Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

Справа 2-7282 2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

07 червня 2010 року Рівненський міський суд

Рівненської області в особі судді - Дужича С.П.,

при секретарі - Прокопчук Л.М.,

з участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

роглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Рівне цивільну :азу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача, в судовому засіданні, позов підтримав, і просить суд визнати недійсним договір дарування однокімнатної квартири №50, загальною площею 30,7 м2 в м. Рівне, по вул. Відінська, 35а, укладений 08 грудня 2004 року, посилаючись на те, що позивач вважала, що укладає договір довічного утримання, так як бажала щоб право влас­ності на її квартиру перейшло до дочки лише після її смерті. Мотивами такого її рішення було отримання допомоги та догляду від відповідача і лише в2009 році вона взнала, що фактично нею, в результаті помилки, укладено договір дарування і таким чином порушено її права на квартиру.

Про невідповідність правочину її волевиявленню позивач взнала в 2009 році, а тому рахує, що не пропущені строки позовної давності.

Представник відповідача позов визнав повністю і не заперечує проти визнання даного договору недійсним.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив, що 08 грудня 2004 року між сторонами був укладений до­зір дарування, за яким позивач подарувала відповідачу по справі однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 11,7 м2, загальною 30,7 м2. Даний договір нотаріально посвідчений. Даний договір був зареєстрований в Рівненському МБТІ. Про невідповідність правочину її волевиявленню позивач взнала в 2009 році, а тому не пропустила строки позовної давності.

Відповідно до ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок( у власність.

Згідно ст. 229 ЦК України, якщо особа ,яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Оскільки, позивач при укладанні правочину добровільно помилялась щодо обставин , які мають істотне значення та відповідність їх її волевиявленню, звернулась до суду протягом року після того, як взнала про своє порушене право відносно власності на її квартиру, позов підлягає до задоволення.

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Визнання позову представником відповідача не суперечить закону, порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому, дані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати по справі.

Тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати пов'язані із сплатою судового збору у сумі 17 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у сумі 37 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 202, 229, 717 ЦК України, ст. ст. 130, 174, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування задоволити.

Визнати договір дарування однокімнатної квартири №50 по вул. і-інська 35а в м. Рівне, житловою площею 11,7 м2, загальною 30,7 м2. укладений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 08 грудня 2004 року та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 - недійсним з моменту вчинення даного правочину.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі - 17 (сімнадцять)грн. - судового збору та 37 (тридцять сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протя­гом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рі­шення також може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку по­дання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановле­ний ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після за­кінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.П.Дужич