Судове рішення #5653200
Справа № 22ц-1469/2009

Справа № 22ц-1469/2009                            

Головуючий у 1-й інстанції-  МЕЖЕННІКОВА С.П.

 

Категорія - цивільна                                         

Доповідач -  МАМОНОВА О.Є.

 

 

 

 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2009 року                  

 

м. Чернігів

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

 

головуючого-судді   

МАМОНОВОЇ О.Є.,

суддів:               

ЗІНЧЕНКО С.П., ЛАЗОРЕНКО М.І.,

при секретарі

ПІЛЬГУЙ Н.В.,

з участю:

ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2009 року по справі за позовом  ОСОБА_3  до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

     В січні 2009 року ОСОБА_3.   звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1. про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно, який збільшила і остаточно просила:

    - встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_5, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 на підставі заповіту від 01.11.2002 року, що складається  з Ѕ частини жилого будинку в АДРЕСА_1 та Ѕ частини грошового вкладу в філії Деснянського відділення ощадного банку № 57 м. Чернігова на рахунку НОМЕР_1;

    - встановити факт прийняття спадщиниОСОБА_7., яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_6 на підставі заповіту від 01.11.2002 року, що складається  з Ѕ частини жилого будинку в АДРЕСА_1 та Ѕ частини грошового вкладу в філії Деснянського відділення ощадного банку № 57 м. Чернігова на рахунку НОМЕР_1;

     - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Чернігівською районною державною нотаріальною конторою 26.11.2005 року за реєстровим номером 1-3852 на ім'я ОСОБА_1.;

     -  визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Чернігівською районною державною нотаріальною конторою 26.11.2005 року за реєстровим номером 1-3855 на ім'я ОСОБА_3.;

     - визнати за ОСОБА_3. право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, як спадкоємця за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_7.

    Позов мотивований тим, що в період прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_7., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачці не було відомо, що 01 листопада 2002 року її дідусем ОСОБА_6. було вчинено заповіт, в якому останній заповідав все майно своїй дружині ОСОБА_5. та сину ОСОБА_7 - її батьку. Про існування заповіту їй стало відомо на початку 2007 року, реєстрація заповіту в спадковому реєстрі відбулась 21.02.2007 року. Ії батько на момент смерті свого батька ОСОБА_6 та матері ОСОБА_5. жив разом з ними, фактично прийняв спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_6 на Ѕ частину спірного житлового будинку та за законом після смерті матері ОСОБА_5. на Ѕ частину цього будинку. Після смерті ОСОБА_6 спадщину за заповітом прийняла дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_5. та  його син ОСОБА_7., які постійно проживали із спадкодавцем ОСОБА_6. до його смерті.   

     Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 травня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3. задоволено:

     - встановлено факт прийняття ОСОБА_5 спадщини за  заповітом після смерті 24 січня 2004 року ОСОБА_6;

    - встановлено факт прийняттяОСОБА_7. спадщини за  заповітом після смерті 24 січня 2004 року ОСОБА_6;

     - визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Чернігівською районною державною нотаріальною конторою 26.11.2005 року за реєстровим номером 1-3852 на ім'я ОСОБА_1.;

     - визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Чернігівською районною державною нотаріальною конторою 26.11.2005 року за реєстровим номером 1-3855 на ім'я ОСОБА_3.;

     - визнано за ОСОБА_3. право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7.;

     - стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3. судові витрати в сумі 90 грн. 06 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

     В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3. в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального  права та порушення норм процесуального права, а також на те, що висновки суду суперечать фактичним обставинам справи.

     Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, встановлюючи факт прийняття спадщини померлими особами, суд взяв до уваги лише показання свідків, які носять неконкретний характер. Апелянт також зазначає, що встановлюючи факт прийняття спадщини померлою особою, суд не звернув уваги на положення ст. 25 ЦК України, а саме на те, що цивільна правоздатність ОСОБА_5. та ОСОБА_7. припинилась в момент смерті. Апелянт вказує, що судом не враховано, що наявність чи відсутність заповіту не впливає на розмір часток сторін по справі та не змінює їх, після смерті ОСОБА_6, особи, зазначені в заповіті, спадщину за заповітом не отримували, оскільки ОСОБА_7. фактично прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, а ОСОБА_5. до нотаріальної контори із заявою про отримання спадщини за заповітом не зверталась. В апеляційній скарзі вказується на  помилковий висновок районного суду  про те, що позивачем не пропущений строк позовної давності, оскільки позивачу з 26.11.2005 року було відомо, на яку долю в спадковому майні видані документи і саме з цієї дати  у позивача виникло право на пред'явлення позову.

    В запереченнях  на апеляційну скаргу ОСОБА_3. просить постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_1. та залишення без змін рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29.05.2009 року.

   Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки ОСОБА_1. та її представника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу і просили рішення суду першої інстанції скасувати, пояснення позивачки ОСОБА_3. та її представника ОСОБА_4., які наполягали на законності рішення суду першої інстанції,  дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з виключенням з резолютивної частини рішення абзаців другого та третього щодо встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_5 та факту прийняття спадщиниОСОБА_7. після смерті  ОСОБА_6 виходячи з наступного.

    Задовольняючи позовні вимоги  ОСОБА_3., суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1. не мала права на спадкування після смерті ОСОБА_6, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження факт прийняття спадщиниОСОБА_7. та ОСОБА_5 за заповітом після смерті ОСОБА_6

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає нормам чинного законодавства.

     По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6. (а.с. 22), який 01 листопада 2002 року склав заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не знаходилось і все те, на що він по закону буде мати право, він заповідав дружині ОСОБА_5. та сину ОСОБА_7 в рівних долях (а.с. 11).

     Районний суд дійшов вірного висновку, що після смерті ОСОБА_6 в управління та володіння його спадковим майном як спадкоємці за заповітом фактично вступили ОСОБА_5., яка, не оформивши своїх спадкових прав, померла 30 листопада 2003 року (а.с. 21), та ОСОБА_7., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 23), він також не оформив своїх спадкових прав.

     Після смерті ОСОБА_7., ІНФОРМАЦІЯ_3 його дочка ОСОБА_3. отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину спадкового майна, а саме на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлямиАДРЕСА_1. В цей же день свідоцтво про право на спадщину за законом  на іншу Ѕ частину зазначеного будинку отримала ОСОБА_1. як спадкоємиця першої черги після смерті ОСОБА_6 (а.с. 13,14).

    Про існування заповіту від імені ОСОБА_6 ОСОБА_3. стало відомо на початку 2007 року, після чого, 21.02.2007 року, він був внесений до Спадкового реєстру (а.с. 12).

     Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 листопада  2005 року, видані на ім'я ОСОБА_1. та ОСОБА_3., та визнав право власності на спірний будинок за ОСОБА_3., врахувавши, що ОСОБА_1. не мала права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, оскільки фактично було прийнято спадщину за заповітом ОСОБА_5 таОСОБА_7. після смерті ОСОБА_6, що узгоджується з положеннями  ч. 2 ст. 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року).

     Встановивши в судовому засіданні факт прийняття спадщини  ОСОБА_5 таОСОБА_7., районний суд помилково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3. щодо встановлення факту прийняття спадщини померлими особами, оскільки дані факти встановлюються при вирішенні питання про право особи (ОСОБА_3.)  на спадкування і не потребують постановлення з даного приводу судового рішення, а тому із резолютивної частини рішення підлягають виключенню абзаці другий та третій щодо встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_5 та факту прийняття спадщиниОСОБА_7. після смерті  ОСОБА_6

     Доводи апелянта про те, що районний суд дійшов необґрунтованого висновку щодо фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_5 таОСОБА_7.  після смерті ОСОБА_6 спростовуються  довідками виконкому Киселівської сільської ради № 1149 від 23.07.2008 року (а.с. 37), довідкою Державного ощадбанку України від 18.12.2008 року (а.с. 86), квитанціями про оплату за комунальні послуги  та показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

     Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про необхідність застосування судом строку позовної давності, про що було заявлено відповідачкою по справі, оскільки згідно положень ст. 261 ЦК України  перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу,   що його порушила. Із матеріалів справи вбачається, що на час отримання свідоцтва про спадщину за законом ОСОБА_3., а саме 26.11.2005 року, останній не було відомо про існування заповіту. ОСОБА_3. дізналась про його існування в 2007 році, 21.07.2007 року заповіт було зареєстровано в Спадковому реєстрі, а тому вірним є висновок районного суду про відрахування перебігу строку позовної давності саме з цієї дати.

      Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування правильного по суті рішення суду.

Керуючись ст. 549  ЦК України (в редакції 1963 року), ст. 25 ЦК України,  ст.ст. 303, п. 4 ч. 1 ст. 309, 313, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

 

 В И Р І Ш И В :

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -   задовольнити частково .

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2009 року змінити, виключивши з резолютивної частини рішення абзаци другий та третій .

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення.

 

 Головуючий:                                              Судді:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація