належить їй (позивачці) на праві власності на підставі державного акту на право на земельну ділянку, виданого Казанківською райдержадміністрацією 29.01.2009 року, мотивуючи тим, що вказаний договір оренди, укладений на підставі сертифікату, після виділення земельної частки в натурі припиняється, а новий договір укладається відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Представник відповідача ТОВ «Сила Росту» Казанківського району Миколаївської області ОСОБА_2, у судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що зміна документу на право власності на землю не є підставою для припинення раніше укладеного на певний строк договору, так як припинення дії договору оренди землі допускається лише у випадках, визначених в ст.31 Закону України «Про оренду землі» .

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

01.09.2005 року сторони уклали договір оренди земельної частки (паю) розміром 6.32 умовних кадастрових гектарів (а.с.8-10), відповідно до якого відповідачу (ТОВ «Сила Росту») було надано земельну частку (пай) розміром 6,32 умовних кадастрових гектарів згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії МК № 0066030 від 29.10.1996 року, строком на 10 років з орендною платою 200 грн. за кадастровий гектар землі. Вказаний договір зареєстрований у Казанківському районному відділі земельних ресурсів 22.06.2006 року за № 436.

Згідно Державного акта на право власності на землю серії ЯЗ № 144240 від 29.01.2009 року, виданого на підставі розпорядження Казанківської районної державної адміністрації №661-р від 31.10.2008 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7), ОСОБА_1 стала власницею земельної ділянки площею 6.32 га, розташованої на території Казанківської селищної ради Миколаївської області.

Відповідно до розділу ІХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що й раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.

Крім того, згідно з п.2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 17 січня 2000 року № 5 у разі одержання державного акта на право приватної власності на землю й виділення земельної ділянки в натурі зобов'язання сторін за укладеним договором припиняються відповідно до чинного законодавства. При відмові орендаря розірвати цей договір із зазначених підстав та припинити користування земельною ділянкою право власності власника земельної ділянки (орендодавця) на землю підлягає захисту в законному порядку.

Цей висновок узгоджується зі змістом п.17 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, про те, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю)в натурі та є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Аналізуючи поняття «оренда земельної частки (паю)» та «оренда земельної ділянки», приходжу до висновку про те, що вказані поняття за предметом є суттєво різними видами правовідносин, а тому наявні різні умови виконання зобов’язань.

У випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини, щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом, які регулюються Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 3 грудня 1999 року.

У випадку оренди земельної ділянки встановлюються орендні відносини, щодо права на земельну ділянку, встановлену в натурі, посвідчену Державним актом на право приватної власності на землю, які регулюються нормами Закону України «Про оренду землі».

Отже, отримання позивачем земельної ділянки у власність змінило предмет зобов’язань сторін, тобто змінився предмет договору - замість ідеальної частки землі, вона стала реальною земельною ділянкою, у зв’язку з чим сертифікат на право на земельну частку(пай) утратив чинність, а тому договір оренди від 01.09.2005 року між сторонами слід вважати припиненим, що вказує на обґрунтованість позовних вимог.

Виходячи з пояснень позивачки, видно, що вона не бажає укладати договір оренди земельної ділянки з відповідачем, має намір самостійно обробляти свою земельну ділянку.

Згідно ч.2 ст.90 Земельного кодексу України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Згідно вимог ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 10, 88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Сила Росту» Казанківського району Миколаївської області про припинення договору оренди землі, задовольнити частково.

Припинити дію договору оренди землі від 1 вересня 2005 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Сила Росту» Казанківського району Миколаївської області, зареєстрованого у Казанківському районному відділі земельних ресурсів Миколаївської області за № 436 від 22.06.2006 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ТОВ «Сила Росту» Казанківського району Миколаївської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 171 (сто сімдесят одної) гривні.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі неподання особами, які беруть участь у справі протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили.

Суддя :