АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №11-1, 2008 року Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 115 ч.1 КК України. Діденко Т.І.
Доповідач в апеляції
Демиденко А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2008 року Колегія суддів судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Демиденка А.І.
суддів Соломки І.А., Літвінцева В.М.
прокурора Гришанової Н.Д.
адвоката ОСОБА_10
захисника ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу:
· за апеляційним поданням прокурора Монастирищенського району Черкаської області;
· за апеляцією з доповненнями засудженого ОСОБА_1
- за апеляцією його захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області від 20 березня 2007 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, українця, гр. України, не судимого в силу ст. 89 КК України, -
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 10-ть років позбавлення волі.
Окрім того, вироком постановлено стягнути з нього на користь потерпілої ОСОБА_4 15608 грн. матеріальної та 50000 грн. моральної шкоди, а всього 65508 грн.; судові витрати на користь експертних установ в сумі 1269 грн.08 коп.
Вивчивши матеріали справи, -
встановила:
Як убачається із зазначеного вироку, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 03 вересня 2006 року близько 19 год. 05 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на грунті неприязнених відносин, що раптово виникли із-за користування ОСОБА_5його візком для перевезення вантажу, на подвір'ї домоволодіння останнього, розташованого по АДРЕСА_1, умисно, з метою вбивства ОСОБА_5, наніс йому удар лезом ножа в область лівої частини грудної клітини, заподіявши таким чином тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, у вигляді проникаючої колото-різаної рани грудної клітки з наскрізним пораненням серця, що спричинило масивну внутрішню кровотечу, призвело до знекровлення організму і стало причиною смерті потерпілого в короткий проміжок часу.
В поданих на вирок апеляціях:
- прокурор ставить питання про скасування вироку щодо засудженого ОСОБА_1, у зв'язку з м'якістю призначеного покарання.. Просить ухвалити новий вирок і призначити йому за ч. 1ст. 115 КК України покарання у вигляді 12 років позбавлення волі;
· засуджений ОСОБА_1 в апеляції та доповненні до неї порушує питання про скасування вироку щодо нього з наступним направленням справи на додаткове розслідування внаслідок суттєвої неповноти досудового і судового слідства та істотних порушень процесуального закону. При цьому він покликається на вкрай поверхове дослідження як його особи, так і особи потерпілого ОСОБА_5, їх стосунків напередодні події, а також речових доказів - ножа та одягу потерпілого. На його переконання в обвинуваченні, висунутому проти нього, не зазначено мотиву злочину, що свідчить про порушення його права на захист;
· захисники засудженого - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять змінити вирок, а саме: перекваліфікувати дії засудженого з ч. 1 ст. 115 на ст. 116 КК України, оскільки об'єктивні дані справи засвідчують те, що умисне вбивство потерпілого ОСОБА_5 засуджений ОСОБА_1 вчинив у стані сильного душевного хвилювання. Окрім того, просять зменшити розмір стягнення матеріальної шкоди до 7000 грн., а моральної-до 10000 грн.
Представник потерпілої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 та вона сама, окремо, в письмових запереченнях наголошують на безпідставності апеляційних вимог засудженого та його захисників і просять залишити цей вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без змін.
том 2 а.с. 200-201
том 3 а.с. 2-6
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого та його захисників, які підтримали свої апеляційні вимоги; прокурора, який їх заперечив і не підтримав апеляцію прокурора Монастирищенського району, вивчивши матеріали справи та обміркувавши над доводами вищезгаданих апеляцій, колегія суддів судової палати вважає, що вони не підлягають до задоволення з таких підстав.
Висновок місцевого суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні умисного вбивства ОСОБА_5 при обставинах, наведених у вироку, підтверджується зібраними, дослідженими та вірно оціненими доказами, а також тими, що були зібрані ним за судовим дорученням апеляційного суду, а після перевіреними під час апеляційного перегляду цієї справи.
Так, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ствердили, що вони були безпосередніми очевидцями цієї події, коли ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на подвір'ї ОСОБА_5 затіяв з ним короткочасну сварку із-за неповернення йому візка. Здавалось, що він вже вирішив залишити це подвір'я, але несподівано для всіх ОСОБА_1 розвернувся, взяв зі столика ножа, підійшов до потерпілого, який полу лежачому положенні знаходився на лавці, і наніс йому один удар лезом цього ножа в область грудної клітки. Після цього ОСОБА_5 піднявся з лавки і став тікати, а за ним з окриками: «Повбиваю всіх !» став бігти ОСОБА_1 В цій ситуації першим відволік увагу засудженого від потерпілого свідок ОСОБА_7, який взяв вила для захисту, припинення цих злочинних дій і затримання ОСОБА_1 Потім він разом з ОСОБА_8, застосовуючи фізичну силу з цією ж метою, поєднану з спричиненням ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, відняли у нього ножа, відкинули його в сторону, продовжували утримання засудженого до прибуття працівників міліції та «швидкої допомоги», працівники якої констатували смерть ОСОБА_5
їх показання узгоджуються з даними протоколу огляду місця події від 03.09. 2006 року, згідно з яким на подвір'ї ОСОБА_5 був виявлений згаданий ними столик, лавка, а також пачка сигарет і ніж із слідами речовини бурого кольору.
том 1 а.с.4-18
За даними висновку експертизи ножа і пачки сигарет № 131 від 15 вересня 2006 року на клинку цього ножа і пачці сигарет виявлена кров особи чоловічої статі, яка могла походити як від потерпілого ОСОБА_5так і від засудженого ОСОБА_1
том 1 а.с. 141-142
Згідно з актом судово-медичного дослідження трупа та висновком експерта № 523(637), смерть ОСОБА_5 настала внаслідок проникаючої колото-різаної рани грудної клітки з наскрізним пораненням серця, що спричинила масивну внутрішню кровотечу, яка призвела до знекровлення організму. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії гострих предметів, цілком можливо від удару наданим на дослідження ножем, в час та при обставинах, на які вказали свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_7, і при житті відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Після отримання цих тілесних ушкоджень потерпілий міг жити біля однієї хвилини, при цьому виконувати короткочасні активні дії, в тому числі і бігти. Алкоголю в крові трупа не виявлено.
том 1 а.с. 42-44, 91-92
Характерно, що на досудовому слідстві позиція ОСОБА_1 при участі його захисника теж узгоджувалась з вищенаведеними даними щодо цієї події та її наслідків. Дослівно він пояснював: « ... я вже став направлятися в сторону виходу із подвір'я, але ОСОБА_5висловився на мою адресу нецензурними словами. Це мене обурило і я підбіг до нього, взяв зі столу ножа та наніс йому удар в область грудної клітки, і витягнув ножа. Причиною нанесення удару ножем стало те, що ОСОБА_5 не віддав мені мого возика та те, що я перебував у стані алкогольного сп'яніння і у зв'язку з цим був агресивним ...»
том 1 а.с. 57-58, 125, 207
Це ж він ствердив і під час відтворення обстановки та обставин події, відтворивши
на статисту механізм заподіяння ОСОБА_5 смертельного ножового поранення.
том 1 а.с. 80-86
Здобуті в ході цих слідчих дій докази є належними та допустимими і обґрунтовано взяті до уваги судом першої інстанції при вирішенні питання про доведеність його вини в умисному вбивстві ОСОБА_5
В суді першої інстанції ОСОБА_1 наголошував на тому, що напередодні цієї події він вжив біля 300 г самогону. Перебуваючи на подвір'ї ОСОБА_5останній не повернув йому візка та наніс словесну образу. Подальші свої дії відносно нього він не : запам'ятав. Отямився, коли ОСОБА_7вилами вибив у нього з рук ножа і його почали бити.
Часткова зміна показань ОСОБА_1 в суді у даному випадку на думку колегії суддів свідчить про обрання ним способу захисту, направленого на зменшення ступеню своєї вини у скоєному злочині.
Дії свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8. під час затримання ОСОБА_1 що потягли за собою спричинення йому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, органами
досудового слідства визнані правомірними. З цього приводу, на підставі ст. 38 КК, керуючись ст.6 ч.1 п.2 КПК, ухвалена відповідна постанова від 17 листопада 2006 року, яка на час ухвалення вироку щодо ОСОБА_1 перебувала і перебуває на сьогодні у законній силі.
том 1 а.с. 194-195
Апеляційний суд під час перегляду справи в апеляційному порядку, з метою перевірки доводів засудженого та його захисників, надав доручення місцевому суду для більш ретельного з'ясування питання про можливе перебування ОСОБА_1 під час цього злочину у стані сильного душевного хвилювання.
За результатами проведеної Київським міським центром СПЕ стаціонарної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи, ОСОБА_1 під час умисного вбивства ОСОБА_5 ознак будь-якого психічного захворювання, тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв і за своїм психічним станом на той час міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Окрім того, він не знаходився у стані фізіологічного афекту, а також в іншому емоційному стані, що міг суттєво вплинути на його свідомість і діяльність.
том 3 а.с. 135-144
Погоджуючись з такими висновками та приймаючи до уваги вищенаведені докази, що були досліджені судом першої інстанції, колегія суддів судової палати вважає, що доводи засудженого та його захисників про вчинення умисного вбивства потерпілого ОСОБА_5 у стані сильного душевного хвилювання є безпідставними.
Стосовно мотиву цього злочину, то він достатньо повно з'ясований як досудовим слідством, так у судом першої інстанції. Це знайшло своє відображення у доведеному ОСОБА_1 обвинуваченні в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_5 на грунті неприязнених відносин, що раптово виникли із-за неповернення останнім його візка для перевезення вантажів.
Його дії за ч.1 ст. 115 КК України кваліфіковані правильно. Підстав для їх перекваліфікації на ст.116 КК колегія суддів не вбачає.
При призначенні покарання засудженому судом першої інстанції виконані вимоги ст. 65 КК України. За своїм розміром воно є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.
З огляду на це, колегія суддів, врахувавши думку прокурора про не підтримку апеляційного подання прокурора Монастирищенського району, а також аналогічні доводи решти учасників судового розгляду справи, - не вбачає підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_1 із-за м'якості призначеного покарання.
Цивільний позов у справі розглянутий відповідно до закону і рішення суду першої інстанції з цього приводу є достатньо вмотивованим. Підстав для його зміни чи скасування колегія суддів судової палати не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
ухвалила:
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_1 з доповненнями до неї та його захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3, підтримані адвокатом ОСОБА_10, - залишити без задоволення.
Апеляційне подання прокурора Монастрищенського району Черкаської області залишити без задоволення.
Вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області від 20 березня 2007 року відносно ОСОБА_1.за ч.1 ст. 115 КК України залишити без змін.