ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №2а-1308/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2009 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.
з участю позивача ОСОБА_1
представників:
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовомОСОБА_1до Військової частини А0998 про стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини А0998 про стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно в розмірі 3872,01 грн.
Позовну заяву мотивує тим, що вона проходила службу у Збройних Силах України. З моменту звільнення з ним не було проведено повного розрахунку - не було виплачено грошової компенсації за речове майно.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, покликаючись на викладені в заяві мотиви. Просить позов задовольнити.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, а тому справа розглядається на підставі ч.4 ст.128 КАС України.
Заслухавши позивача, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши обставини справи, суд виходив з наступного.
Згідно представленої суду довідки за №193 від 29.01.2009 року позивач проходила службу у Військовій частині А0998 по 31.12.2006 року.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, в редакції чинній на момент закінчення проходження військової служби позивачем, держава гарантує забезпечення військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі; військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року за № 1459-III (з наступними змінами та доповненнями) призупинено дію частини другої статті 9 вищенаведеного Закону в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них, а також дію абзацу першого частини першої статті 14 зазначеного Закону в частині забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей безоплатного проїзду у відпустку.
Згідно ч.3 згаданого Закону, останній набирає чинності з дня його опублікування.
В газеті «Урядовий кур'єр» від 11.03.2000 року за №45 було офіційно опубліковано цей Закону, таким чином саме цю дату слід вважати датою набрання чинності останнього.
Згідно Довідки-розрахунку від 30.12.2006 року позивач недоотримав речове майно за період до 11.03.2000 року на суму 1042 грн. 56 коп., а тому в цій частині позов слід задоволити.
Щодо вимог позивача про стягнення грошової компенсації за період від 11.03.2000 року в розмірі 2829 грн. 45 коп., суд вважає за необхідне в цій частині позову відмовити, оскільки, вищезгаданими правовими нормами призупинено здійснення такої компенсації, а тому відсутні правові підстави для його задоволення.
З врахуванням того, що право позивача на нарахування грошової компенсації в майбутньому, на момент розгляду спору в суді, не порушено, вимоги позивача про зобов'язання військової частини щомісяця проводити нарахування та виплату грошової компенсації також не підлягають задоволенню.
Суд також звертає увагу і на те, що сторони не наполягали на застосуванні строків звернення до адміністративного суду.
За таких обставин позов є підставний та обґрунтований в частині стягнення з відповідача 1042 грн. 56 коп. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, слід присудити на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. 1. Позов задовольнити частково.
2. 2. Стягнути з Військової частини А0998, що знаходиться за адресою Львівська область, м.Яворів (код ЄДРПОУ 07652444) на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номерІНФОРМАЦІЯ_1) 1042 грн. 56 коп. компенсації за неотримане речове майно.
3. 3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
4. 4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номерІНФОРМАЦІЯ_1) 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
5. 5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
6. 6. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.Я.Мартинюк