УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "13" серпня 2009 р. Справа № 15/948
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого - судді Кравець С.Г.
при секретарі Лужко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача Швець А.А., довіреність №32/2 від 09.01.2009р.,
від відповідача не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державної екологічної інспекції в Житомирській області (м. Житомир)
до Закритого акціонерного товариства "Омелянівський гранітний кар'єр" (с. Горщик Коростенського району)
про стягнення 16537,50 грн.
В судовому засіданні 11.08.2009р. оголошувалась перерва до 13.08.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
Державною екологічною інспекцією в Житомирській області пред'явлено позов до Закритого акціонерного товариства "Омелянівський гранітний кар'єр" (с. Горщик Коростенського району) про стягнення 16537,50грн. шкоди, заподіяної державі зумовленої засміченням земельної ділянки.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладені в позовній заяві та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача шкоду у розмірі 16537,50грн.
Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції Господарського суду Житомирської області від 16.07.2009р. (а.с. 40).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 11.08.2009р. від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі через відсутність предмету спору. Відповідач обґрунтовує клопотання відсутністю порушень законодавства зі свого боку, а також пропуском строку накладення адміністративно-господарських санкцій, встановленого ст. 250 ГК України.
Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до п."з" ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991р. №1264-ХІІ позивачу надано право пред'явлення позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Як вбачається з матеріалів справи, 07-08 серпня 2008р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Житомирській області в присутності головного інженера ЗАТ "Омелянівський гранітний кар'єр", інженера, маркшейдера ОСОБА_2 була проведена перевірка ЗАТ "Омелянівський гранітний кар'єр" на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства, в результаті якої виявлено порушення відповідачем вимог ст.ст.17, 24 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998р. №187/98-ВР, ст.35 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.2003р. №962-IV, а саме було встановлено, що відповідачем допускається зберігання та видалення відходів (картону, поліетиленової плівки та ін.) у несанкціонованих місцях, що призвело до засмічення земельної ділянки території проммайданчика підприємства площею 15х9х0,30 м. (а.с. 4-5).
17.10.2008р. комісією у складі маркшейдера ЗАТ "Омелянівській гранітний кар'єр" ОСОБА_3, маркшейдера ТОВ "Омелянівський кар'єр" ОСОБА_4, маркшейдера ВАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" ОСОБА_5, у присутності держінспектора з ОНПС Житомирської області Свінцицького Е.І. проведено уточнюючий переобмір та розрахунок об'єму відходів, наведених в акті перевірки державною екологічної інспекцією земельної ділянки ЗАТ "Омелянівській гранітний кар'єр" на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07-08 серпня 2008р. (а.с. 6). В результаті уточнюючого обміру було встановлено, що дійсний об'єм відходів становить близько 4,95 м.куб.
Згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007р. №149, зареєстрованої Міністерством юстиції України 25.04.07р. №422/13689, позивачем визначено збитки в загальному розмірі 16537,50грн, що завдані відповідачем навколишньому природному середовищу в результаті засмічення земельної ділянки площею 135 м. кв. виробничими відходами об'ємом 4,95м. куб., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.7).
Згідно з поясненнями представника позивача, при проведенні розрахунку розміру шкоди зумовленої засміченням земельної ділянки ЗАТ "Омелянівській гранітний кар'єр" застосовано об'єм 4,95 м.куб. (саме такий об'єм відходів встановлений актом комісії від 17.10.2008р) при якому застосовується коефіцієнт засмічення земельної ділянки (Кзз) - 1,25, відповідно до додатку №6 до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди №149 від 04.04.2007р.
Позивачем було надано відповідачу претензію №4380/5 від 08.12.2008р. про відшкодування заподіяних державі збитків в сумі 16537,50грн. (а.с. 8). Факт отримання зазначеної претензії підтверджується підписом головного інженера Ганського В.Ф. на зворотному боці претензії. Проте, претензія позивача залишилась без відповіді та задоволення.
Відповідно до пункту "а" ст.15 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998р. №187/98-ВР (далі-Закон), громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами.
Згідно з пунктами "а", "б", "з", "и" ч.1 ст.17 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998р. №187/98-ВР, суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію"; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів.
Відповідно до п. "а" ст.32 Закону, з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється: вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.
Згідно з положеннями ст.33 Закону, зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення); на кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів; видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України; зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання; визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів; забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія; забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Відповідно до пунктів "а", "б", "г" ст.42 Закону, особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів; невиконання розпоряджень і приписів органів, що здійснюють державний контроль та нагляд за операціями поводження з відходами та за місцями їх видалення.
Згідно зі ст.43, 44 Закону, підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України. Спори, що виникають у сфері поводження з відходами, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст.46 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.03р. № 962-IV, при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними... Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".
Відповідно до ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91р. №1264-ХІІ, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідач доказів відшкодування завданих збитків у сумі 16537,50грн. суду не надав.
Представлені відповідачем договори на розміщення та захоронення виробничих та побутових відходів 4 класу небезпеки на сміттєвалищі смт.Грозіно №14РЗ від 01.05.2007р., №50РЗ від 01.06.2008р., які укладені між Коростенським комунальним виробничо-господарським підприємством та відповідачем не дають підстав для твердження, що відходи вивозились, оскільки зазначені договори передбачають лише розміщення та захоронення відходів, а наданий відповідачем договір №98 від 19.11.2008р., укладений відповідачем на виконання робіт: знищення відходів - відпрацьованих масляних фільтрів і промислової ветоші.
Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07-08 серпня 2008р., підписаним, у тому числі головним інженером Ганським В.Ф. та маркшейдером ОСОБА_2, встановлено, що відповідачем допущено зберігання та видалення відходів (картону, поліетиленової плівки та іншого) у несанкціонованих місцях, що призвело до засмічення земельної ділянки території проммайданчика підприємства.
Посилання відповідача на пропуск строку накладення адміністративно-господарських санкцій, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України є безпідставним, оскільки сума 16537,50грн. не є адміністративно-господарською санкцією, а являється шкодою заподіяною порушенням вимог природоохоронного законодавства.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в сумі 16537,50грн.
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991р. №1264-ХІІ, Закону України "Про відходи" від 05.03.1998р. №187/98-ВР, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Омелянівський гранітний кар'єр" (11560, Житомирська область Коростенський район, с. Горщик вул. Заводська, 15, ідентифікаційний код 31638386):
- на користь держави в доход спеціального фонду Державного бюджету Горщиківської сільської ради Коростенського району (р/р 31518921700237 ГУДКУ в Житомирській області, МФО 811039, ЗКПО 22062740, код платежу 24062100) - 16537,50грн. заподіяної шкоди,
- в доход Державного бюджету України (п/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК в м.Житомирі) - 165,37грн. державного мита;
- 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Кравець С.Г.
Віддрукувати:
1 - до справи,
2,3 - сторонам