Судове рішення #5651570

 

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

          10.08.2009  року                                                                      Справа № 19/84пд

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді                     Якушенко Р.Є.

суддів                                        Бородіної Л.І.

          Перлова Д.Ю.                                        

Склад судової колегії призначено розпорядженням від 20.07.2009. Розпорядженням від 07.08.2009 склад судової колегії змінено.

при секретарі                    

судового засідання                    Яковлевій І.А.

за участю представників сторін:

від позивача                              Козакова К.В., дов. №381 від 23.04.2009

          Скороход О.О., дов. №533 від 03.11.2008

від відповідача                    не прибув

Розглянувши

апеляційну скаргу                    Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк

на рішення

господарського суду           Луганської області

від                                         24.06.2009

у справі                               №19/84пд (суддя Косенко Т.В.)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання”, м. Луганськ

до відповідача                    Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк

                                        

про                                         спонукання укласти договір


Рішенням господарського суду Луганської області від 24.06.2009 у справі №19/84пд (суддя Косенко Т.В.) задоволено позов  Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання” (ТОВ „ЛЕО”) до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 визнано укладеним у редакції позивача договір про постачання електричної енергії № 42 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" в особі Сєвєродонецького РЕМ, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Заводська, б. 40 та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1 та стягнуто з відповідача державне мито в сумі 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення господарського суду з посиланням на норми статей 184, 187 Господарського кодексу України та 84 Господарського процесуального кодексу України мотивоване обгрунтованістю заявлених вимог.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що запропонована позивачем редакція проекту договору складена на підставі типового договору з урахуванням вимог Закону України „Про електроенергетику” та Правил користування електричною енергією, конкретизацією до правовідносин, що не суперечить чинному законодавству.

Відповідач у справі не погодився з прийнятим місцевим господарським судом рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його як таке, що суперечить нормам матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким припинити провадження у справі.

На обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

По-перше, у цій справі відсутній предмет спору, оскільки між сторонами за позовом з 18.11.2008 вже діє договір про постачання електроенергії №42, який був повернутий позивачу з протоколом розбіжностей від 08.12.2008.

Судом першої інстанції не враховано те, що позивач не звернувся до господарського суду з позовом про врегулювання розбіжностей, а тому відповідно до пункту 7 статті 181 Господарського кодексу України починаючи з 02.01.2009 вважаються прийнятими пропозиції викладені у протоколі розбіжностей.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач вважає, що місцевим господарським судом в порушення процесуальних норм винесено ухвали від 25.05.2009, якою не розглянуто клопотання про залучення до участі у справі 3-х осіб та від 15.05.2009 в частині відмови у проведенні судової експертизи.

ТОВ „ЛЕО”, позивач у справі, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її доводів заперечує, вважає рішення господарського суду законним і обгрунтованим, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду –без змін.

Відповідач у справі, заявник апеляційної скарги, не скористався правом участі у судовому засіданні, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення йому поштового відправлення –ухвали Луганського апеляційного господарського суду від  20.07.2009.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія апеляційного господарського суду

ВСТАНОВИЛА:


18.11.2008 позивачем вручено відповідачу у справі проект договору №42 на постачання електричної енергії з додатками до нього на 33 аркушах у 2-х примірниках (а.с. 10-42, т.1).

відповідач у справі 08.12.2008 направив позивачу протокол розбіжностей до вказаного договору №42 разом з договором №42 про постачання електричної енергії у 2-х примірниках з додатками до нього на 52 аркушах, що підтверджується описом поштового вкладення (а.с. 128, т.1), який вручено позивачеві 12.12.2008, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 129, т.1).

позивач, отримавши від відповідача поштове відправлення, 15.12.2009 склав акт, в якому зазначив перелік документів, що знаходилися у конверті, а саме:

- інший проект договору про постачання електричної енергії №42 (без дати) у двох примірниках на 13-ти аркушах кожний з додатками "Порядок розрахунків" та "Однолінійна схема електропостачання", складений та підписаний відповідачем;

- протокол розбіжностей на 5-ти аркушах в одному примірнику, підписаний відповідачем, а також підписані деякі додатки до договору на постачання електричної енергії, які 18.11.2008 вручались позивачу, а саме:

- "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу на 2008 рік",

- "Обсяги постачання електричної енергії на 2009 рік",

- "Повідомлення про встановлені договірні величини споживання електричної енергії" - зразок,

- "Повідомлення про рівень відкоригованих договірних величин обсягу споживання електричної енергії та потужності" - зразок,

- "Повідомлення про рівень відкоригованої договірної величини обсягу споживання електричної енергії" - зразок,

- "Акт з контролю електричної потужності" - зразок,

- "Повідомлення про межі тарифних зон, тривалість періодів та тарифні коефіцієнти" - зразок,

- "Перелік струмоприймачів Споживача",

- "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача",

- "Повідомлення про зміну економічних еквівалентів реактивної потужності" - зразок,

-  "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії",

- "Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії",

- "Акт про використану електричну енергію".

У цьому ж поштовому відправленні від відповідача надійшли копія листа до Сєвєродонецького відділення Держенергонагляду №153-17-1529 від 24.11.2008 та копія листа до Сєвєродонецького відділення Держенергонагляду №153-17-1619 від 04.12.2008.

Відповідач не оформив зі свого боку та не повернув позивачу вручений йому 18.11.2008 проект договору на постачання електричної енергії та наступні додатки до цього договору: "Порядок визначення фактичного суміщеного навантаження Споживача", "Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача", "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії субспоживачів, що підключені до електричних мереж Споживача", "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін", "Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах Споживача", "Порядок розрахунків", "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії", "Акт про пломбування розрахункової схеми обліку", "Перелік територіально відокремлених площадок вимірювання Споживача", "Порядок участі Споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень".

У зв’язку з цим позивач надіслав відповідачу лист від 26.12.2008 №848 з проханням повернути на його адресу належним чином оформлений договір та додатки до нього (а.с. 75, т.1).

Одночасно з цим позивач повернув відповідачу надісланий ним інший проект договору та протокол розбіжностей відповідача, оскільки ані за формою, ані за змістом протокол розбіжностей не відповідав встановленим вимогам, невідомо до якого проекту договору складений та направлений в одному примірнику та який навіть не передбачає його пропозицій, підпису та реквізити Постачальника і взагалі носить інформаційний характер.

20.01.2009 відповідач із супровідним листом від 20.01.2009 повернув вручений йому 18.11.2008 договір на постачання електричної енергії в редакції позивача, підписаний, як зазначено відповідачем, "із застереженням відповідно до протоколу розбіжностей на 20 аркушах від 08.12.2008" (а.с. 77, т.1).

При цьому поштовому відправленні відповідач також надіслав проект договору в своїй редакції від 02.01.2009 з двома додатками (усього на 13 аркушах), оформлений підписом та печаткою відповідача, та той самий за змістом "протокол розбіжностей від 08.12.2008" в одному примірнику, який на цей раз вже передбачав підпис та реквізити Постачальника.

Перелічені вище додатки до договору, які є його невід’ємною частиною, та які вручені відповідачу 18.11.2008 разом з проектом договору в редакції позивача, відповідач знову не оформив. Вказані додатки містять істотні умови договору, без узгодження яких договір не може вважатися укладеним та виконання його стає неможливим.

02.02.2009 позивач направив відповідачу лист №499, в якому повторно зазначив, що договір на постачання електричної енергії №42 юридично не оформлений, не оформлені та не підписані обов’язкові додатки.

Направлений позивачем 02.02.2009 лист не містить переліку будь-яких документів.

07.04.2009 позивач звернувся до господарського суду з вимогами:

- зобов”язати відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 укласти договір на постачання електричної енергії в редакції позивача з усіма необхідними для цього договору додатками;

- стягнути з відповідача держмито у сумі 85 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом позивач заявою від 05.05.2009 (а.с. 136, т.1) уточнив позовні вимоги та просить суд задовольнити  його позов про спонукання відповідача до укладення договору на постачання електричної енергії, вважати договір на постачання електричної енергії №42 укладеним в редакції позивача.

Відповідач відзивом б/н від 30.04.2009 повідомив, що проект договору позивача не відповідає вимогам додатку 3 Правил, ст.648 Цивільного кодексу України та ст.275 параграфу 3 Господарського кодексу України; що згідно ст.181 Господарського кодексу України позивачем, починаючи з 02.01.2009 прийняті пропозиції відповідача за протоколом розбіжностей від 08.12.2008 до проекту договору №42 про постачання електричної енергії і тому у цій справі відсутній предмет спору, що є підставою для припинення провадження у справі (а.с. 125, т.1).

Листом № 08/442 від 20.05.2009 позивач надав пояснення на відзив відповідача, в яких повідомив, що доводи відповідача вважає безпідставними та необґрунтованими. Також позивач повідомив, що по жодній із істотних умов договору сторони не дійшли згоди, необхідні додатки, без узгодження яких договір не може вважатись укладеним, відповідачем не підписані, що не дає підстав вважати договір укладеним (а.с. 140, т.1).

Відповідач надав доповнення до відзиву на позовну заяву від 26.05.2009, в якому зазначив, що такий договір, як вимагає від нього підписати ТОВ "ЛЕО", на думку відповідача, є складеним у порушення антимонопольного законодавства України (а.с. 1, т.2).

11.06.2009 відповідач здав до канцелярії суду відзив на заяву про уточнення позовних вимог, де він заперечує проти позовних вимог позивача про зобов’язання його укласти вдруге договір про постачання електричної енергії, який, на думку відповідача, вже укладений починаючи з 02.01.2009, та просить припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору (а.с. 7, т.2).

Відповідач подавав клопотання про залучення до участі у справі 3-ми особами, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

–Сєвєродонецького відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Луганській області Держенергонагляду у Донбаському регіоні, та

- Луганського територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Дане клопотання відповідача судом не розглянуто.

11.06.2009 відповідач подав клопотання про призначення судової експертизи, на вирішення якої вважає за необхідне поставити наступні питання:

чи відповідає вимогам додатку №3 правил користування електричною енергією та взагалі нормам ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії у редакції позивача про зобов”язання підписання якого позивач ТОВ „ЛЕО” звернулося по цій справі до суду, якщо ні то в якій частині?

Чи договір про постачання електричної енергії у редакції позивача відповідає нормам антимонопольного законодавства?

Чи відповідає нормам Закону України „Про захист прав споживачів” договір про постачання електричної енергії у редакції позивача, якщо ні то в якій частині?

Ухвалою від 15.06.2009 зазначене клопотання залишено без задоволення.

Рішенням господарського суду від 24.06.2009 у даній справі позов задоволено повністю з підстав зазначених вище.


Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.


Як свідчать матеріали справи предметом даного позову є спонукання відповідача до укладення договору на постачання електричної енергії, вважати договір  на постачання електричної енергії №42 укладеним в редакції позивача.

Відповідно до вимог статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживання електроенергії без договору не допускається (пункт 5.1 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі Правила).

Отже, укладення господарського договору про постачання електричної енергії є обов”язковим для суб”єктів господарювання.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції позивач на виконання вимог вищезазначеного законодавства направив 18.11.2006 відповідачеві (вручив під розпис) проект договору №42 на постачання електричної енергії з додатками на 33-х аркушах кожний.

Згідно ч.3 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди його з умовами оформляє договір відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь іншій стороні у 20-ти денний строк з дня отримання договору.

Згідно ч.4 ст. 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору, сторона, яка одержала проект договору складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідачем зазначений порядок не був дотриманий.

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2008 відповідачем направлено позивачу протокол розбіжностей до вказаного договору разом із іншим проектом договору №42 у своїй редакції та додатками до нього (а.с. 128, т.1). При цьому відповідач не повернув екземпляр проекту договору №42, що був підписаний та направлений йому позивачем. Крім того, в протоколі розбіжностей відповідач не запропонував та чітко не визначив свої пропозиції по тих пунктах договору, з якими він не погодився.

На вимогу позивача (лист від 26.12.2008 (а.с.с75, т.1) відповідач 20.01.2009 повернув позивачеві вручений йому 18.11.2008 договір №42 на постачання електричної енергії  підписаний із застереженням відповідно до протоколу розбіжностей від 08.12.2008.

При цьому відповідач не повернув додатки до цього договору, які містять істотні умови договору.

Відповідно до частини 5 статті 181 Господарського кодексу України сторона,  яка одержала протокол розбіжностей до  договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Частиною 7 цієї статті встановлено, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка  одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище обставини (не повернення відповідачем договору в редакції позивача та додатків до нього разом з протоколом розбідностей) позбавили позивача можливості вжити заходи щодо врегулювання розбіжностей у встановленому законом порядку та включити в договір всі прийняті ним пропозиції відповідача, який направив протокол розбіжностей, а тому не можна вважати прийнятими пропозиції відповідача.

Таким чином сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору №42 про постачання електричної енергії, а тому в силу частини 8 статті 181 Господарського кодексу України такий договір вважається неукладеним, тобто таким, що не відбувся і не може бути предметом даного судового розгляду.

Згідно з частиною 2 статті 187 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним за рішенням суду, яким  вирішено питання щодо переддоговірного  спору сторін, з дня набрання чинності цим рішенням.

Суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише у разі, якщо встановить, що існує правовідношення в силу якого сторони зобов”язані укласти договір, але одна із сторін ухиляється від цього, при цьому відсутні розбіжності щодо умов договору.

Матеріали справи свідчать, що договір №42, що є предметом судового розгляду, підписано відповідачем із застереженнями з протоколом розбіжностей, проте вони сторонами не врегульовані у встановленому порядку.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що договір №42 на постачання електричної енергії відповідачу не відбувся, але помилково задовольнив позов та визнав укладеним цей договір в редакції позивача без вирішення переддоговірного спору щодо врегулювання розбіжностей за цим договором.

Доводи апеляційної скарги щодо припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору судовою колегією відхиляються, оскільки пропозиції відповідача, викладені у протоколі розбіжностей, не можна вважати прийнятими позивачем. Також відхиляються доводи скарги в частині відмови місцевим господарським судом у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, оскільки судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для її проведення з огляду на приписи статті 1 Закону України „Про судову експертизу”.

Судова колегія вважає, що коло питань, які поставлені відповідачем на вирішення судової експертизи вирішується судом під час розгляду переддоговірного спору.

Із матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції дійсно не розглянуто клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

–Сєвєродонецького відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Луганській області Держенергонагляду у Донбаському регіоні, та

- Луганського територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на приписи статті 27 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої треті особи, які не заявляють самостійних  вимог  на  предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Рішення суду за даним спором не може вплинути на права або обов”язки зазначених у клопотанні організацій щодо однієї з сторін даного спору.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2009 у даній справі не відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи фактичні обставини справи, судова колегія вважає, що спір виник внаслідок неправильних дій обох сторін, а тому судові витрати за позовом та за апеляційною скаргою покладаються на них в рівних частках.

Відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись статтями 49, 99, 101, п. 3 ч. 1. ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд


ПОСТАНОВИВ:


1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2009 у справі №19/84пд задовольнити частково

2. Рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2009 у справі №19/84пд скасувати.

3. У задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання”, м. Луганськ, кв. Гаєвого, б. 35-а, ід. код 31443937 витрати зі сплати державного мита за позовом у сумі 42 грн. 50 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 грн. 00 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання”, м. Луганськ, кв. Гаєвого, б. 35-а, ід. код 31443937 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 ід. номер НОМЕР_1  витрати зі сплати державного мита за апеляційною скаргою у сумі 21 грн. 25 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.          

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.


Головуючий суддя                                                            Р.Є. Якушенко



Суддя                                                                                 Л.І. Бородіна



Суддя                                                                                Д.Ю. Перлов




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація