Справа № 22ц-1655/2009                       Головуючий у першій інстанції  -  Жук М.І.                                                                                              

          Категорія - цивільна                                         Доповідач  - Острянський В.І.

    У Х В А Л А

     Іменем  України

12 серпня  2009 року                                                                                м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ   у складі:

                    головуючого - судді Хромець Н.С.

                        суддів Острянського В.І.,Демченко Л.М.,

                при секретарі: Зіньковець О.О.,

                          з участю: позивача  ОСОБА_1., представника позивача

                                                         ОСОБА_2, представника відповідача Кулик Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

             Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені, стягнуто з ВАТ Банк «БІГ Енергія» на її користь грошові кошти в сумі 46 145 грн. 79 коп., 461 грн. 46 коп. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 3000 грн. судових витрат за оплату послуг адвоката.

            В апеляційній скарзі ВАТ Банк «БІГ Енергія» просить рішення місцевого суду змінити в частині стягнення з відповідача індексу інфляції та 3 % річних в сумі 2089 грн. та відмовити позивачу в цій частині вимог, вказуючи на порушення судом норм матеріального права. Апелянт посилається на те, що судом безпідставно задоволенні позовні вимоги в цій частині, оскільки ні договором про строковий банківський вклад, ні законом не передбачена відповідальність Банку у вигляді сплати індексу інфляції та 3% річних. Крім того, у Банку введена тимчасова адміністрація та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком з 16.03.2009 року по 15.09.2009 року, а відповідно до ст.. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію не нараховуються фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Спеціальними нормами, що регулюють відносин банку і вкладника, а саме главами 71, 72  ЦК України також не передбачена відповідальність банку у вигляді сплати індексу інфляції та 3% річних за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

    В письмових запереченнях ОСОБА_1. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без зміни, вважаючи його законним і обгрунтованим.

            Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

           Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

     Місцевий суд прийшов до правильного висновку, що між сторонами 27 грудня 2007 року було укладено договір банківського вкладу (Депозит) „Стандартний +” №707/07/2012 на суму 25 000 грн. на строк:  з 27 грудня 2007 року по 08 січня 2009 року зі сплатою 16 процентів річних в кінці строку договору та що  згідно з  договором про строковий банківський вклад від 06 березня 2008 року ОСОБА_1. внесла на депозитний рахунок ще 25 000 грн. з терміном повернення вкладу 13 березня 2009 року зі сплатою 16 % річних в кінці строку дії договору.  

    По закінченню строку дії договору від 27.12.2007 року банк за зверненням позивачки повернув лише частину банківського вкладу в сумі 10 000 грн. та сплатив відсотки по вкладу - 4120 грн. Виплати ж згідно з умовами договору від 06.03.2008 року відповідачем взагалі не проведені. На письмові звернення позивачки щодо проведення решти необхідних виплат по закінченню строку дії договору від 27.12.2007 року (а.с.6 і зворот) та виплат по закінченню строку дії договору від 06.03.2008 року (а.с.29-30) Банк відповів відмовою у здійсненні таких виплат, передбачених умовами договорів (а.с.31).   

    За таких обставин суд вважав, що відмова Банку видати вклади суперечить правилам ст.ст.526, 1060 ЦК України, тому стягнув їх з відповідача на користь вкладника ОСОБА_1.  і у цій частині рішення суду сторонами не оскаржується.

    Звернувшись до суду з позовною заявою позивачка просила стягнути банківські вклади з урахуванням індексу інфляції в сумі 45 722 грн. 88 коп. та трьох відсотків річних в сумі 422 грн. 91 коп.

    Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. в цій частині, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

    Неналежне виконання умов зобов”язання вважається порушеним і тягне за собою негативні наслідки для відповідача, у даній справі це сплата боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми.

    Такий висновок місцевого суду відповідає вимогам закону.

    Зокрема, згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Даний обов”язок боржника встановлений для всіх випадків неправомірного утримання суми боргу, її неповернення.

    Наслідками прострочення боржником грошового зобов”язання і є зобов”язання боржника сплатити кредитору суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Оскільки законом передбачена така відповідальність банку, тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивачки та стягнув борг за договором банківського вкладу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

    Посилання апелянта на те, що у ВАТ Банк „БІГ Енергія” постановою НБУ №134 від 13 березня 2009 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 16 березня 2009 року по 15 вересня 2009 року, а під час дії мораторію фінансові санкції до банку не застосовуються, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки стягувані індекс інфляції та три відсотки річних не є фінансовими санкціями в розумінні поняття „інші фінансові (економічні) санкції”, а є  втратами   майнового характеру кредитора  і особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов”язання і тому підлягають стягненню згідно з положеннями ч.2 ст.625 ЦК України.

    За таких обставин, рішення суду в оскаржуваній частині постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування і не знайшли свого підтвердження в засіданні апеляційного суду.

           Керуючись ст.ст. ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд

                                                              У Х В А Л И В:

           Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» відхилити.

    Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 16 червня 2009 року залишити без змін.

 Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

    Головуючий:                                                          Судді: