Справа № 22ц-1287/2009 |
Головуючий у першій інстанції БЕЗДІДЬКО В.М. |
Категорія - цивільна |
Доповідач - МАМОНОВА О.Є. |
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2009 року |
|
місто Чернігів |
|
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: |
|
||
головуючого-судді: |
МАМОНОВОЇ О.Є., |
||
суддів: |
ЗІНЧЕНКО С.П., ЛАЗОРЕНКА М.І. |
||
при секретарі: |
ПІЛЬГУЙ Н.В. |
||
За участю: |
ОСОБА_1. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про розірвання шлюбу та розподіл майна подружжя, в якому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем та розподілити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності, а саме будинок по АДРЕСА_1 в місті Прилуки Чернігівської області та земельну ділянку під будинком між нею та відповідачем у рівних частках.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 вересня 2008 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про розірвання шлюбу та розподіл майна подружжя роз'єднано у самостійні провадження (а.с. 16).
У березні 2009 року ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги та просила суд визнати за нею право власності на Ѕ ідеальну частину житлового будинку з господарськими спорудами, раніше заявлені вимоги щодо реального розподілу будинковолодіння просила залишити без розгляду (а.с. 61).
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 березня 2009 року позов ОСОБА_1. задоволено, визнано за ОСОБА_1. право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Прилуки Чернігівської області; судовий збір у розмірі 721 грн. стягнуто з ОСОБА_2. на користь місцевого бюджету м. Прилуки, витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесів, пов”язаних з розглядом справи в розмірі 30 грн. стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить рішення Прилуцького міськрайонного суду від 18 березня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення, визнавши за ОСОБА_1. право власності на 1/3 ідеальну частку житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами за адресою м. Прилуки, Чернігівської області,АДРЕСА_1, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що судом визнано за позивачкою право власності на Ѕ частину житлового будинку, а на господарські споруди в повному обсязі, тоді як слід було визнати право власності на Ѕ частину господарських споруд.
Крім того, на думку апелянта судом невірно визначено розмір судового збору та неправильно зазначено, що він стягується в місцевий бюджет, а стягнення судом витрат на інформаційно-технічне забезпечення на користь позивачки є виходом за межі позовних вимог, оскільки такі вимоги не заявлялись ОСОБА_1.
Апелянт вважає, що спірний будинок та господарські споруди побудовані за рахунок його коштів та коштів його батьків, а позивачка в період перебування у шлюбі не працювала і участі у будівництві не брала, тому їй слід виділити 1/3 частину будинку.
В засіданні апеляційного суду Чернігівської області ОСОБА_1 просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -зміні в частині розподілу судових витрат, виходячи з наступного.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2. перебували у зареєстрованому шлюбі з 4 червня 1988 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1(а.с.7).
Під час шлюбу, 17 березня 1989 року між ОСОБА_2. та виконкомом Прилуцької міської ради було укладено договір № 19 про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку (а.с.11-12). 21 вересня 1993 року будинок АДРЕСА_1 в м. Прилуки Чернігівської області було прийнято в експлуатацію, що підтверджується відповідним актом (а.с.13), право власності на будинок зареєстровано за ОСОБА_2. та видано технічний паспорт на вказаний житловий будинок на його ім'я (а.с.8-10).
Відповідно до ст. 60 та ч.1 ст.70 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Таким чином, суд першої інстанції ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1., дійшов правильного висновку про визнання за позивачкою права власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 в м. Прилуки Чернігівської області.
Під час розгляду справи, судом було встановлено, що прибудова “а-1”, гараж “б-1”, літній душ “В-1” є самочинно збудованими спорудами, про що мається відмітка в генеральному плані на будинок АДРЕСА_1 в м. Прилуки Чернігівської області, який міститься в інвентарній справі № 7472 “м”.
Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України особа, яка здійснила, або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
В мотивувальній частині рішення, суд першої інстанції зазначив, що вищезазначені будівлі, в силу ст. 367 ЦПК України не підлягає поділу, однак в резолютивній частині рішення не вказав, що за ОСОБА_1. визнається право власності на будинок без вказаної прибудови “а-1”, тому в цій частині резолютивна частина рішення підлягає доповненню.
Резолютивну частину рішення також слід доповнити новим абзацом, вказавши про визнання за ОСОБА_2. права власності на Ѕ частину житлового будинку НОМЕР_2, позначеному у технічному паспорті літерою «А-2» без прибудови «а-1», з господарсько-побутовими будівлями (погріб «Пг-1», ганок «Кр-1», мансарда «М-1», вбиральня «У-1», ворота з хвірткою «N-1», ворота «N-2», огорожа «N-3») по АДРЕСА_1 у м. Прилуки, Чернігівської області.
Крім того, судом першої інстанції неправильно вирішено питання про судові витрати, а саме стягнуто з ОСОБА_2. на користь місцевого бюджету м. Прилуки 721 грн. судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою ОСОБА_1. сплачено судовий збір у розмірі 721 грн. та в розмірі 8 грн. 50 коп. на рахунок місцевого бюджету м. Прилуки згідно квитанцій № 14/14 від 18.03.2009 року та №15/15 від 11.09.2008 року (а.с. 1, 3), тому рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні, із зазначенням, про те, що судовий збір у сумі 729 грн. 50 коп. підлягає стягненню із ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо неправильного визначення розміру судових витрат, оскільки розмір судового збору необхідно обраховувати від вартості будинку «А-1» з надвірними будівлями і спорудами без самовільно збудованих будівель, яка відповідно до висновку експерта судової будівель-технічної експертизи від 13 січня 2009 року становить 145921 грн.
Посилання апелянта на те, що спірний будинок та господарські споруди побудовані за рахунок його коштів та коштів його батьків, а позивачка в період перебування у шлюбі не працювала і участі у будівництві не брала, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки в силу ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити частково.
Рішення Прилуцького районного суду Чернігівської області від 18 березня 2009 року в частині розподілу судових витрат - змінити, зазначивши, що судовий збір у сумі 729 грн. 50 коп. підлягає стягненню з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1.
В іншій частині рішення суду -залишити без змін, доповнивши абзац другий резолютивної частини рішення після слів «житлового будинку НОМЕР_2.» словами «позначеному у технічному паспорті літерою «А-2» без прибудови «а-1».
Доповнити резолютивну частину рішення суду абзацом третім наступного змісту:
«Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину житлового будинку НОМЕР_2, позначеному у технічному паспорті літерою «А-2» без прибудови «а-1», з господарсько-побутовими будівлями (погріб «Пг-1», ганок «Кр-1», мансарда «М-1», вбиральня «У-1», ворота з хвірткою «N-1», ворота «N-2», огорожа «N-3») по АДРЕСА_1у м. Прилуки, Чернігівської області».
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді: