Справа № 2 – 370/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 липня 2009 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської обл. в складі
головуючого – судді Логвинюк І. М.,
при секретарі Щесюк Н.Й.,
з участю: представника позивача ОСОБА_1 ,
представника органу опіки та піклування ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Волинське управління Західного регіонального департаменту акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк, про усунення перешкод у здійсненні права власності, визнання недійсним договору відповідального зберігання документів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Волинське управління Західного регіонального департаменту акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк (далі – третя особа), про усунення перешкод у здійсненні права власності, мотивуючи тим, що між ним та відповідачем 14.05.08 р. було укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно з яким останнім надано позивачу кредит в сумі 185 500, 00 доларів США. У забезпечення виконання даного зобовязання між позивачем та відповідачем 14.05.08 р. укладено договір іпотеки, за яким позивач зобовязався передати у заставу нерухомість, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: м. Ковель, АДРЕСА_1 , належний йому на праві приватної власності. При укладенні договору іпотеки позивач передав відповідачу усі правовстановлюючі документи, що стверджували його право власності на дане майно, та будинкову книгу. Після цього сімя позивача, у складі якої дружина та троє неповнолітніх дітей, стали фактично проживати у зазначеному житловому будинку, залишаючись зареєстрованими за іншою адресою: м. Ковель, АДРЕСА_2 , у будинку, належному гр-ці ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у сімї позивача народилась четверта дитина. У звязку з тим, що у відповідача знаходяться оригінали правовстановлюючих документів про право власності позивача на вказаний вище житловий будинок, реєстрація місця проживання новонародженої дитини за адресою її фактичного проживання також стала неможливою. На неодноразові звернення позивача, як власника нерухомого майна, на адресу відповідача та третьої особи стосовно повернення оригіналів правовстановлюючих документів, останні не реагують, мотивуючи тим, що у випадку невиконання ним умов договору кредитування, відповідачу буде утруднено звернути стягнення на предмет застави – житловий будинок через наявність реєстрації у будинку неповнолітніх дітей позивача. Оскільки у договорі іпотеки міститься положення про те, що відповідач, як іпотекодержатель, зобовязаний не перешкоджати іпотекодавцеві у володінні предметом іпотеки – житловим будинком, розташованим за адресою: м. Ковель, АДРЕСА_1 , якщо воно не порушує умов даного договору та Закону України Про іпотеку, такі дії відповідача по утримуванню оригіналів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, вважає неправомірними, такими, що обмежують його у здійсненні права власності. Намір виконати вимогу закону про реєстрацію місця проживання у вказаному житловому будинку, не порушує вимогам договору іпотеки, Закону України Про іпотеку, не суперечить цільовому призначенню використання предмета іпотеки як житлового будинку. А тому просить позов задовольнити та зобовязати відповідача усунути перешкоди у здійсненні ним права власності шляхом повернення оригіналу свідоцтва про право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 в м. Ковелі; оригіналу будинкової книги про реєстрацію мешканців будинку, розташованого за даною адресою. Стягнути на його користь з відповідача судові витрати у справі.
У судовому засіданні представником позивача подано суду заяву про доповнення позовних вимог позивача, згідно з якою позивач просить визнати недійсним договір відповідального зберігання документів від 16 жовтня 2008 року, укладений між ним та відповідачем, мотивуючи тим, що вказаний договір порушує його конституційне право на володіння, користування і розпорядження його власністю – житловим будинком, розташованим по АДРЕСА_1 в м. Ковелі, цивільні права власника майна, закріплені у ст.ст.319, 391 ЦК України, Законі України Про іпотеку, де міститься вказівка на право іпотекодавця, яким він і являється, на володіння та користування предметом іпотеки - житловим будинком, розташованим по АДРЕСА_1 в м. Ковелі, відповідно до його цільового призначення. За змістом ст.18 Закону України Про захист прав споживачів, відповідач, надаючи послуги кредитування, не має права включати у договори, що укладаються із споживачем, такі умови, які є несправедливими. Укладення оспорюваного договору, тісно повязаного з договором кредитування та договором іпотеки, порушує його конституційні права і свободи як людини і громадянина, цивільні права, суперечить засадам цивільного права та його укладення не передбачено цивільним законодавством, а тому він є нікчемним. Просить визнати договір відповідального зберігання документів від 16 жовтня 2008 року, укладений між ним та відповідачем, недійсним.
В судовому засіданні 09.10.09 р. представник позивача позовні вимоги позивача підтримав повністю, обгрунтувавши їх вищенаведеними доводами. Просить позовні вимоги задовольнити, суду пояснив, що оспорюваний договір зберігння оригіналів правовстановлюючих та інших документів на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 в м. Ковелі, укладений позивачем не з власного волевиявлення, так як укладення такого договору було тісно повязане з укладеними попередньо кредитним договором та договором іпотеки, предметом якої є даний житловий будинок. Відмова відповідача у поверненні позивачеві вказаних документів, переданих за оспорюваним договором, суттєво обмежує конституційні права і свободи позивача та його неповнолітніх дітей, цивільні права позивача. Так, позивач позбавлений можливості при потребі підтвердити своє право власності на даний житловий будинок, виконати обовязок по реєстрації неповнолітніх членів своєї сімї по місцю фактичного їх проживання, укласти цивільно-правові угоди з комунальними підприємствами про надання комунальних послуг, обслуговування житлового будинку тощо. Вважає, що оспорюваний договір порушує публічний порядок та є нікчемним. Просить позовні вимоги позивача задовольнити.
Представник відповідача позовних вимог позивача не визнав, суду пояснив, що житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 в м. Ковелі, є предметом застави згідно з договором кредитування від 14.05.08 р., укладеним між позивачем та відповідачем та є предметом іпотеки згідно з договором іпотеки від 14.05.08 р., укладеним між цими ж сторонами. Відповідно до договору іпотеки, без згоди відповідача, позивач не має права на реєстрацію у цьому будинку інших осіб. Оспорюваний договір було укладено між позивачем та відповідачем як окрему цивільно-правову угоду, не повязану з договором іпотеки, оскільки відповідач надає послуги з відповідального зберігання документів. По питанню повернення документів, переданих відповідачеві на відповідальне зберігання, позивач не звертався. Оспорюваний договір не порушує прав та інтересів позивача. А тому просить у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, зібрані у справі, заслухавши висновок представника органу опіки та піклування, приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до повного задоволення.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Та обставина, що 14.05.08 р. між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем в особі начальника відділення № 886 АКІБ “УкрСиббанк“, який діяв на підставі відповідної довіреності, було укладено договір № 11345695000 (про надання споживчого кредиту), за яким кредитор – відповідач у справі зобов”язався надати позичальникові – позивачу у справі, кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 185 500,00 доларів США, за користування яким останній зобов”язувався сплачувати проценти та повернути кредит у визначений у договорі строк, стверджується копією даного договору, позивачем та представниками сторін не оспорюється
Як слідує з копії договору іпотеки, укладеного 14.05.08 р. між відповідачем та позивачем, даний договір іпотеки був укладений в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 11345695000 (про надання споживчого кредиту) від 14.05.08 р., укладеним між відповідачем та позивачем. За договором іпотеки, іпотекодавець - позивач у справі, передає в іпотеку іпотекодержателю – відповідачеві у справі, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. АДРЕСА_1 , належний іпотекодавцю на праві приватної власності. Предмет іпотеки залишається у володінні та користуванні іпотекодавця - позивача у справі.
Та обставина, що на час укладення договору кредиту та договору іпотеки, позивач у справі із своєю сімєю був і зареєстрований по даний час за адресою: м. Ковель, АДРЕСА_2 , у житловому приміщенні, власником якого є стороння особа – ОСОБА_5 , стверджується як довідкою № 711 від 23.12.08 р. (випискою з домової книги про склад сімї та прописку), виданою Ковельським РЖКП № 1, так і копією паспорта позивача, його дружини – ОСОБА_6 , копією договору № 11345695000 (про надання споживчого кредиту) від 14.05.08 р.
Як слідує з копії витягу № 20485478 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 07.10.08 р. комунальним підприємством Волинське обласне бюро технічної інвентаризації, позивачеві дійсно на праві приватної власності з 07.10.08 р. належить цілий будинок, розташований за адресою: Волинська область, м. Ковель, АДРЕСА_1 .
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 р. відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, стверджується, що дійсно, у сім”ї позивача виховується четверо неповнолітніх дітей, у тому числі та обставина, що народилась ще одна дитина - син ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_1 р.
Із копії договору відповідального зберігання документів, укладеного 16.10.08 р. між позивачем та відповідачем, слідує, що позивач зобов”язався 16.10.08 р. ,тобто, після укладення сторонами договору кредитування та договору іпотеки, отримання правовстановлюючих документів у відповідних установах та організаціях, передати на зберігання представникові акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” в особі начальника відділення № 886 Волинського управління Західного регіонального департаменту АКІБ “УкрСиббанк” ОСОБА_8 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої 04.06.07 р. нотаріально, як “Банк”, на зберігання до моменту повного виконання ОСОБА_4 перед банком зобов”язань за кредитним договором від 14.08.08 р., оригінали слідуючих документів: договору купівлі-продажу будинку від 14.05.08 р., витягу з Державного реєстру права власності на нерухоме майно від 07.10.08 р., технічного паспорта на будинок, розташований за адресою: м. Ковель, АДРЕСА_1 ; будинкової книги серії НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. за адресою м. Ковель. АДРЕСА_1 . Місцем їх передачі у “Банк” визначено: у місті його територіального розположення за адресою: м. Ковель, бульв. Лесі Українки, 12, - що на той момент було юридичною адресою третьої особи у справі.
Та обставина, що позивач попередньо звертався до начальника відділення № 886 Волинського управління Західного регіонального департаменту АКІБ “УкрСиббанк”, як представника “Банку”, з проханням повернути йому правовстановлюючі документи та отримав відмову, стверджується копією заяви позивача від 01.12.08 р. на ім”я начальника Волинського ГУ АКІБ “Укрсиббанк” ОСОБА_9 , копією листа за вих. № 187 від 22.12.08 р. начальника відділення № 482 АКІБ “УкрСиббанк” ОСОБА_8 , та представником відповідача в судовому засіданні не заперечується.
Пояснення представника відповідача стосовно того, що позивач не звертався безпосередньо до відповідача з приводу повернення йому оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок для реєстрації у ньому неповнолітніх дітей, на думку суду. спростовується текстом заяви позивача, мотивованої необхідність реєстрації проживання його та його дружини у житловому будинку. та текстом відповіді начальника відділення № 482 АКІБ “УкрСиббанк” ОСОБА_8 , який виступав при укладенні оспорюваного договору, як представник відповідача, та не свідчить про правомірність утримання відповідачем у своєму розпорядженні вказаних документів.
Разом з тим, кк слідує з пояснень представників сторін, матеріалів справи, позивачем не ставилось питання про надання відповідачем передбаченого договором іпотеки від 14.05.08 р. дозволу на реєстрацію у житловому будинку інших осіб, у тому числі, неповнолітніх дітей позивача.
Згідно з ст.1 Закону України “Про іпотеку” від 05.06.03 р. з подальшими змінами та доповненнями, ц е такий вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, повернення відповідачем позивачеві документів, що підтверджують право власності позивача на дане нерухоме майно, що стало предметом застави за договором кредитування від 14.05.08 р. та предметом іпотеки за договором іпотеки від 14.05.08 р., не суперечить вказаному Законові та не обмежує прав відповідача як кредитора та іпотекодержателя щодо дачі своєї згоду, або заперечення проти реєстрації у будинку тих чи інших осіб з мотивів захисту своїх прав, як іпотекодержателя.
Як слідує із ст. 316 ЦК України, право власності являє собою право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом ст.ст.318, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, яким він розпоряджається на власний розсуд на рівних з іншими власниками умовах здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобовязано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як зазначено у ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених законом та у встановленому законом порядку.
За змісто ст.48 Закону України Про власність, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Як слідує із змісту ст.331 ЦК України, право власності, зокрема, на нерухоме майно відповідно до закону, підлягає державній реєстрації.
Відповідно, оригінали таких документів, як договір купівлі-продажу будинку від 14.05.08 р., витяг з Державного реєстру права власності на нерухоме майно від 07.10.08 р., являються документами, що стверджують право власності позивача на нерухоме майно - житловий будинок .
Утримання відповідачем вказаних документів порушує право позивача на здійснення володіння та користування предметом іпотеки – житловим будинком. Так, як встановлено в судовому засіданні, позивач позбавлений можливості вирішити питання про укладення договорів з міськими комунальними підприємствами стосовно обслуговування житлового будинку.
Відповідно до змісту ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. Такий правочин є нікчемним.
Укладення оспорюваного договору між позивачем та відповідачем, суперечить вимогам Закону України “Про власність”, оскільки, як зазначено вище, обмежує його право на володіння та користування житловим будинком, Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, яким держава зобов”я кожну повнолітню особу у визначений строк зареєструвати своє місце постійного або переважного проживання в Україні, ст.ст. 9,18 Закону України “Про іпотеку”, ст. згідно з яким, іпотекодавець має право володіти предметом іпотеки відповідно до законодавства України та умов договору іпотеки.
Як слідує з висновку органу опіки та піклування, укладення оспорюваного договору порушує права неповнолітніх членів сім”ї позивача, зокрема, в частині реалізації позивачем свого обов”язку по реєстрації по місцю проживання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., який народився після укладення договорів кредитування та іпотеки та оспорюваного договору.
В судовому засіданні встановлено, що знаходження правовстановлюючих документів на нерухоме майно, в даному випадку, на житловий будинок, у власника даного майна, та використання таких документів для користування житловим будинком за його цільовим призначенням, не суперечить вимогам закону. В судовому засіданні представником відповідача не наведено доказів того, що позивач діяв недобросовісно при укладенні з відповідачем ряду договорів.
Крім того, визначення у оспорюваному договорі такої умови, як зобов”язання позивача надати ряд документів на відповідальне зберігання “Банку” та невідповідність дат, що містяться у договорі відповідального зберігання, не свідчать про добровільне укладення позивачем такого договору, як окремої цивільно-правової угоди, що відповідала б всім вимогам законодавства України.
За змістом ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
За змістом ст.236 ЦК України, нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
Таким чином суд приходить до висновку, що укладення оспорюваного договору порушує публічний порядок, оскільки він спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, а отже, даний договір є нікчемним, та його слід визнати недійсним з моменту його укладення. Слід зобов”язати відповідача не чинити позивачеві перешкод у здійсненні ним права власності щодо житлового будинку, розташованого у м. Ковелі, по АДРЕСА_1 шляхом утримування у себе правовстановлюючих документів на даний будинок та повернути позивачеві вищезазначені документи, що знаходяться у відповідача, передані йому позивачем згідно договору відповідального зберігання документів - у місті його територіального розположення третьої особи - за адресою: м. Ковель, бульв. Лесі Українки, 12 на час укладення договору, а в даний час – м. Ковель, вул. Міцкевича,1
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, суд вважає, що вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 213-218 ЦПК України, ст.ст.14,15, 16,27, 203, 316, 318, 319, 321, 331, 228, 546, 548, 576,627 ЦК України, ст.ст.9, 18 Закону України Про іпотеку, Законом України Про власність, ст. 64 Конституції України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним, договір відповідального зберігання документів, укладений 16.10.08 р. між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем - акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк.
Зобовязати відповідача – акціонерний комерційний інноваційний банк УкрСиббанк повернути позивачеві – ОСОБА_4 оригінали слідуючих документів: договір купівлі-продажу будинку від 14.05.08 р., витяг з Державного реєстру права власності на нерухоме майно від 07.10.08 р., технічний паспорт на будинок, розташований за адресою: м. Ковель, АДРЕСА_1 ; будинкову книгу серії НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. за адресою: м. Ковель, АДРЕСА_1 , що передані відповідачеві на збереження у місті його територіального розположення за адресою: м. Ковель, бульв. Лесі Українки, 12, що вказана на той час яу юридична адреса третьої особи у справі, в даний час: м. Ковель, вул. Міцкевича,1.
Зобов”язати відповідача - акціонерний комерційний інноваційний банк УкрСиббанк не чинити перешкод позивачеві ОСОБА_4 у здійсненні права власності шляхом утримання оригіналів слідуючих документів: договіру купівлі-продажу будинку від 14.05.08 р., витягу з Державного реєстру права власності на нерухоме майно від 07.10.08 р., технічного паспорта на будинок, розташований за адресою: м. Ковель, АДРЕСА_1 ; будинкової книги серії НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. за адресою: м. Ковель, АДРЕСА_1 , що передані на збереження відповідачеві у місті його територіального розположення за адресою: м. Ковель, бульв. Лесі Українки, 12, на момент укладення договору - юридична адреса третьої особи у справі, в даний час – м. Ковель, вул. Міцкевича,1.
Стягнути з відповідача - акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк на користь позивача ОСОБА_4 8 (вісім) грн.50 коп. судового збору та 7 (сім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської обл. у слідуючому порядку: заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: