Червоноградський міський суд Львівської області

м. Червоноград, вул. Св. Володимира, 15, 80102, (03249) 3-95-93

Справа № 2-а-207/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010 р. Червоноградський міський суд Львівської області

в складі:

Головуючого - судді Адамович Б. М.

при секретарі Савіцька Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Червонограді справу за адміністративним озовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Львівського взводу БДПС ДАІ (для ОДДЗ) при ГУМВС України у Львівській області, інспектора ДПС Жовківського взводу БДПС ДАІ (для ОДДЗ) при ГУМВСУ у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовну вимогу мотивував тим, що в кінці березня 2009 року поштою він отримав два листи із постановами серії ВС №063476 від 10.03.2009 р. згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. та серії ВС №064015 від 10.03.2009 р. згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та кладено штраф у розмірі 340грн. Вважає, що постанови є безпідставними, не базуються на доказах, зазначене правопорушення не відповідає обставинам справи, а постанови не відповідають змогам закону та підлягають скасуванню. Просить постанови серії ВС № 064015 та ВС № 063476 від 10.03.2009 р. скасувати з закриттям провадження по справі. Копії постанов по справі про адміністративні правопорушення отримав поштою 29.03.2009р., з порушенням строків її надіслання, після чого надсилав відповідачам скаргу, відповідь на яку отримав лише 26.05.2009 р., внаслідок чого був позбавлений права оскаржити її у визначені ст. 289 КУпАП строки. Тому просить поновити строк оскарження даної постанови, так як останній був пропущений з поважних причин.

В судове засідання позивач не з’явився, надіслав на адресу суду клопотання про те, щоб слухати справу у його відсутності. Просив позов задоволити. Обставини, викладені в адміністративному позові підтримує повністю.

Представник відповідача УДАІ УМВС України у Львівській області в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до постанови серії ВС № 064015 від 10.03.2009р., встановлено, що 10.03.2009р. о 12 год. 49 хв. на автодорозі «Львів - Рава - Руська» в с. Сопошин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «КІА», н/з НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху більше ніж на двадцять кілометрів, а саме рухався з швидкістю 82 км/год., чим допустив порушення п.12.4 ПДР України, серійний номер цриладу «Візир» № 0812336. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, керуючись положеннями ст. 283 КУпАП, інспектором ДПС ОСОБА_2 постановою серії ВС № 064015 від 10.03.2009 р. накладено штраф у розмірі 340 грн.

До копії постанови долучені дві світлокопії, одна з зображенням дорожнього знаку «Сопошин», а інша з нечітким зображенням передньої частини автомобіля НОМЕР_2.

У тексті постанови зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Як вбачається зі змісту постанови, у даному випадку застосовувався вимірювач швидкості «Візир» № 0812336.

Відповідно до постанови серії ВС № 063476 від 10.03.2009р., встановлено, що 10.03.2009 о 12 год. 41 хв. на 151 км. автодороги «Ковель - ОСОБА_3 - Червоноград - Жовква» у Жовківському районі Львівської області в напрямку м. Жовква ОСОБА_1 керував транспортним засобом «КІА» н/з НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху більше ніж на двадцять кілометрів а саме рухався з швидкістю 86 км/год. із дозволеної на цій ділянці дороги 40 км/год, чим допустив порушення п. 12.9 «Б» ПДР України, серійний номер приладу «Візир» № 0810748. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1. Я.Б. скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП керуючись положеннями ст. 283 КУпАП, інспектором ДПС ОСОБА_4 постановою серії ВС 063476 від 10.03.2009р. накладено штраф у розмірі 340 грн.

У тексті постанови зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Як вбачається зі змісту постанови, у даному випадку застосовувався вимірювач швидкості «Візир» № 0810748.

Проте, така постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав.

Прилад «Візир», яким фіксувалася швидкість, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відеозйомки, які працюють в автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції, і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.

В обох випадках фотографія, зроблена приладом «Візир», відображає автомобіль, але не відображає самого місця скоєння правопорушення, на підставі цього можна зробити висповок, що фотографія може бути зроблена в любому місці. Під час огляду фотографії транспортного засобу н/з НОМЕР_1, на якій зазначено дата, час та швидкість руху транспортного засобу, встановлено, що достовірність їх не підтверджено, тобто, не відповідають вимогам ч. 2 ст. 70 КАС України. А отже, з матеріалів справи не можливо встановити на якій саме ділянці шляху с. Сопошин Жовківського р-ну рухався вказаний транспортний засіб, не має зображення дорожніх знаків про обмеження швидкості, з якою має рухатись автомобіль, не надано технічної характеристики фіксуючого пристрою, не зазначено анкетних даних інспектора, відповідального за надання метрологічної інформації.

В даному випадку це є суттєвим і для оцінки законності та достовірності фіксації порушення Правил дорожнього руху. Зокрема, відповідно до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожно - патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затв. наказом МВС України від 13.11.2006 р. №1111 до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому суд вважає, що при оцінці як законності так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.

Судом встановлено також, що у постановах від 10.03.2009р. не наведено даних про допуск приладу «Візир» до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Зокрема, у відповідності до ст., ст. 10-15 даного Закону, на вимірювання у сфері, у якій їх результат може бути використаний у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів, згідно змісту оскаржуваної постанови, не було представлено.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» результати вимірювань можуть бути використані за умови, за умови якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань, проте, відповідачем і такі дані не вказані. Також відповідач не зазначив чи пристрій, яким здійснювалося фіксування руху транспортного засобу відповідає вимогам щодо точності, які встановлені для такого пристрою, у певних умовах його експлуатації, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 11 вищезазначеного Закону.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» результати вимірювань можуть бути використані за умови, за умови якщо відомі відповідні характеристики похибок або визначеності вимірювань, проте, відповідачем і такі дані не вказані. Також відповідач не зазпачив чи пристрій, яким здійснювалося фіксування руху транспортного засобу відповідає вимогам щодо точності, які встановлені для такого пристрою, у певних умовах його експлуатації, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 11 вищезазначеного Закону.

Відповідно, такі результати фіксації не відповідають вимогам закону і не можуть використовуватися як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП.

Усунути вищенаведені неточності в зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання стало неможливим, внаслідок чого суд приходить до висновку про невідповідність змісту постанови фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративні правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП в обох випадках є недоведеним і необгрунтованим. Оскільки покази технічного приладу «Візир» в даному випадку отримані не в автоматичному режимі, тому зафіксована приладом та зазначена в постановах швидкість руху не може бути достовірною та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на тр анспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з ст. 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових докзів, висновків експертів.

Крім цього, ч. 3 ст. 70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 ст. 70 коментованого кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судове засідання не надано суду обґрунтованих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також відомостей стосовно доводів позивача, яким чином відбувалась фіксація правопорушення.

Оскільки при складенні постанови від 10.03.2009р. ОСОБА_1 присутній не був, а отримав їх листом по пошті коли строки на окарження постанов уже були пропущені, суд вважає можливим поновити йому строк на оскарження постанов.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з’ясувавши обставини в адміністративній справі, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким. що підлягає до задоволення.

Керуючись ст., ст. 287,288,289,292,293 КУпАП, ст., ст. 6,9,10,11,69,70,71,86,159-163 КАС України, та на підставі ЗУ «Про міліцію», наказу МВС України від 13.11.2006р. № 1111 «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо - патрульної служби Державтоінспекції МВС України», розпорядження МВС України від 21.05.2009р. № 466 № » Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням фото- і кінозйомки, відеозапису», -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанов про адміністративне правопорушення серії ВС № 064015 від 10.03.2009р., винесеної інспектором ДПС Жовківського взводу БДПС ДАІ ОСОБА_2 та серії ВС № 063476 від 10.03.2009 р. винесеної інспектором ДПС Львівського взводу БДПС ДАІ пр. ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_4.

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ВС № 064015 від 10.03.2009р., винесеної інспектором ДПС Жовківського взводу БДПС ДАІ ОСОБА_2

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ВС № 063476 від 10.03.1009 р., винесеної інспектором ДПС Львівського взводу БДПС ДАІ при ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_4.

Постанова оскарженню не підлягає.

Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті.

СУДДЯ