справа №2а-8960/08/1370
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2009 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Кухар Н.А.
при секретарі Кунинець А.С.
з участю позивача -ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Львові за позовом ОСОБА_1до Управління праці і соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації про зобов'язання зробити перерахунок та виплатити недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі 7661,19 грн.,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці і соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації про зобов'язання зробити перерахунок та виплатити недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі 7661,19 грн.
Позивач в позовній заяві вважає, що йому всупереч вимог ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст..8, п.3 ст.22 Конституції України допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась не в повному обсязі.
У судовому засіданні позивач позов підтримала, просила задоволити.
Представник відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що статтею 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам і надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом міністрів України. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 року № 57 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку з 01.01.2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 грн. ( гарантований мінімальний розмір ). Враховуючи вищенаведене, виплати допомоги позивачу проводилась згідно вказаних вище нормативних актів.
Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Позивач - ОСОБА_1 має на утриманні дитину віком до трьох років ОСОБА_3(свідоцтво про народження серії 1-СГ НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року).
Згідно із положеннями ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції до 9 липня 2007 року - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений з 1 січня 2007 року - 434 грн.; з 1 квітня 2007 року - 463 грн.; з 1 жовтня 2007 року - 470 грн.
Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений з 1 січня 2008 року - 526 грн.; з 1 квітня 2008 року - 538 грн.; з 1 липня 2008 року - 540 грн.; з 1 жовтня 2008 року - 557 грн.
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" дію ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" було обмежено.
Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» якими обмежується дія ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007, визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України Управлінням праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області оспорювана позивачем допомога по догляду за дитиною з липня по грудень 2007 року виплачувалась не у повному розмірі, тому позов в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену допомогу за вказаний вище період підлягає до задоволення.
Що стосується позовних вимог позивача про виплату не отриманої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, то такі до задоволення не підлягають та суд мотивує це наступним.
Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", якими було встановлено інші розміри виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Конституційним Судом України неконституційними не визнавались.
Отже, вищенаведене свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки всупереч Рішенню Конституційного Суду України, допомога до погляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу у 2007 року виплачувалась не у розмірі визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області щодо ненарахування та невиплатити ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» - неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації у Львівській області провести нарахування та виплату з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р. включно ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя-підпис, з оригіналом згідно
Суддя Н.А.Кухар