Судове рішення #5660288
18/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

___________________________________________________________________________________________________________________________________


У Х В А Л А

№  18/278


21.07.09


За позовом          ТОВ „Біна ЛТД”;

До                    ТОВ „Регіони” (відповідач 1);

Державного управління охорони навколишнього природного середовища в

Черкаській області (відповідач 2);

Про                     спонукання до виконання дії


Суддя  Мандриченко О.В.


Представники:

Від позивача:                    Сурков В.В., представник, довіреність б/н від 18.07.2008 р.;

Від відповідача 1:          Мацкевич О.Г., представник, довіреність б/н від 19.09.2008 р.;

Від відповідача 2:          Ткач І.О., представник, довіреність №4460102-1 від 26.08.2008 р.;

                              Колісніченко Т.М., представник, довіреність №5661/02-1 від 29.10.2008 р.


ОБСТАВИНИ СПРАВИ:


Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить зобов”язати відповідача 1 виконати умови договору повністю та здати АЗС з комплексом обслуговування автотранспорту по вул. Сумгаїтська, 8/1 та по вул. Енгельса, 164/2 в м. Черкаси в експлуатацію; заборонити відповідачеві 2 чинити будь-які перешкоди позивачеві в реалізації ним прав власності на АЗС з комплексом обслуговування автотранспорту по вул. Сумгаїтська, 8/1 та по вул. Енгельса, 164/2 в м. Черкаси в частині введення об’єктів в експлуатації; зобов”язати відповідача 2 підписати акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів –АЗС з комплексом обслуговування автотранспорту по вул. Сумгаїська, 8/1 та по вул. Енгельса, 164/2 в м. Черкаси з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.


Відповідач 1 у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях у задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання виконання ТОВ „Регіони” умов договору повністю та зобов’язання забезпечити підписання актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів –АЗС з комплексом обслуговування автотранспорту по вул. Сумгаїтська, 8/1 та по вул. Енгельса, 164/2 в м. Черкаси заперечує з наступних підстав:

—при виконанні відповідачем 2 умов договору №2506/07 від 25.06.2007 р. останній сприяв закінченню будівництва комплексів АЗС повністю, частково виконавши свої зобов’язання по зазначеному договору, в межах, що залежать від нього. При цьому, для введення комплексів АЗС в експлуатацію та для складання відповідного акту про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів створено державну приймальну комісію в складі державних органів, в тому числі Державне управління екології та природних ресурсів в Черкаській області в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області;

—у ході роботи комісії відповідач 2 відмовився від підписання акту про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів –комплексів АЗС, посилаючись на відсутність позитивних висновків державної екологічної експертизи по зазначеним об’єктам будівництва;

—відповідач 2 листом від 14.05.2008 р. за №46/2, на виконання п. 7.2. договору, повідомив позивача про неможливість виконання договору, у зв”язку з відмовою відповідача 2 від підписання акту про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів –комплексів АЗС;

—відповідно до п. 7.7. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов’язань за цим договором, якщо це невиконання стало слідством обставин непереборної сили, що виникли після укладення договору внаслідок подій надзвичайного характеру, які сторона не могла ні передбачити, ні запобігти їм розумними заходами (форс –мажор).

Підсумовуючи викладене, відповідач 2 зазначає, що невиконання останнім своїх зобов’язань за договором має похідний характер від відмови від виконання своїх зобов’язань відповідачем 2.


Відповідач 2 у наданому відзиві на позов та представники останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечують, у задоволенні позову просять відмовити, посилаючись на те, що підписання будь-яких актів є правом особи, а не її обов’язком і це право ґрунтується на волевиявленні особи; будь-який примус, що може вплинути на волевиявлення особи, є протизаконним.


З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем за договорами купівлі-продажу від 18.04.2007 р. у ТОВ „Фора –Плюс” були придбані два незавершені будівництвом комплекси АЗС, що розташовані по вул. Сумгаїтська, 8/1 та вул. Енгельса, 164/3 в м. Черкаси готовністю відповідно 86% та 88%.

Угодою №2506/07 від 25.06.2007 р. обов’язок по закінченню будівництва та введення комплексів в експлуатацію було покладено на відповідача 1 за рахунок позивача.

Листом відповідача 1 від 14.05.2008 р. останній повідомив позивача про неможливість введення комплексів АЗС в експлуатацію, у зв”язку з відмовою відповідача 2 від підписання актів державної приймальної комісії.


Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2009 р. зобов’язано сторін підготувати письмові запитання по суті висновків Мінприроди № 15/1-15.01.09-009 від 22.05.2009 року державної екологічної експертизи щодо робочого проекту «АЗС з комплексом обслуговування автотранспорту по вул.. Енгельса,164/2 в м. Черкаси»та  № 15/1-15.01.09-010 від 22.05.2009 року державної екологічної експертизи щодо робочого проекту «АЗС з комплексом обслуговування автотранспорту по вул.. Сумгаїтській,8/1 в м. Черкаси», наданих суду як результати проведеної судової експертизи та запрошено для участі у справі заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України –Тригубенка Сергія Миколайовича.

Від запрошеної особи в засідання з’явився представник Бобровський К.Ю. за довіреністю, виданою Заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища Тригубенком С.М., який надав пояснення від імені заступника Міністра, де вказано, що відповідач 2 не має законних підстав для підписання акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів з посиланням на те, що проведення державної екологічної експертизи є обов’язковим для аналогічних об’єктів, висновки іншої екологічної експертизи мають рекомендований характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи.

Представник позивача надав пояснення стосовно висновків Мінприроди № 15/1-15.01.09-009 від 22.05.2009 року державної екологічної експертизи щодо робочого проекту «АЗС з комплексом обслуговування автотранспорту по вул.. Енгельса,164/2 в м. Черкаси»та  № 15/1-15.01.09-010 від 22.05.2009 року державної екологічної експертизи щодо робочого проекту «АЗС з комплексом обслуговування автотранспорту по вул. Сумгаїтській,8/1 в м. Черкаси»та зазначив, що на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 06.11.2008 року, Міністерству охорони навколишнього природного середовища України було доручено провести судово-екологічну експертизу з питаннями чи відповідають об’єкти –автозаправні станції у м. Черкасах по вул. Сумгаїтська, 8/1 та по вул. Енгельса, 164/2 нормам чинного природоохоронного законодавства. Листом Мінприроди  № 314/12/10-09 від 15.01.2009 року було зазначено, що на підставі Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища»та «Про екологічну експертизу», Мінприроди, як центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, організовує та проводить державну екологічну експертизу щодо документації об’єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку. Водночас цим листом зазначено, що чинним законодавством проведення судово-екологічної експертизи не передбачене. Відповідно до цих висновків, які робить Мінприроди, воно погодилось організувати та провести державну екологічну експертизу щодо проектної документації на будівництво  АЗС з комплексом обслуговування автотранспорту по вул. Сумгаїтській, 8/1 та вул. Енгельса, 164/2 у м. Черкаси у відповідності до вимог та процедур, передбачених природоохоронними законодавчими, підзаконними та нормативними актами, на договірних засадах, яку доручило «Центру екологічного аудиту та сертифікації».

Крім того, Мінприроди  окремо зазначило, що після врахування вищенаведених зауважень, надання коментарів та виправлень, Мінприроди підготує остаточні висновки держекоекпертизи.

Представник позивача також наголосив на тому, що вимоги суду не виконані, обсяг робіт по проведенню судово-екологічної експертизи не виконано, відповіді на поставлені судом питання не надані.


Представники відповідачів у судовому засіданні підтримали позицію позивача щодо призначення у даній справі державної екологічної експертизи.


Відповідно до Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 р. №144/5) порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Кримінально-процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Митним кодексом України, Законами України «Про судову експертизу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи та цією Інструкцією.

Основними видами експертизи є:

—криміналістична;

—ґрунтознавча;

—біологічна;

—екологічна.

Статтею 5 Закону України «Про екологічну експертизу»передбачені завдання  екологічної експертизи в частині встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил; ст. 7 зазначеного Закону класифіковані  об'єкти екологічної експертизи, як такі, що екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища. Статтею 9 Закону передбачене, що  суб'єктами екологічної експертизи є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії., при цьому ст. 12 Закону визначає, що у якості форм екологічної експертизи в Україні здійснюються державна, громадська та інші екологічні експертизи.

Висновки державної екологічної експертизи є обов'язковими для виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об'єктів екологічної експертизи, висновки державної екологічної експертизи враховуються нарівні з іншими видами державних експертиз. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про екологічну експертизу»інші екологічні експертизи можуть здійснюватися за ініціативою заінтересованих юридичних і фізичних осіб на договірній основі із спеціалізованими еколого-експертними органами і формуваннями. Статтею 27 Закону України «Про екологічну експертиз»визначено, що експертом екологічної експертизи може бути спеціаліст, який має вищу освіту, відповідну спеціальність, кваліфікацію і професійні знання, володіє навичками аналізу експертної інформації і методикою еколого-експертної оцінки, а також має практичний досвід у відповідній галузі не менше трьох років. Стаття 33 Закону України «Про екологічну експертизу»передбачає, що процедура проведення екологічної експертизи передбачає вирішення еколого-експертними органами чи формуваннями завдань експертного дослідження і оцінку об'єктів екологічної експертизи, підготовку обґрунтованого об'єктивного еколого-експертного висновку.

На підставі всього вищезгаданого, суд вважає, що ухвала суду про проведення експертизи Міністерством охорони навколишнього природного середовища не виконана, відповіді на питання не надало, висновки проведеної призначеної судом експертизи не відповідають за формою висновкам судової експертизи.  Враховуючи, що при вирішенні даного спору необхідні спеціальні знання в сфері екології, суд вважає проведення судової-екологічної експертизи обов’язковим із залученням безпосередньо експертного закладу, який встановлений як провідний спеціалізований у сфері проведення екологічної експертизи.


Враховуючи викладене та керуючись статтями 41, 79, 86 ГПК України,—


У Х В А Л И В:


1.          Призначити у справі №18/278 судово-екологічну експертизу, проведення якої доручити Державному закладу «Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління», (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, код ЄДРПОУ 19491035).

2.          На вирішення експертів поставити наступні запитання:

—Чи відповідають збудовані об’єкти - АЗС м. Черкаси по вул. Сумгаїтська, 8/1 та по вул. Енгельса, 164/2 нормам чинного природоохоронного законодавства?

—Чи можуть бути прийняті вищезгадані об’єкти в експлуатацію Державною приймальною комісією?

3.          Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судову експертизу” попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтею 384, 385 Кримінального кодексу України.

4.          Ухвалу та матеріали справи №18/278 направити в розпорядження Державного закладу «Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління».

5.          Зупинити провадження у справі №18/278 до закінчення проведення судово-екологічної експертизи.

6.          Витрати по проведенню експертизи покласти на позивача.

7.          Ухвалу направити сторонам та до Державного закладу «Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління».



Суддя

О.В. Мандриченко




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація