ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2009 року Справа № 31/88-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)
суддів – Чимбар Л.О., Чоха Л.В.
при секретарі –Пруднікова Г.В.
за участю представників сторін:
позивач: Антоненко В.О.
відповідач: Гордієнко Т.О.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми "Техметалосервіс", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.09р. у справі № 31/88-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Полтава-Капітал”, м. Полтава
до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми "Техметалосервіс", м. Дніпропетровськ
про стягнення 172 415,0 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2009 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за металобрухт за договором купівлі-продажу №01/П від 30.07.08р. у сумі 172 415,0 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009 року у справі № 31/88-09 (суддя Єременко А.В.) позовні вимоги задоволені частково у сумі 172 413,75 грн. Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не виконані зобов’язання з оплати вартості отриманого товару, а факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. При цьому скаржник посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем спірного металобрухту, а саме: видаткова накладна позивачем не надана, акт приймання-передачі не відповідає вимогам ч.11-12 ст.4 Закону України „Про металобрухт”.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 30.07.08р. між ТОВ „Полтава-Капітал” (Продавець) та ТОВ НВКФ „Техметалосервіс” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу за № 01/П, згідно якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача брухт чорних металів, а відповідач –прийняти та оплатити його на умовах даного договору. Сторонами за договором були узгоджені всі істотні умови договору: ціна, умови поставки, порядок розрахунків, порядок приймання-передачі товару тощо. Згідно додаткової угоди №1 від 15.08.2008р. до вказаного договору відсоток засміченості не металевими домішками складає 4% від маси партії товару і не підлягає оплаті.
Відповідно п. 5 договору оплаті підлягає товар за фактичною вагою та якістю відповідно до даних акту приймання-передачі по формі Ф19, вартість товару сплачується протягом двох банківських днів з моменту поставки.
На виконання договірних зобов’язань позивач у 2008р. відвантажив на адресу відповідача брухт чорних металів у кількості 247,845тн на суму 297 415,0 грн. (з урахуванням відсотка засміченості не металевими домішками); оплату отриманого товару відповідач здійснив не в повному обсязі, що спричинило утворення заборгованості у сумі 172 415,0грн. Факт отримання металобрухту покупцем посвідчується актом-приймання передачі товару, скріпленим підписом та печаткою останнього. Доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідачем не надано.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що відповідачем не виконані зобов’язання по оплаті отриманого товару, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми заборгованості.
Твердження відповідача про неотримання ним металобрухту спростовується матеріалами справи.
Посилання на невідповідність акту приймання-передачі товару вимогам ч.11-12 ст. 4 Закону України „Про металобрухт” не може бути прийнято до уваги, оскільки визначена вказаною нормою форма акту передбачена для спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств. Доказів, які б посвідчували, що позивач являється одним з вищеназваних підприємств матеріали справи не містять, не надані такі докази і скаржником.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оспорюваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2009 року у справі №31/88-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми „Техметалосервіс” без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: Л.О. Чимбар
Л.В. Чоха