Справа № 22 Ц - 707/ 2009 р. Суддя 1-ї інстанції: Розумовська С.Г.
Категорія - 6 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І
У Х В А Л А
2009 р ., квітня місяця, 01 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Колосовського С.Ю.
Шолох З.Л.
при секретарі: Фірсовій Т.В.
за участю:
позивачки - ОСОБА_1.
прокурора - Брезіцького В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
прокурора Заводського району м. Миколаєва на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2008 р., у справі за
позовом
ОСОБА_1 до Адміністрації Заводського району виконкому Миколаївської міської ради (далі- Адміністрація) про визнання права власності на самочинно збудований житловий будинок,
встановила:
28.02.2008 р. ОСОБА_1. звернулася з позовом до Адміністрації про визнання права власності на самочинно збудований житловий будинок.
Позивачка зазначала, що вона є володільцем самочинно збудованого житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Миколаєві.
Загальна вартість самочинно збудованих споруд складає 53189 грн. загальною площею 70, 9 кв. м.
Відповідач відмовляється зареєструвати за нею право власності на самочинно перебудовані споруди, незважаючи на наявність погоджень відповідних органів та сусідів.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила про задоволення позовних вимог.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2008 р. постановлено про задоволення позову.
В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування рішення і повернення справи на новий розгляд, посилаючись на те, що справа розглянута судом без участі відповідного органу самоврядування та без з'ясування обставин і фактів, які можуть бути підставою для задоволення позових вимог
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір з ухваленням рішення, суд виходив з того, що ним належним чином з'ясовано обставини, що стосуються визначення суб'єктного складу спірних правовідносин та виконано вимоги закону щодо встановлення обставин, наявність яких є підставою для визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Але з такими висновками погодитись неможливо, оскільки до них суд прийшов внаслідок неналежного дослідження цих обставин справи та неправильного застосування норм процесуального і матеріального права.
Відповідно до положень ч. ч. 4, 5 ст. 376 ЦК України, предметом доказування у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є наявність обставин, які свідчать про те, що земельна ділянка, на якій здійснене самочинна забудова надана позивачу під вже зведену нерухомість та відсутність фактів порушення прав інших осіб і суттєвих ( істотних) порушень будівельних норм і правил при здійсненні самочинної забудови.
Для з'ясування цих фактів суд має визначити суб'єктний склад спірних правовідносин, тобто встановити коло осіб, які є власниками суміжних земельних ділянок та ділянки, на якій здійснене самочинна забудова,.
Встановити наявність чи відсутність їх обґрунтованих заперечень щодо самочинного будівництва, а також відсутність порушень їх компетенції чи законних прав та інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідні компетентні органи з контролю за додержанням будівельних, санітарних, пожежних норм і правил надали погодження позивачці для узаконення самочинної забудови.
В той же час, суд не з'ясував хто є власником землі на якій здійснена самочинна забудова та не притягнув до участі у справі міську раду, яка відповідно до приписів ст.12 та п.12 Перехідних положень ЗК України, наділена повноваженнями стосовно розпорядженями землями міста, передачі землі у власність та яка, згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про планування і забудову територій», вирішує питання щодо надання дозволу на будівництво, прийняття його у експлуатацію та дотримання при цьому відповідних норм і праил.
В матеріалах справи відсутній план земельної ділянки, на якій здійснене самочинне будівництво із відображенням сусідніх земельних ділянок, що унеможливило з'ясування судом питання щодо відсутності факту порушення прав усіх суміжних землекористувачів, чи власників земельних ділянок.
Вирішуючи спір, суд не звернув уваги на ці обставини, чим допустився порушень, які не можна вважати формальними та які, згідно з приписами п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, тягнуть скасування рішення суду з поверненням справи на новий розгляд.
При новому розгляді, суду слід усунути наявні порушення вимог закону, повно та всебічно дослідити усі суттєві обставини справи, дати належну оцінку наявним доказам і ухвалити висновки, які відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону, якими регулюються спірні правовідносини..
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила :
Апеляційну скаргу прокурора Заводського району м. Миколаєва - задовольнити.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2008 р.- скасувати і повернути справу на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: О.І.Галущенко
Судді: С.Ю. Колосовський
З.Л. Шолох