№1-145

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 грудня 2008 року                                                                                                    місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - заступника голови суду підполковника юстиції РИМАРА Є.П.,  при секретарі ШЕРЕМЕТ О.Ю.,  за участю державного обвинувача - військового прокуратура Чернігівського гарнізону підполковника юстиції КУРИЛА П.М. ,  у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового суду Київського гарнізону,  розглянув кримінальну справу за обвинуваченням колишнього офіцера режимної служби Північного територіального управління військової служби правопорядку ЗСУ,  майора запасу

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.  Прилуки,  Чернігівської області,  росіянина,  громадянина України,  з вищою освітою,  призваного на військову службу 1 серпня 1987 року,  одруженого,  такого,  що має на утриманні неповнолітню дитину,  не судимого,  такого,  що проживає за адресою: АДРЕСА_1,  -у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 2  ст.  410 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд,  -

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці жовтня - початку листопада 2007 року ОСОБА_1,  будучи офіцером режимної служби Північного територіального управління військової служби правопорядку ЗСУ у м.  Прилуки,  тобто військовою службовою особою,  до кола піднаглядних по службі об'єктів якого входила військова частина А-4245 (військовий аеродром «Прилуки»),  діючи з корисливих мотивів,  з наміром збагатитися за рахунок реалізації військового майна,  та в порушення вимог  ст.  ст.  6,  11,  16 Статуту внутрішньої служби ЗС України,   ст.  4 Дисциплінарного статуту ЗС України,  зловживаючи службовим становищем військовослужбовця військової служби правопорядку,  усував перешкоди для прибуття сторонніх осіб на територію військової частини А-4245 шляхом наданням вказівок охоронцям аеродрому та іншим службовим особам,  організував за допомогою сторонніх осіб,  які не були обізнані у його дійсних намірах,  незаконний демонтаж підземних кабельних мереж,  що перебували на балансі військової частини А-4245 загальною вартістю 15 849 грн. 35 коп.,  які у подальшому реалізував через сторонніх осіб.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив,  що проходив службу на посаді офіцера режимної служби Північного територіального управління військової служби правопорядку ЗСУ,  в зв'язку чим до його компетенції відносилося піднаглядна установа - військова частина А-4245,  на території якої і був розташований аеродром,  де він відповідав за виконання заходів режимної служби,  щодо здійснення контролю за пропускним режимом.  Дійсно,  він організував за допомогою сторонніх осіб,  ввівши в оману щодо законності своїх дій,  незаконний демонтаж підземних кабельних мереж,  що перебували на балансі частини,  які в подальшому за допомогою цих же осіб і реалізував. Під час організації робіт з демонтажу мережі він давав вказівки службі охорони аеродрому з тим,  щоб усунули перешкоди для проведення таких незаконних робіт.

Крім особистих показів,  вина підсудного у привласненні шляхом зловживання своїм службовим становищем військового майна на загальну суму 15 849 грн. 35 коп.,  підтверджується зібраними по справі іншими доказами стосовно всіх фактичних обставин справи,  і ці фактичні обставини справи підсудний та інші учасники процесу не оспорюють і підтримують в повному обсязі.

Беручи до уваги позицію підсудного та всіх інших учасників процесу,  які не оспорюють всіх фактичних обставин справи,  правильно розуміють зміст цих обставин,  при цьому відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції,  судом проведено судове слідство по справі із застосуванням положень ч.3  ст.  299 КПК України.

Таким чином,  дії ОСОБА_1,  який шляхом зловживання своїм службовим становищем привласнив військове майно (підземні кабельні мережі військової частини А-4245),  на загальну суму 15 849 грн. 35 коп.,  суд кваліфікує за ч.2  ст. 410 КК України.

2

Військовим прокурором Чернігівського гарнізону в інтересах військової частини А-4245 до підсудного ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про відшкодування шкоди,  заподіяної злочином на загальну суму 15 849 грн. 35 коп.

Підсудний ОСОБА_1 позов військового прокурора визнав в повному обсязі,  не оспорюючи в суді ні його підстав,  ні його розміру.

Підстави та розмір зазначеного позову встановлені в судовому засіданні доказами вини підсудного ОСОБА_1 у заподіянні матеріальної шкоди в розмірі 15 849 грн. 35 коп.

У той же час,  з дослідженої в судовому засіданні квитанції №5390.4.2 від 12.12.08 року,  видно,  що ОСОБА_1 на розрахункові рахунки військової частини А-4245 сплачено суму 15 849 грн. 35 коп.,  відповідно позов військового прокурора за таких обставин підлягає залишенню без розгляду.

При призначенні покарання підсудному,  суд визнає і враховує,  як обставини,  що істотно пом'якшують його відповідальність та в сукупності суттєво знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів,  те,  що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності,  в судовому засіданні щиро розкаявся у вчиненому,  по військовій службі та після її проходження характеризується виключно позитивно,  наявність на утриманні неповнолітньої дитини,  стан його здоров'я та повне відшкодування заподіяної злочином шкоди,  а також те,  що після закінчення військової служби підсудний займається суспільно-корисною працею.

Беручи до уваги вказані обставини у своїй сукупності,  а також враховуючи особу винного та його матеріальний стан,  суд внаслідок чого суд не вважає за доцільне позбавляти підсудного волі,  а вважає можливим застосувати до нього  ст.  ст.  69 та 53 КК України та перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання,  не зазначеного в санкції ч.2  ст.  410 КК України та не позбавляти ОСОБА_1 військового звання,  оскільки саме такий вид та розмір покарання за даних умов,  на думку суду,  є справедливим а також необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного та,  керуючись  ст.   ст.  299,  323,  324,  325,  328,  330,  332 КПК України,  військовий місцевий суд Київського гарнізону,  -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2  ст.  410 КК України,  за якою із застосуванням  ст.  ст.  69,  53 КК України призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот (500) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  тобто на суму 8 500 грн.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - скасувати..

Цивільний позов військового прокурора Чернігівського гарнізону,  про стягнення з ОСОБА_1. на користь військової частини А-4245 в рахунок відшкодування шкоди,  заподіяної злочином на суму 15 849 грн. 35 коп. - залишити без розгляду.

Судові витрати по справі після набрання вироком законної сили в сумі 938 грн. 40 коп. - стягнути с засудженого ОСОБА_1. на користь Чернігівського відділення КНДІСЕ у місті Чернігові.

Вирок може бути оскарженим і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення,  а засудженою протягом того ж строку з моменту вручення їй копії вироку.