Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2011 року Справа № 2а-4844/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

                    головуючої–судді –ОСОБА_1

                    при секретарі –Дегтярьові Д.В.

за участю:

представника позивача –ОСОБА_2

представника відповідача –ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «РУР ОСОБА_4А.»до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення.                     

ОСОБА_5:

ЗАТ «РУР ОСОБА_4А.»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.11.2010 р. № НОМЕР_1, яким нарахована штрафна (фінансова) санкція в сумі 50 475,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог ЗАТ «РУР ОСОБА_4А.»(далі позивач) посилається на те, що сума 10 095,07 грн. 15.04.2010 р. була своєчасно оприбуткована ЗАТ «РУР ОСОБА_4А.»у встановленому порядку, що підтверджується фіскальним звітним чеком, який підклеєний до відповідного розділу КОРО та супроводжувальними відомостями до сумки з грошовою виручкою.

Крім того, позивач зазначає, що жодна норма податкового законодавства не визначає, що не заповнення окремого розділу КОРО є беззаперечним доказом не оприбуткування готівки платником податку. У зв’язку з цим, та враховуючи своєчасне внесення в банк та оприбуткування готівки, позивач вважає застосування штрафних фінансових санкцій незаконним.

Позивач просив суд скасувати оскаржуване рішення також з тим підстав, що відповідач застосував штрафні (фінансові) санкцій не на підставі закону, а на підставі Указу Президента, що суперечить Конституції України.

Відповідач не погоджуючись з позовними вимогами подав заперечення на них, які обґрунтовані тим, що працівники податкового органу провели перевірку та застосували штрафні (фінансові) санкцій до позивача відповідно до вимог податкового законодавства. Зазначив, що ЗАТ «РУР ОСОБА_4А.»порушило пп.2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні за що Кіровоградською ОДПІ правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкцій на загальну суму 50 475,35 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, просив суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з підстав зазначених в запереченнях.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 14.01.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 19.01.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

          ЗАТ «РУР ОСОБА_4А.»(далі позивач) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 04.06.1998 р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 749964 (а.с.22).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

          Згідно ст.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

          Кіровоградська ОДПІ (далі відповідач), в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є суб’єктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

Працівниками Кіровоградської ОДПІ на підставі направлення № 800 від 04.11.2010 р. проведена перевірка господарської одиниці –АЗС № 3, що розташований за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська,11 та належить суб’єкту господарювання ЗАТ «ОСОБА_4А.», про що склали акт перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 04.11.2010 р. (а.с.26-27).

В ході перевірки встановлені факти, які відображені в акті перевірки (мовою оригінала): «… - неповне оприбуткування суми готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій № НОМЕР_2 від 12.04.10 р. у повній сумі їх фіскального звітного чека № 0002 від 15.04.2010 р. у повній сумі їх фактичних надходжень на загальну суму 10095,07 грн. Загальна сума не оприбуткованої готівки складає 10095,07 грн…»

В акті зазначено, що висновком перевірки є порушення …п.2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України № 637 від 15.12.2005 р.

На підставі акту перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 04.11.2010 р. відповідач прийняв рішення № НОМЕР_1 від 24.11.2010 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 50 475,35 грн. (а.с.24).

Суд не приймає до уваги посилання позивача, що законами України не встановлено фінансових (штрафних) санкції за порушення правил обігу готівки та право органів державної податкової служби на застосування фінансових (штрафних) санкцій за такі порушення правил здійснення господарської діяльності. Указ Президента України від 12.06.1995р. №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", на думку позивача, не має законодавчої сили, відтак відповідач, як орган державної влади, не мав права застосовувати передбачені цим Указом і не передбачені законами України фінансові (штрафні) санкції, виходячи з наступного.

З метою вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб’єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов’язань перед бюджетами і державними цільовими фондами Президентом України видано Указ "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Відповідно до п. 2 Указу штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зокрема юридичних осіб всіх форм власності органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками –Національний банк України.

Відповідно до пункту 4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищої ради юстиції щодо офіційного тлумачення положень абзаців другого, третього пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України від 27 березня 2002 року №7-рп/2002, стаття 106 Конституції України закріпила конкретний перелік повноважень Президента України, який на основі та на виконання Конституції і законів України видає обов'язкові до виконання на території України укази і розпорядження. За юридичними ознаками ці акти глави держави можуть мати як нормативно-правовий, так й індивідуально-правовий характер. Виходячи зі змісту статті 106, частини другої статті 147, частини першої статті 150, статті 152 Конституції України укази і розпорядження Президента України є правовими актами. А згідно частини 3 ст.106 Конституції України укази Президента України є обов’язковими до виконання на території України.

Таким чином, органи державної податкової служби України за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до суб'єктів підприємницької діяльності правомірно застосовують фінансові санкції у вигляді штрафу відповідно до Указу Президента України від 12.06.95 р. №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

З огляду на викладене, штраф, визначений п. 2 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", є адміністративно-господарською санкцією у розумінні ст. ст. 238, 239 Господарського кодексу України, а відтак повинен застосовуватися у межах строків, визначених ст. 250 Господарського кодексу України.

Вказана позиція також міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2010 р. по справі № К-20957/08 та в листі ДПА України від 12.07.2002р. № 10918/7/23-2117 «Про надання роз'яснень».

Щодо застосованої відповідачем штрафної (фінансової) санкцій в сумі 50 095,35 грн., суд зазначає наступне.

Із змісту акту перевірки, розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій до акту перевірки та позовних вимог та пояснень сторін, суд приходить до висновку, що до позивача застосовано штрафні фінансові санкції за неповне оприбуткування виручки в сумі 10 095,07 грн.

П.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320 (далі Положення), готівкова виручка (виручка) - сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження;

оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Для огляду суду, позивачем надана КОРО № 1123008188р, із якої вбачається, що фіскальний чек за 15.04.2010 р. вклеєний на стр.2 КОРО, а в розділі «облік руху готівки та сум розрахунків»за 15.04.2010 р. на стр.8, копії зазначених сторінок долучені до матеріалів справи (а.с.40-42).

Суд не приймає посилання представника відповідача на пояснення продавця АЗС ОСОБА_6, оскільки остання надає пояснення за 15.04.2010 р., за час коли вона не працювала, про події, під час яких вона не була присутня. Так як, із наданих суду представником позивача відомостей отоварених талонів на АЗС, відомості № АЗС № 3 за 14.04.2010 р., позмінного звіту АЗС № 3 від 14.04.2010 р., відповідальною за зміну-продавець була ОСОБА_7 Зміна триває добу з 7 год. ранку до 7 год. ранку. Як зазначив представник позивача ОСОБА_7 вже не працює на підприємстві.

В абз. ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року N 436/95, встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

На підставі акта перевірки та згідно абз. ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року N 436/95, відповідач застосував штраф в сумі 4 294,50 грн. (в п'ятикратному розмірі неоприбуткованої готівки в касі –858,90 х 5).

Відповідно до п. 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Порядок ведення Книг ОРО визначений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року N 614 "Про порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок", згідно п. 7.5 якого використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає:

- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

- підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при ньому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Також, суд вважає за необхідне відмітити, що штрафні (фінансові) санкції до позивача відповідачем застосовані за порушення норм з регулювання обігу готівки, але готівка до каси на АЗС № 3 15.04.2010 р. було внесена лише в сумі 6 654,27 грн., а на решту суми в розмірі 3 440,80 грн. було відпущено нафтопродуктів за талонами, за відомістю, по картці РУР (а.с.36-38). В судовому засіданні представник відповідача не надав пояснень з того приводу, що сума готівки склала лише 6 654,27 грн., а штрафні санкції застосовані за суму в розмірі 10 095,07 грн.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем відображена готівка у сумі 6 654,27 грн. в фіскальному звітному чеку за 15.04.2010 р., дане підтверджується фіскальним звітним чеком № 0002, який був підклеєний до відповідного розділу книги обліку розрахункових операцій.

Вказана сума виручки була в цей же день, 15.04.2010 р. інкасована банком, що підтверджується супроводжувальною відомістю до сумки з грошовою виручкою № 508 від 15.04.2010 р. (а.с.30), оригінал якої оглядався в судовому засіданні.

Суд погоджується з посиланням позивача, що нормами податкового законодавства не визначено, що неповне оприбуткування, а саме незазначення суми виручки в окремому розділі КОРО (в даному випадку не заповнення рядка на сторінці «обліку руху готівки та сум розрахунків») є беззаперечним доказом не оприбуткування або неповне оприбуткування готівки платником податку, а тому не може підтверджувати факту не оприбуткування готівки.

В листі ДПА України від 05.05.2010 р. № 8795/7/23/7017/538 «Роз’яснення з питань оприбуткування готівки»зазначено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Системний аналіз наведених норм та доказів, поданих позивачем, дає суду підстави для висновку про те, що позивач здійснив оприбуткування сум 15.04.2010 р. і жодним чином не ухилився від здійснення оприбуткування готівкових коштів на відповідну суму.

Аналогічна правова позиція, викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.10.2009 р. у справі N 2-23/16484-2007А, к/с N К-5523/08.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб’єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Суд приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій порушені вимоги ч. 3 ст. 2 КАС України, а саме: відповідач діяв не на підставі, та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, та використав повноваження не з метою, з якою це повноваження надано.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджено сплата судового збору в розмірі 3,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3618 від 28.12.2010 р.( а.с.21), а тому дана сума підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 159 –163 КАС України, суд,

                                                            ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов закритого акціонерного товариства «РУР ОСОБА_4А.»до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення задовольнити повністю.

          Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.11.2010 р. № НОМЕР_1.          

           Присудити закритому акціонерному товариству «РУР ОСОБА_4А.»з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Повний текст постанови виготовлено 17 січня 2011 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1