Справа № 464/4200/16 Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І.

Провадження № 22-ц/783/4519/16 Доповідач в 2-й інстанції: Тропак О. В.

Категорія:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області

в складі: головуючого Тропак О.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Федоришина А.В.,

за участю секретаря Іванової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 травня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_2 до заінтересованої сооби Сихівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції про встановлення факту національності,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 18 травня 2016 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_3, поданою в інтересах ОСОБА_2, про встановлення факту національності.

Ухвалу суду від 18 травня 2016 року оскаржив ОСОБА_2, який вважає ухвалу незаконною, необгрунтованою, постановленою з грубим порушенням норм процесуального права. В апеляційній скарзі зазначає, що суд, відмовляючи у відкритті провадження, вдався до розгляду заяви по суті ще на стадії відкриття провадження у справі, а також послався в ухвалі на доводи та вимоги заяви, які ця заява насправді не містить. Суд фактично розглянув заяву ОСОБА_2 по суті на стадії відкриття провадження у справі, а тому останній був позбавлений можливості роз'яснити суду, які конкретні юридичні наслідки тягне для заявника встановлення національності його діда. Отже, відмовивши заявнику у відкритті провадження та внесенні відповідних доповнень до актового запису про народження, суд фактично обмежив заявника у здійсненні особистого права на відновлення національності. З урахуванням наведеного просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, ніхто із осіб, які беруть участь у справі в судове засідання 30.06.2016 року не з»явився.

Так як представником заявника - ОСОБА_3 не було надано суду доказів, підтверджуючих поважність причин її неявки в судове засідання 30.06.2016 року, та з метою забезпечення виконання вимог ч. 1 ст. 303-1 ЦПК України, колегія суддів відхилила клопотання ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи.

У зв»язку з неявкою у судове засідання 30.06.2016 року всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних мотивів.

Згідно п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 15 ЦК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно абзацу першого пункту 7 Розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (набрав чинності з 1 вересня 2005 року), після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно роз»яснень, наведених у п. п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до статей 255, 271 Цивільного Процесуального Кодексу України (ЦПК) ( 1501-06, 1502-), 1503-06, 1504-06) в порядку окремого провадження

розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Наведений у ст. 273 ЦПК (1502-06) перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. Суд може встановлювати факти, які й за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах з громадянами інших держав (наприклад, для вирішення питання про наявність права на спадщину у особи, яка законодавством України не віднесена до кола спадкоємців за законом)( п. 1). При вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду (п.2).

Згідно ст. 11 Закону України від 25.06.1992 року № 2494-ХІІ «Про національні меншини» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Згідно ч.1 ст. 22 Закону України від 01.07.2010 року № 2398-УІ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» , внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно п. п. 2.13.2, 2.13.3, 2.13.12 , 2.15.9, 2.15.10 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану і їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є:2.13.2 постанова адміністративного суду; 2.13.3 висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану районного, районного в місті, міського (міст обласного значення), міськрайонного, міжрайонного управління юстиції або дипломатичного представництва чи консульської установи України; 2.13.12. Внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України. 2.15. Висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається:2.15.9 якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості); 2.15.10 в інших окремих випадках, що не суперечать вимогам чинного законодавства.

Оскільки, згідно положень ст. 11 Закону України «Про національні меншини», заявник наділений правом вільно обирати та відновлювати національність, матеріали справи свідчать про те, що заявник не порушував питання про зміну національності, а порушував питання про встановлення факту приналежності його діда ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (стосовно якого інформація про те, чи він перебуває у живих заявником не наведена) до національності «поляк», щоб в наступному доповнити актові записи про народження матері заявника і самого заявника, записами про національність, в той час як вирішення питання про внесення доповнень до актового запису перебуває в компетенції суб»єкта владних повноважень - в даному випадку Відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, відтак, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, дана заява не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки питання про внесення змін (доповнень) до актів цивільного стану врегульовано: Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану і їх поновлення та анулювання», а заява про відмову органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни в актовий запис цивільного стану, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у справі були, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 122 ЦПК України, підстави для постановлення судом першої інстанції ухвали про відмову у відкритті провадження у справі в порядку цивільного судочинства.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм закону.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги законності і обґрунтованості оскаржуваної ухвали не спростовують, тому апеляційну скаргу належить відхилити,оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, п. 4 ч. 1 ст. 314, ч. ч. 1, 2 ст. 315, ст. ст. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 18 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий Тропак О.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Федоришин А.В.