Справа №2-472/2009 р.                                                                          

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2009 року                                                                           смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючої                                                                Дьоміної О.П.

при секретарі                                                             Міхайліченко Л.І.

за участю прокурора                                                Гвоздьової С.Г.,

представника позивача                                            ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом прокурора Станично-Луганського району в інтересах держави в особі Станично-Луганського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої суми матеріального забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі Станично-Луганського районного центру зайнятості звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому просив стягнути з неї на користь позивача незаконно отриману суму матеріального забезпечення, посилаючись на наступні обставини:

 З 29.01.2008 року по 20.02.2009 року у позивача перебувала на обліку як безробітня громадянка ОСОБА_2 На підставі її заяви від 29.01.2008 року наказом № НТ080129 від 29.01.2008 року їй було надано статус безробітної особи з виплатою допомоги по безробіттю. Призначено допомогу по безробіттю на період з 29.01.2008 року по 22.01.2009 рік. Матеріальна допомога перераховувалася на особовий рахунок відповідачки.

29.12.2008 року позивачем було проведено звірку даних з дитячим оздоровчим табором «Юний Ленінець» і складено акт № 14. Розслідуванням було встановлено, що відповідачка, перебуваючи на обліку у центрі зайнятості, як безробітня отримувала допомогу по безробіттю і одночасно працювала в дитячому оздоровчому таборі, згідно наказу від 20.06.2008 року № 11-к з 20.06.2008 року по 28.07.2008 року, заробітну плату отримувала. Позивачем була надана відповідачці допомога по догляду безробіттю в сумі 2307,17 грн.

Відповідачка у заяві на ім'я директора Станично-Луганського районного центру зайнятості від 29.01.2008 року про надання статусу безробітної особи з виплатою допомоги по безробіттю, повідомила, що вона не зареєстрована як підприємець, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, права на пенсію за віком у тому числі на пільгових умовах та за вислугу років не має. Окрім цього відповідачка 06.05.2008 року, під підпис, була ознайомлена про відповідальність за несвоєчасне подання відомостей про обставини, що впливають на умови і призначення матеріального забезпечення.

Згідно Протоколу засідання робочої групи щодо розслідування страхових випадків від 23.02.2009 року № 3, робочою групою було рекомендовано директору Ст.-Луганського районного центру зайнятості прийняти рішення: про повернення незаконно отриманої суми допомоги по безробіттю відповідачці.

Позивачем 25.02.2009 року рекомендованим листом на адресу відповідачки була направлена копія наказу щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 2307,17 грн., та лист з проханням перерахувати протягом 15 робочих днів з дня отримання копії наказу через установу банку вказану суму на рахунок центру зайнятості, лист відповідачка отримала, але допомогу по безробіттю не повернула.

Несплата відповідачем позивачу коштів, отриманих внаслідок протиправних дій – обманним шляхом на підставі документів, що містять неправдиві відомості, спричиняє шкоду інтересам держави, сума незаконно отриманих відповідачкою коштів, повинна бути спрямована на соціальний захист інших безробітних осіб, які того потребують згідно із законодавством України про зайнятість та для яких ці кошти є єдиним засобом до існування.

У зв'язку з чим прокурор і звернувся до суду зі вказаним позовом та просить суд стягнути з відповідачки на користь позивача незаконно отриману матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі 2307,17 грн.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали, наполягали на його задоволенні.

Відповідачка позов не визнала, але пояснила, що дійсно перебувала на обліку у позивача як безробітня громадянка, отримувала допомогу по безробіттю і одночасно працювала в дитячому оздоровчому таборі, була ознайомлена про відповідальність за несвоєчасне подання відомостей про обставини, що впливають на умови і призначення матеріального забезпечення.

 Вислухавши прокурора, представника позивача, відповідачку, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 1,2 ЗУ «Про зайнятість населення» не можуть бути визнані безробітними громадяни, які працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в України та за кордоном, у фізичних осіб.

Згідно з ст. 36 ч.2, 3 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за № 1533-111 від 02.03.2000 року – застраховані особи зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що випливають на умови їх забезпечення та надання соціальних послуг. Сума сплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх зобов'язань та зловживання ними стягуються з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що випливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з заявою відповідачки від 29.01.2008 року, остання дійсно підтвердила той факт, що вона просить надати їй статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю та зазначила, що як суб'єкт підприємницької діяльності вона не зареєстрована, трудовою діяльністю не займається.

Копія витягу з наказів про прийняття рішення по особі ОСОБА_2 ПК№122700108012200001 від 25.02.2009 року свідчить про те, що відповідачці було надано статус безробітної особи з виплатою допомоги по безробіттю та призначено допомогу на період з 29.01.2008 року по 22.01.2009 рік.

Копія особового рахунку підтверджує той факт, що вказана допомога перераховувалась на особовий рахунок відповідачки.

Актом проведення розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення від 20.02.2009 року встановлений факт того, що відповідачка працювала в дитячому оздоровчому таборі, згідно наказу від 20.06.2008 року № 11-к з 20.06.2008 року по 28.07.2008 року, заробітну плату отримувала. Цей факт також підтверджується копіями наказів № 11-к від 20.06.2008 року та №2ї-1 від 28.07.2008 року.

Згідно повідомлення директора дитячого оздоровчого табору «Юний Ленінець»  відповідачка за період з 22.01.2008 року по 01.12.2008 рік працювала на підприємстві з 20.06.2008 року по 28.07.2008 рік, за опрацьований період їй була нарахована зарплатня  за червень – 228,57 грн., за липень – 628,57 грн.

Протоколом засідання робочої групи щодо розслідування страхових випадків за результатами звірки з ДПА від 23.02.2009 року за № 3 було встановлено, що є підстава для повернення відповідачкою допомоги по безробіттю у зв'язку з тим, що остання перебувала в трудових відносинах з підприємством.

-2-

Згідно з Наказом № 13 від 23.02.2009 року головному спеціалісту Станично-Луганського районного центру зайнятості ОСОБА_3Ю, було доручено надіслати лист з повідомленням про вручення відповідачці та вжити заходів щодо повернення незаконно отриманої суми матеріального забезпечення за період з 20.06.2008 року по 22.01.2009 рік в сумі 2307 грн. 17 коп. В разі відмови добровільно відшкодувати вказану суму, або неповернення в установлений термін, звернутися до суду із заявою про стягнення заборгованості.

Згідно з листом за № 27/01-446 від 25.02.2009 року та повідомленням про вручення за № 267758 відповідачка отримала пропозицію добровільно сплатити вказану заборгованість.

У відповідності зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ст.11 того ж кодексу вказує на те, що  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.

Таким чином, аналізуючи наведені докази та встановлені факти, враховуючи, що відповідачка не заперечувала того факту, що перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, як безробітня отримувала допомогу по безробіттю і одночасно працювала в дитячому оздоровчому таборі  та отримувала зарплатню, у суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості позову, тому з відповідачки відповідно до ст. 1166 ЦК України слід стягнути отриману нею зазначену вище суму матеріального забезпечення, як шкоду завдану державним інтересам.

Задовольняючи позов в повному обсязі, суд відповідно до ст. 88 ЦПК України вважає необхідним з відповідачки стягнути судовий збір на користь держави.

На підставі ЗУ «Про зайнятість населення», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за № 1533-111 від 02.03.2000 року, ст. 1166 ЦК України,  к еруючись ст.ст. 10,11,60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Станично-Луганського району задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Станично-Луганського районного центру зайнятості 2307,17 гривень – суму у відшкодування незаконно отриманого матеріального забезпечення та на користь держави 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

На  рішення може бути надана скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуюча:                                    

Справа № 2-1120

            2008 р.

У Х В А Л А

27 жовтня 2008 року                         смт. Станиця Луганська

    Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:

        головуючого                            Соболєва Є.О.

        при секретарі                            Усовій Г.В.,

прокурора                                          Гвоздьової С.Г.

                    за участю представника позивача   ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом прокурора Станично-Луганського району в інтересах держави в особі управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації до ОСОБА_5 про стягнення надмірно сплачених коштів, передбачених для надання субсидії,

В С Т А Н О В И В  :

    01.07.08 р. прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з цим позовом до відповідачки.

      27.10.08 р. відповідачка повторне не з’явилася вже судове засідання, про місце та час розгляду справи її було повідомлено належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Заяви про розгляд справи в її відсутність не надходило.

Оскільки прокурор та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає, можливим прийняття заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись ч.1 ст. 224, 209, 210 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В  :

    Призначити заочний розгляд цивільної справи за позовом  прокурора Станично-Луганського району в інтересах держави в особі управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації до ОСОБА_5 про стягнення надмірно сплачених коштів, передбачених для надання субсидії на 27 жовтня 2008 року о 10 год. 10 хв. у залі судового засідання.

Головуючий:                             Є.О. Соболєв