Справа № 2-298/07
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2007 року Індустріальний районний суд м.
Дніпропетровська
у складі: головуючого судді: Мороз В.П.
при секретарі: Губаренко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну
справу за позовом Виконкому Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради
до ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (треті особи: Орган опіки та піклування Індустріальної районної в
м. Дніпропетровську ради, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне
підприємство Індустріального району м. Дніпропетровська) про визнання осіб
такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2005 року Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне
підприємство Індустріального району м. Дніпропетровська звернулося до суду з
позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 (третя особа: Виконком Індустріальної районної в м.
Дніпропетровську ради) про розірвання договору найму та визнання осіб такими,
що втратили право користування жилим приміщенням. У грудні 2005 та у квітні
2006 року позивач доповнив позов за правилами ст. 31 ЦПК України, згідно якого
збільшив коло відповідачів, уточнив позовні вимоги.
У грудні 2006 року Виконком Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради
звернувся до суду з самостійними вимогами до відповідачів. Ухвалою суду від
26.01.2007 року позов Комунального виробничого житлового ремонтно-
експлуатаційного підприємства Індустріального району м. Дніпропетровська було
залишено без розгляду, оскільки позовні вимоги тотожні з вимогами Виконкому
Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради.
Виконком Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради у позові та
представник у судовому засіданні, посилався на те, що 01.07.1995 року
ОСОБА_2 та членам його сім'ї - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було видано охоронне свідоцтво (броня) НОМЕР_1 на жиле приміщення - квартиру
АДРЕСА_1, строком дії - з
19.07.1975 року по 19.07.1998 року. 16.07.1998 року ОСОБА_1 та членам
її сім'ї - ОСОБА_3, ОСОБА_4 було видано охоронне свідоцтво
(броня) НОМЕР_2 на зазначену квартиру, строком дії - з 19.07.1998 року по
01.07.2001 року. Охоронні свідоцтва було видано у зв'язку з виїздом на роботу.
Після закінчення шестимісячного терміну з моменту закінчення строку дії
останньої броні, відповідачі не повернулися у заброньоване житло та не подавали
жодних заяв щодо продовження строку дії охоронного свідоцтва. В даний час у
спірній квартирі самоправно мешкають ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10. Представник позивача просив суд
визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування спірною квартирою.
Виселити ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8,
ОСОБА_10 зі спірної квартири.
Представник Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного
підприємства Індустріального району м. Дніпропетровська просив суд задовольнити
позовні вимоги.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в даний час постійно мешкають у м. Ханти-Мансійськ, Росія, про дату
судових засідань були сповіщені належним чином (а.с.а.с.127, 169), в судове
засідання не з'явилися, суду надали листа з клопотанням слухати справу у їх
відсутність (а.с. 136). Інші учасники процесу не заперечували проти розгляду
справи у відсутність даних осіб. За таких обставин, суд вважає можливим
розглянути справу у відсутність зазначених відповідачів.
Відповідачі ОСОБА_5 (який також представляв на підставі довіреності інтереси
ОСОБА_7 (а.с. 26), ОСОБА_6 (представник неповнолітньої ОСОБА_8
- 13 років), ОСОБА_9 (представник неповнолітнього ОСОБА_10 - 1 рік) та
їх представник в судове засідання з'явилися, проти задоволення позову
заперечували, суду пояснили, що відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та неповнолітні діти оселилися в спірній квартирі як члени сім'ї основного
квартиронаймача та за його згодою, окрім того, позивачем пропущений трирічний
строк позовної давності. Просили суд в задоволенні позову відмовити.
Представник Органу опіки та піклування Індустріальної районної в м.
Дніпропетровську ради в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав,
просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні
вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно рішення Жовтневого райвиконкому м.
Дніпропетровська НОМЕР_3 від 24.09.1969 року ОСОБА_1 було видано ордер НОМЕР_4
на квартиру АДРЕСА_1 з наступним
складом сім'ї: ОСОБА_2 (чол.), ОСОБА_4 (син), ОСОБА_3
(донька), ОСОБА_2 (донька) (а.с. 3).
01.07.1995 року ОСОБА_2 та членам його сім'ї - ОСОБА_1,
ОСОБА_3, ОСОБА_4 було видано охоронне свідоцтво (броня) НОМЕР_1 на жиле
приміщення - квартиру АДРЕСА_1,
строком дії - з 19.07.1975 року по 19.07.1998 року. 16.07.1998 року ОСОБА_1 та членам її сім'ї - ОСОБА_3, ОСОБА_4 було видано охоронне
свідоцтво (броня) НОМЕР_2 на зазначену квартиру, строком дії - з 19.07.1998 року по
01.07.2001 року. Охоронні свідоцтва було видано у зв'язку з виїздом на роботу у
м. Ханти-Мансійськ (а.с.а.с. 4, 5).
Після спливу шестимісячного терміну з моменту закінчення строку дії останньої
броні, відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_2 до спірної квартири не повернулися, заяву про продовження строку
охоронного свідоцтва не надавали До цього часу відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2 постійно мешкають у м.
Ханти-Мансійськ, Росія. До цього часу у квартирі ніхто не прописаний (а.с. 35).
Згідно ст.ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача та членів
його сім'ї, за ними зберігається жиле приміщення на протязі шести місяців.
Визнання особи такою, що втратило право користування жилим приміщенням як
наслідок відсутності такої особи поза встановлених строків, відбувається у
судовому порядку. Таким чином, позовні вимоги щодо визнання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 особами, які втратили
право користування жилим приміщенням підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судом також встановлено, що відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6
ОСОБА_9 та неповнолітні діти самовільно у 2004 році зайняли спірну
квартиру, тобто, з порушенням чинного законодавства, оскільки членами сім'ї
ОСОБА_1 вони не перебували, так як, до членів сім'ї наймача відносяться
подружжя наймача, їх діти та батьки. Членами сім'ї наймача можуть бути визнані
й інші особи, якщо вони постійно мешкають з наймачем та ведуть з ним спільне
господарство. Під час судового розгляду суду не було надано доказів того, що
ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10. дійсно є
членами сім'ї наймачів ОСОБА_1, як це передбачено ст.64 ЖК України. Ордер на
заселення цієї квартири місцевою радою також не видавався.
Посилання відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на
те, що вони постійно проживають у спірній квартирі з 2001 року, таким чином,
час на їх виселення сплив, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, як
вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки Житлового комунального
підприємства “Північне” (а.с. 27), ОСОБА_7 була прописана по АДРЕСА_2, та виписана 15.11.2004 року у зв'язку з продажем нею
власного житла. Крім того, із заяви відповідачів ОСОБА_1 до житлових
органів, вбачається, що лише у листопаді 2004 року вони дають згоду на
реєстрацію на переоформлення спірної квартири на ОСОБА_7. При цьому слід
зазначити, що на той час, відповідачі ОСОБА_1 вже втратили право на
користування спірним жилим приміщенням. Щодо згоди останніх на проживання сім'ї
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, то такої взагалі не надходило. Згідно
актів, складених КВЖРЕП Індустріального району м. Дніпропетровська, подружжя
ОСОБА_5 разом з дітьми стали проживати у спірній квартирі з 2004 року. Посилання
свідків з боку відповідачів, допитаних у судовому засіданні, про те, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_7 проживають спільно у даній
квартирі з 2001 року не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суперечать
зібраним по справі письмовим доказам.
При прийнятті рішення, суд приймає до уваги пояснення відповідачів ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_9, про те, що вони на цей час мають постійну реєстрацію
за адресою: АДРЕСА_3, до будь-яких
органів, у тому числі і судових, з відповідними заявами щодо реєстрації за
адресою: кв. АДРЕСА_1 не
зверталися.
Відповідно до ст.116 ЖК України особи, які самоправно зайняли жиле приміщення,
підлягають виселенню без надання ним іншого жилого приміщення. На підставі
викладеного, відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8,
ОСОБА_10. повинні бути виселені зі спірної квартири, при цьому строк позовної
давності для задоволення вимог позивача не сплинув.
Крім того, виходячи з предмету вимог Виконавчого комітету Індустріальної
районної в м. Дніпропетровську ради, зазначені вимоги є вимогами негаторного
характеру, на які не розповсюджується строк позовної давності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 116 ЖК України, ст.ст. 27,
31, 60, 88, 209, 210, 214 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Виконкому Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради -
задовольнити у повному обсязі.
Визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4
такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області
через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня
проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього
протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної
інстанції або шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня
проголошення рішення.
Суддя:
В.П. Мороз