Справа № 22- 8109/2008                               Головуючий у 1 -й інстанції - Оніщук М. І

Доповідач - Кабанченко О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

05 листопада 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.  Києва  в складі:

головуючого -    Кабанченко О.А.

суддів -                         Мараєвої Н.Є.

Кравець В.А. при секретарі -   Кузнецовій З.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м.  Києва від 28 липня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  третя особа: Комунальне підприємство Печерської районної у м.  Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» про визнання незаконним проведення будівельних робіт та примусовий демонтаж прибудови.

Заслухавши доповідача,  пояснення осіб,  які беруть участь у справі,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,

встановила:

Рішенням Печерського районного суду м.  Києва від 28 липня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2  до ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 про визнання незаконним проведення будівельних робіт та примусовий демонтаж прибудови відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позову,  мотивуючи свою вимогу невідповідністю висновків суду обставинам справи,  неповним з'ясуванням обставин,  які мають істотне значення для справи. Вважає,  що відповідач ОСОБА_3  не дотримався положень розпорядження Печерської районної у м.  Києві державної адміністрації № 893 від 26 липня 2005 року,  самовільно та з порушенням прав третіх осіб здійснив прибудову над нежитловим приміщенням,  але суд першої інстанції не витребував у відповідача проектної документації,  ордеру на виконання будівельних робіт,  та всупереч наявним у справі доказам в судовому рішенні зазначив,  що відповідач мав вказаний дозвіл. Крім того,  суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог,  оскільки прийняв рішення відносно факту,  який не оспорювався позивачем.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено,  що позивач є власником квартири АДРЕСА_3

За договором дарування від 20 квітня 2006 року відповідач ОСОБА_3 набув права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1

Відповідач ОСОБА_4 3а договором купівлі-продажу від 20 квітня 2006 року набула права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 в тому ж будинку.

Розпорядження Печерської райдержадміністрації м.  Києва за №893 від 26 липня 2005 року попередньому власнику нежитлових приміщень АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 був наданий дозвіл на виконання ремонту фасаду,  влаштування навісу,  заміну вікон.

2

Відповідачем ОСОБА_5  був укладений договір з приватним будівельним підприємством «Снага-М» на проектування та виконання робіт щодо ремонту існуючої вхідної групи до під'їзду та нежитлових приміщень АДРЕСА_1,  АДРЕСА_2 з влаштуванням захисного козирка у будинку АДРЕСА_2

Висновками від 12 березня 2007 року комісійного експертного будівельно-технічного дослідження та від 22 березня 2007 року встановлено,  що конструкція вхідної групи до під'їзду та нежитлових приміщень АДРЕСА_1,  АДРЕСА_2 з влаштуванням вхідного козирка у вказаному будинку виконана відповідно до проекту,  відповідає вимогам будівельних норм,  є достатньою для сприйняття проектних навантажень,  подальша безпечна експлуатація конструкції із захисним козирком можлива. До того ж,  виконана вхідна група з влаштуванням захисного козирка поліпшує вид фасаду будинку,  є мірою забезпечення захисту людей від падіння полої в зимовий період.

Відмовляючи у задоволенні позову,  суд першої інстанції виходив з того,  що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення його прав в зв'язку із зробленою відповідачем добудови до належних останньому нежилих приміщень будинку.

Такий висновок суду відповідає матеріалам справи та положенням  ст. . ст.  319,  ч. 4 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те,  що влаштована надбудова створює загрозу безпеці життя позивача не грунтуються на будь-яких доказах.

Посилання в апеляційній скарзі на необхідність отримання відповідачем погодження з боку позивача на влаштування надбудови не можуть бути взяті до уваги,  оскільки законом не передбачено одержання такої згоди в разі виконання добудови до об'єктів,  що є власністю громадян.

З огляду на наведене,  судова колегія вважає,  що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду немає.

Керуючись  ст.   ст.  307,  308 ЦПК України,  колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 -ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м.  Києва від 28 липня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.