Судове рішення #5640217
Справа № 22 Ц - 1104/ 2009 р

Справа № 22 Ц - 1104/ 2009 р.                 Суддя  1-ї  інстанції: Розумовська О.Г.

Категорія -                                             Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

                                                                             

                                У   Х   В   А   Л   А

 

  13  травня 2009р.         Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

    головуючого:               Галущенка  О.І.

                   суддів:                           Шолох З.Л.                                                                   

                                            Колосовського С.Ю.

          

           при  секретарі:           Аніщенко Д.В.

                   за участю:

           апелянта -                  ОСОБА_1.

           боржника -                 ОСОБА_2.

           представника ДВС - Гавриленка В.В.     

розглянувши  у  відкритому судовому засіданні у  м. Миколаєві цивільну справу за

                                                  апеляційною скаргою

      ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного  суду м. Миколаєва  від 29.10.2007 г.,   у справі   за

                          поданням

    Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ( далі - Заводський ВДВС ММУЮ) про  надання дозволу на примусове проникнення до житла,

                        встановила:   

    25.10.2007 р. державний виконавець Заводського ВДВС ММУЮ звернувся з поданням про  надання дозволу на примусове проникнення до  квартири АДРЕСА_1 м. Миколаєва,  яка належить боржнику ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.

      Державний  виконавець   зазначав,   що 06.09.2007 р.  відкрито виконавче провадження за виконавчими листами, виданими Заводським районним судом 30.08.2007 р., про стягнення з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3. 68958 грн. 83 коп. боргу та судові витрати на користь держави у розмірі 30 грн.

      Того ж дня винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

    Боржник та члени його сім'ї систематично відмовляються допустити державного виконавця разом з понятими і працівниками міліції, що забезпечують охорону громадського порядку, до квартири з метою перевірки його майнового стану, опису та арешту належного йому майна, отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження і  повідомлень про час та місце проведення виконавчих дій.                  

      Зазначеними діями боржник ускладнює  виконання виконавчих документів.

    Посилаючись на ці обставини, державний виконавець просив про надання дозволу на примусове проникнення до житла, яке є власністю боржника

    Ухвалою Заводського районного  суду м. Миколаєва  від 29.10.2007 р. постановлено про надання дозволу державному виконавцю примусово проникнути до квартири АДРЕСА_1 м. Миколаєва для здійснення опису та арешту майна, яке належить боржнику ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.  

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування ухвали як незаконної,  посилаючись на те, що квартира належить їй, боржник в ній не зареєстрований та не проживає, а суд цих обставин не врахував.

    Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

    Відповідно до положень ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи без її на те вільної згоди інакше як за вмотивованим рішенням суду.

    В той же час, згідно з приписами  ст. ст. 5, 55 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження, зокрема, має право звертатися до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника для перевірки його майнового стану, опису,  арешту та вилучення належного йому майна.

    Підставою для надання такого дозволу, відповідно до змісту цих норм закону, є наявність обставин, які свідчать про те, що боржник безпідставно чинить перешкоди для перевірки його майнового стану, опису,  арешту та вилучення з квартири чи іншого житла, належного йому майна, що значно ускладнює чи робить  неможливим виконання судового рішення ( виконавчого документа).

    З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження порушене з метою виконання   виконавчих листів, виданих  Заводським районним судом 30.08.2007 р., про стягнення з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3. 68958 грн. 83 коп. боргу та судові витрати на користь держави у розмірі 30 грн.

      Того ж дня винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

    Боржник та члени його сім'ї систематично відмовляються допустити державного виконавця разом з понятими і працівниками міліції, що забезпечують охорону громадського порядку, до квартири з метою перевірки його майнового стану, опису та арешту належного йому майна, отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження і  повідомлень про час та місце проведення виконавчих дій.                  

      Такі  дії боржника значно ускладнюють  виконання виконавчих документів.

      Встановивши зазначені обставини на підставі наданих доказів, суд з належних підстав ухвалив рішення про надання  державному виконавцю дозволу на примусове проникнення до квартири боржника з метою здійснення опису та арешту належного йому майна.

     Доводи апелянти про те, що квартира фактично належить їй, а не боржнику, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються достовірними доказами того, що квартира належить також і  боржнику ОСОБА_2. на праві спільної сумісної власності.  

      Також безпідставними є посилання на те, що дозвіл на проникнення до житла боржника надано конкретній посадовій особі, яка вже не працює  у відділі ДВС.

    По-перше,  цей дозвіл  не є персональним.

    По-друге,     його, відповідно до вимог закону та змісту ухвали суду, надано  відповідній посадовій особі державної виконавчої служби, яка здійснює чи буде здійснювати в подальшому,  процесуальні дії з виконання виконавчих документів щодо боржника.    

                   Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія

                            ухвалила:

 

      Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити,  а ухвалу Заводського районного  суду м. Миколаєва  від 29.10.2007 г. - залишити без зміни.

    Ухвала   апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо  до Верховного Суду України.

 

  Головуючий:                                                                                         О.І. Галущенко

 Судді:                                                                                               С.Ю.Колосовський                                                                                 

                                                                                                                       З.Л. Шолох   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація