Справа № 2а-457/09/0114
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2009 року Нижньогірський районний суд АР Крим в складі:
головуючої судді Кустової І.В.
з секретарем Коваленко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Нижньогірське справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення ОСОБА_3 райдержадміністрації, ОСОБА_3 відділу освіти про відшкодування витрат з комунальних послуг,
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування відповідачем ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення ОСОБА_3 райдержадміністрації витрат, понесених з оплати комунальних послуг за користування житлом з опаленням та освітленням за 2007, 2008 роки, мотивовуючи тим, що вона працює викладачем у Кісточківській загальноосвітній школі, яка розташована у сільської місцевості, та має право на пільги при користуванні житлом з безкоштовним опалюванням і освітленням в межах встановлених норм. Але відповідачі всуперечь вимогам ст. 57 Закону України «Про освіту» та іншим нормативним актам не надають встановлені законом пільги, посилаючись на відсутність у неї права на податкову соціальну пільгу, незважаючи на те, що Рішеннями Конституційного Суду України норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» про встановлення обмежень при наданні пільг працівникам бюджетних установ, визнанні неконституційними. Просить стянути на її користь понесені нею витрати на оплату твердого палива: за 2007 рік – 600 гривень, за 2008 рік – 658 гривень, на оплату освітлення : за 2007 рік -81 гривню, за 2008 рік – 81 гривню.
У судовому засіданні представник позивача доповнила позовні вимоги, крім вказаного у позові просить стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення ОСОБА_3 райдержадміністрації судовий збір у розмірі 51 гривні, пояснила, що пільги педагогічним робітникам передбачені Законом України „ Про освіту”, тому скасовувати чи зупиняти їх дію іншими законами є неконституційним. Розрахунок спричиненної позивачці шкоди зроблено на підставі постанов Ради Міністрів АРК та постанов Кабінету Міністрів України № 879 від 01.08.1996 року, № 1788 від від 31.12.2004 року. За 2007, 2008 роки понесені позивачкою витрати на придбання твердого палива та оплату освітлення відповідачами у добровільному порядку не відшкодовано.
Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення ОСОБА_3 райдержадміністрації позовні вимоги не визнала у повному обсязі, пояснила, що позивач у 2007, 2008 роках не мала права на податкову соціальну пільгу, тому її не було долучено до списків педагогичних працівників, яким надавали пільги, вважає, що вони не є належним відповідачем тому, що тільки виконують закони, зокрема Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», крім того позивач пропустив строк для звернення до суду із захистом своїх прав за 2007 рік. З розрахунками, наданими позивачем, згодна.
Представник відповідача ОСОБА_3 відділу освіти позов не визнала, пояснила, що педагогічні робітники мають право на пільги, за вказівкою ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення вони формували списки осіб, які користуються
2.
пільгами, при цьому вказували лише тих осіб, які мають право на податкову соціальну пільгу. Вважають , що вони не є належним відповідачем, тому що усі повноваження з надання пільг педагогічним працівникам у 2004 році вони передали до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення .
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов частково обгрунтованим і підлягаючим задоволенню в частині вимог за 2008 рік на підставі ст. 57 п. 4 Закону України «Про освіту», оскільки педагогічним працівникам, що працюють у сільській місцевості, а також пенсіонерам які раніше працювали педробітниками в цих населених пунктах і проживають в них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безкоштовне користування житлом з опалюванням і освітленням в межах встановленим норм, суми витрат підлягають стягненню з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення ОСОБА_3 РДА, до компетенції якого входить розподіл та виплата бюджетних коштів.
Таке забезпечення проводиться згідно Порядку забезпечення працівників бюджетних установ безплатним користуванням житлом (квартирою) з опалюванням і освітленням відповідно до пункту «Ї» частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частиною четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацем першим частини четвертої статті 57 Закону України «Про освіту», який затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти та наукиУкраїни, Міністерства охорони здоров ? я України, Міністерства культури та туризму України від 13.09.2006 за № 341/651/619/769 .
Норми, в межах яких надаються пільги, встановлені постановою Ради Міністрів АРК № 154 від 20 березня 2007 року «Про затвердження норм забезпечення твердим, жидким печним побутовим паливом та зжиженим газом пільгових категорій громадян у 2007 році», постановою Ради Міністрів АРК № 164 від 01 квітня 2008 року «Про норми забезпечення населення твердим паливом та зжиженим газом для надання житлових субсідій у 2008 році», постановою Кабінету Міністрів України № 1788 від 31.12.2004 року «Про внесення змін до підпункту «а» пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 01.09.1996 року».
Гарантовані ст. 57 Закону України «Про освіту», ст. 70 Житлового Кодексу України права педагогічних і медичних працівників на безкоштовне опалювання, освітлення є таким доповненням до основних джерел існування, необхідної складової конституційного права на забезпечення життєвого рівня, про які вказав Конституційний суд у своїх рішеннях від 09.07.2007 року, 22.05.2008 року та 27.11.2008 року, зазначивши в них, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України, змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Статтею 22 Конституції України не допускається при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, оскільки це суперечить конституційному припису, створює протиріччя у законодавстві і , як наслідок, тягне за собою скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Суд не приймає до уваги доводи представника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення ОСОБА_3 райдержадміністрації про відсутність підстав вважати їх належним відповідачем виходячи з наступного.
Розділом три «Умови надання гарантій» пунктом 3.1 Порядку забезпечення працівників бюджетних установ безплатним користуванням житлом (квартирою) з опалюванням і освітленням відповідно до пункту «Ї» частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частиною четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацем першим частини четвертої статті 57 Закону України «Про освіту», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики
3.
України, Міністерства освіти та наукиУкраїни, Міністерства охорони здоров ? я України, Міністерства культури та туризму України від 13.09.2006 за № 341/651/619/769 встановлено обов ? язок бюджетних установ по веденню особового обліку працівників, які мають право на відповідні гарантії, та щомісячному наданню інформації про них головному розпоряднику коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів щодо виконання державних програм соціального захисту населення відповідно до постійного місця проживання працівників вказаних установ. Пунктом 3.3 вказанного Порядку … визначено, що органи труда та соціального захисту населення, як головні розпорядники коштів місцевих бюджетів , спрямованих на здійснення заходів щодо виконання державних програм соціального захисту населення, відшкодовують підприємствам та організаціям – постачальникам послуг витрати за надані гарантії відповідним категоріям працівникам установ державної та комунальної форм власності і пенсіонерам.
Також суд вважає неспроможними доводи представника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення ОСОБА_3 райдержадміністрації про відсутність позивача у Списках пільговиків , отриманних ними від ОСОБА_3 відділу освіти, тому, що текстом Листа начальника ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення № 06 /2356 від 30.10.2007 року на адресу начальника ОСОБА_3 відділу освіти підтверджується, що ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Нижньогірскьої РДА наполягало на отриманні Списків пільговиків з урахуванням соціальної податкової пільги.
Суд не бере до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення, яка обгрунтовує власну позицію відсутністю у позивачки права на податкову соціальну пільгу тому, що Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року норми статті 36 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” , за якою працівникі бюджетних установ мають право на комунальні пільги тільки у разі наявності у них права на податкову соціальну пільгу , визнані неконституційними.
Аналогічно Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року визнані неконституційними положення пункту 49 розділу 11 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими обмежуються права позивачки на отримання пільги з комунальних послуг у 2008 році відсутністю у неї права на податкову соціальну пільгу.
Проте суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивачки за 2007 рік у зв ? язку з пропуском нею строку звернення до адміністративного суду.
Наданою представником позивачки копією письма № 49 /14 від 09 жовтня 2007 року підтверджується, що позивачці на протязі 2007 року було відомо про порушення відповідачем її права на отримання пільги, але за захистом власних прав позивачка звернулася лише у лютому 2009 року, таким чином порушивши встановленний статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права.
Відовідно частині першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представником відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення ОСОБА_3 райдержадміністрації надано суду письмові заперечення за позовом, у яких відповідач наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог за 2007 рік з мотивів порушення позивачкою строку звернення до адміністративного суду.
Частиною другою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при визнанні судом причини пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
4.
У порядку частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України суд може за клопотанням особи, яка бере участь у справі поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк.
Але представник позивачки з клопотанням про поновлення пропущеного строку до суду не зверталася, тому підстав для його поновлення у суда немає.
Довідкою Директора Кісточківської загальноосвітньої школи № 17 від 02.02.2009 року підтверджується, що позивачка у теперішній час працює викладачем цієї школи, до якої її прийнято на підставі Наказу № 26 від 10 лютого 1992 року.
Довідкою Кісточківської сільської ради № 29 від 16.01.2009 року підтверджується, що позивачка опалює власне житло твердим паливом, її житло має загальну площу – 69,2 кв.м , житлову площу – 39,2 кв.м.
Копією Особового рахунку № 020218, відкритого 01.01.1992 року ВАТ «Крименерго» на ім ? я позивачки, підтверджується своечасна оплата позивачкою послуг з освітлення її житла.
Розрахунками позивача зробленими з урахуванням норм, встановленних постановою Ради Міністрів АРК № 164 від 01 квітня 2008 року «Про норми забезпечення населення твердим паливом та зжиженим газом для надання житлових субсідій у 2008 році» та постановою Кабінету Міністрів України № 1788 від 31.12.2004 року «Про внесення змін до підпункту «а» пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 01.09.1996 року», підтверджується розмір витрат понесених позивачем у 2008 році, суму яких відповідачі не оспорювали, зокрема опалення твердим паливом – 658 грн, освітлення – 81 грн, усього – 739 гривень.
На підставі частини третьої статті 94 КАСу України судовий збір присуджується позивачці відповідно до задоволених вимог та стягується на її користь з відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення у сумі 26 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,158-163, КАС України,
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення ОСОБА_3 райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 у відшкодування шкоди - сімсот тридцять дев ? ять гривень, судовий збір - 26 гривень, усього сімсот шістьдесят п ? ять гривень.
У задоволенні решті вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Нижньогірський районний суд АР Крим шляхом подачі у десятиденній строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя І.В. Кустова