Справа № 2-137/06
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2007 року Індустріальний
районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді: Дружиніна К.М.
при секретарі: Демченко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,
ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач у 2004 році звернувся до суду з позовом до відповідачів про
стягнення боргу та неустойки за договором позики.
В обґрунтування своїх позовних вимог в позовній заяві та в ході
судового засідання позивач, його представник посилалися на те, що 20.12.2004
року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 1, згідно умов якого, відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 250 000 грн. Факт передачі грошей підтверджується актом прийому-передачі грошових коштів від 20.12.2004 року. Строк користування грошовими коштами згідно п. 4.1. договору складає два дні. Згідно умов п. 5.1. договору, строк повернення грошей - один день з моменту закінчення строку, передбаченого п.4.1. договору. До цього часу суму боргу відповідачем не повернуто. Пунктом 7.1. договору передбачена відповідальність за невиконання зобов'язань - сума пені становить 20 000 грн. Окрім того, 21.12.2004 року відповідач ОСОБА_3 поручився перед позивачем за виконання зобов'язань ОСОБА_2 за виконання боржником частини зобов'язань у сумі 1 000 грн. До цього часу зазначену суму також не сплачено. Позивач просив суд стягнути з відповідачів суму заборгованості у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання з'
явилися, позовні вимоги не визнали. Суду пояснили, що відповідач зазначений
договір та акт прийому-передачі грошових коштів не підписував, гроші не
отримував. Просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3 просив суд в задоволенні
позову до його довірителя відмовити, оскільки позивачем пропущений строк пред'
явлення вимог до поручителя. В подальшому просив слухати справу у його
відсутність.
Суд, вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що
позовні вимоги повинні бути задоволені частково за наступних підстав.
Як встановлено в процесі розгляду справи, 20.12.2004 року позивачем
(позикодавець) було укладено договір позики № 1, іншою стороною якого є
ОСОБА_2 (позичальник). Згідно акту прийому-передачі грошових коштів від
20.12.2004 року, останній отримав кошти у сумі 250 000 грн. Згідно п. 4.1.
договору, строк користування грошовими коштами складає два дні. Строк
повернення грошей - один день з моменту закінчення строку, передбаченого п.4.1.
договору (п.5.1.). До моменту постановлення рішення кошти позивачеві не
повернуто. Відповідач ОСОБА_2 категорично заперечував факт підписання
договору та акту прийому-передачі.
Ухвалою суду від 06.09.2006 року призначено додаткову почеркознавчу
експертизу, згідно висновків якої, підписи від імені ОСОБА_2 в розділах
“Заемщик” на зворотній стороні оригіналу договору позики № 1 від 20.12.2004
року та на лицевій стороні оригіналу “Акта приема-передачи заемных средств” від
20.12.2004 року - виконані однією особою, а саме особисто ОСОБА_2
Характер встановлених співпадаючих і розбіжних загальних і окремих ознак
свідчить, найімовірніше, про те, що виконавцем підписів в договорі та в акті
були внесені навмисні зміни у власні підписи з метою зробити їх несхожими на
власний підпис і послідуючої відмови від них. Експертизу було проведено
комісією експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз
ім. М.С. Бокаріуса.
Окрім того, як пояснив відповідач у судовому засіданні, 20.12.2004 року
його не було у м. Дніпропетровськ, він був в м. Одеса. Свідки ОСОБА_4,
ОСОБА_5, допитані судом за клопотанням ОСОБА_2 не змогли впевнено
пояснити суду, чи були вони разом з ОСОБА_2 у м. Одеса саме 20.12.2004
року чи це була інша дата. Також, суд при прийнятті рішення, враховує те, що
при дачі пояснень в судовому засіданні 21.03.2005 року представник ОСОБА_2 не заперечував факт присутності відповідача 20.12.2004 року в м.
Дніпропетровськ та розмови, зокрема, з позивачем.
Таким чином, суд критично ставиться до пояснень відповідача про те, що останній
не підписував договір позики та акт прийому-передачі коштів, оскільки це
спростовується матеріалами справи, висновком повторної комісійної експертизи,
поясненнями сторін, свідків тощо.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві
позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені
договором.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги
відносно ОСОБА_2 в повному обсязі - стягнути на користь позивача суму
боргу в розмірі 250 000 грн., а також пеню, передбачену п. 7.1. договору в
розмірі 20 000 грн., а всього - 270 000 грн.
Що стосується позовних вимог відносно відповідача ОСОБА_3, то як
встановлено судом, 21.12.2004 року між позивачем (кредитор) та ОСОБА_3 (поручитель), було укладено договір поруки, згідно умов якого ОСОБА_3 поручився перед позивачем за виконання ОСОБА_2 обов'язків за договором позики в частині виконання грошових зобов'язань в сумі 1 000 грн.
Пунктом 2.3. договору поруки передбачено, що єдиним документом, на підставі
якого, поручитель повинен сплатити обумовлену грошову суму кредиторові є
претензія останнього. Як вбачається з матеріалів справи, претензію поручителю
направлено не було.
Згідно ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку,
встановленого в договорі поруки. Пунктом 3.2. договору поруки встановлений
тримісячний строк для звернення до поручителя з моменту невиконання боржником
своїх зобов'язань. Як встановлено судом, такого звернення (надсилання
претензії) до поручителя не надходило.
Таким чином, в частині позовних вимог щодо стягнення суми боргу з
ОСОБА_3, позивачу необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 553, 559, 1046, 1047, 1049, 1051 ЦК
України, ст.ст. 27, 31, 60, 169, 209, 210, 214 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 250 000 грн., пеню в розмірі 20 000 грн., а всього - 270 000 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області
через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня
проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього
протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної
інстанції або шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня
проголошення рішення.
Суддя:
К.М. Дружинін