Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1544/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Фомічов С. Є.

УХВАЛА

Іменем України

30.06.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Фомічова С.Є.

суддів - Гайсюка О.В.

ОСОБА_2

при секретарі - Діманова Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за заявою Долинської державної адміністрації Кіровоградської області, як органу опіки та піклування в інтересах ОСОБА_3, зацікавлена особа ОСОБА_4, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуна, за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2015 року і

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року Долинська районна державна адміністрація Кіровоградської області звернулась до суду із заявою про визнання особи недієздатною та встановлення опіки над нею та призначення опікуна.

В обґрунтування своїх вимог зазначали, що відповідно до акта повторної комісійної судово-психіатричної експертизи Київського міського центру судово-психіатричної експертизи від 19 вересня 2012 року № 195, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалід ІІІ групи з дитинства безстроково за самотичним захворюванням, страждає на легку розумову відсталість з емоційно-вольовими порушеннями і за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та не може керувати ними.

26 червня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. На момент укладення цього договору ОСОБА_3 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, з того часу стан останнього не покращився, він не може самостійно набувати цивільних прав, виконувати обов’язки та нести відповідальність.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2015 року заяву Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області, як органу опіки та піклування задоволено. Визнано недієздатним ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, з 26 червня 2007 року. Встановлено над ОСОБА_3 опіку та призначено йому опікуна ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися з апеляційною скаргою в якій просять скасувати рішення Долинського районного суду та ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволені заяви відмовити. Посилаються на те, що судом першої інстанції їх не було залучено до участі у  справі. Про зміст оскаржуваного рішення дізналися лише  02 серпня 2015 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Зазначають, що даним рішенням порушені їхні права, а саме, може бути припинено право власності на 2-кімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яку згідно договору купівлі-продажу від 19 січня 2008 року вони придбали у громадянина ОСОБА_7, а відповідно до договору купівлі-продажу від 26 червня 2007 року ОСОБА_7 придбав вищевказану квартиру у ОСОБА_3

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2015 року рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2015 року скасовано, заяву Долинської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування в інтересах ОСОБА_3  про визнання особи недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуна залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області Долинська районна державна адміністрація Кіровоградської області, як орган опіки та піклування та ОСОБА_4 подали касаційні скарги в яких просили ухвалу апеляційного суду скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18 травня 2016 року касаційні скарги Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області, як органу опіки та піклування та ОСОБА_8 задовольнити частково. Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2015 року була скасувана, а справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, апелянтів та заінтересованих осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_5, їх представника ОСОБА_9, які підтримали доводи апеляційної скарги, представника заявника – ОСОБА_10, заінтересованої особи – ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 жовтня 1987 року у м. Кривому Розі Дніпропетровської області народився ОСОБА_3 (а. с. 4), який відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 314 від 12 червня 2015 року Комунального закладу «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» тепер страждає легкою розумовою відсталістю зі значними порушеннями поведінки, які вимагають догляду. Психічним захворюванням хворіє з дитинства. За своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій і розумно керувати ними (а. с. 34, 35).

Крім того відповідно до акту повторної комісійної судово-психіатричної експертизи Київського міського центру судово-психіатричної експертизи від 19 вересня 2012 року № 195, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалід ІІІ групи з дитинства безстроково за самотичним захворюванням, страждає на легку розумову відсталість з емоційно-вольовими порушеннями і за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та не може керувати ними.

З огляду на вищевикладене, судом були установлені підстави для визнання ОСОБА_3 недієздатним.

Відповідно до ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.

Як вбачається із заяви про визнання фізичної особи недієздатною Долинська районна державна адміністрація Кіровоградської області просить визнати ОСОБА_3 таким, починаючи з 26 червня 2007 року, оскільки від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійним вищевказаного правочину у іншій справі.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 26 червня 2007 року ОСОБА_3 з однієї сторони, далі як «ПРОДАВЕЦЬ», і з другої сторони ОСОБА_7, далі як «ПОКУПЕЦЬ» уклали договір про таке: ПРОДАВЕЦЬ продав, а ПОКУПЕЦЬ купив двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3. 20 вересня 2007 року за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на вищевказану квартиру (а. с. 11-14).

Відповідно до акту стаціонарної повторної комісійної судово-психіатричної експертизи № 95 від 19 вересня 2013 року Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_3 у період підписання договору купівлі-продажу 26 червня 2007 року, страждав на легку розумову відсталість з емоційно-вольовими порушеннями (шифр МКХ-10 F 70.1) і за своїм психічним станом не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними. ОСОБА_3 після 26 червня 2007 року страждав на легку розумову відсталість з емоційно-вольовими порушеннями, що істотно впливало на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та на даний час страждає на легку розумову відсталість з емоційно-вольовими порушеннями (шифр МКХ-10 F 70.1).

Наявні у ОСОБА_3 психічні розлади в даний час істотно впливають на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_3 станом на 26 червня 2007 року і на даний час страждав та страждає легкою розумовою відсталістю з емоційно-вольовими порушеннями. В період 26 червня 2007 року (в період підписання договору купівлі-продажу) підекспертний за своїм психічним станом не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними. На даний час наявні у підекспертного психічні розлади істотно впливають на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_3 станом на 26 червня 2007 року (в період підписання договору купівлі-продажу) страждав на легку розумову відсталість з емоційно-вольовими порушеннями, і за своїм психічним станом не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними. В даний час ОСОБА_3 страждає на легку розумову відсталість з емоційно-вольовими порушеннями. Наявні у нього психічні розлади в даний час істотно впливають на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В даний час наявні у ОСОБА_3 ознаки легкої розумової відсталості з емоційно-вольовими порушеннями істотно впливають на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а. с. 7-10).

Враховуючи висновок судово-психіатричної експертизи у даній справі та акт стаціонарної повторної комісійної судово-психіатричної експертизи № 95 від 19 вересня 2013 року Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, 26 червня 2007 року (момент підписання договору купівлі-продажу квартири та відповідно надання форми згоди щодо істотних умов цього правочину) суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційного суду, що ОСОБА_3 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.

Згідно ч. 3 ст. 237 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Відповідно до п. 1.3. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року N 34/166/131/88, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за N 387/3680, органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Згідно ст. 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Згідно ст. 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Відповідно до ст. 63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Враховуючи наведене суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення заяви Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області, оскільки відповідно до подання № 9 від 8 липня 2015 року про доцільність встановлення над ОСОБА_3 опіки, згідно якого ОСОБА_3 проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із дядьком ОСОБА_8, який за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, трудолюбивий, увічливий, а тому вважає за доцільне призначити ОСОБА_8 опікуном над ОСОБА_3

Колегія суддів судової палати Апеляційного суду Кіровоградської області погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення заяви Долинської державної адміністрації Кіровоградської області, як органу опіки та піклування в інтересах ОСОБА_3, зацікавлена особа ОСОБА_4, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуна.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів судової палати Апеляційного суду Кіровоградської області с розгляду цивільних справ дійшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до наданих доказів, по суті правильне, що згідно положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.    

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області.

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суд набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: