ПОСТАНОВА

                                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

 

07 травня   2009 року                                                            Справа № 2а-3058/08-1370

 Львівський окружний адміністративний суд в складі

Головуючого - судді                                      Кухар Н.А.

При секретарі судового засідання                Кунинець А.С.                                

Розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Львові

за позовом      ОСОБА_1 до  Державної податкової інспекції у Золочівському районі  про  визнання незаконними  повідомлень- рішень від 22.04.2008 року №0000540000/0 і № 0000550000/0 та від 18.06.2008 року № 0000820000/1 та № 0000810000/0 та їх скасування,

з участю   позивача- ОСОБА_1

представника відповідача- ОСОБА_2

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась з позовом до  Державної податкової інспекції у Золочівському районі  про  визнання незаконними  повідомлень- рішень від 22.04.2008 року №0000540000/0 і № 0000550000/0 та від 18.06.2008 року № 0000820000/1 та № 0000810000/0 та їх скасування, посилаючись на те, що  працівниками Золочівської ДПІ проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодаства за період 0 01.01.2005 року по 31.12.2007 року. За результатами даної перевірки  повідомленнями-рішеннями №0000540000/0 та 0000590000/0 були нараховані  єдиного податку в сумі 1350грн. та податок з доходів найманих працівників на суму 316,2 грн. та штрафні санкції на суму 632,4 грн. Не погодившись з цим рішенням  вона оскаржила їх в ДПІ, в задоволенні скарги було відмовлено та збільшено фінансові санкції повідомленнями-рішеннями від 18.06.2008 року: № 0000810000/0- податок з доходів найманих працівників на суму 1965,83 грн., та  № 0000820000/1 -податок з доходів найманих працівників на суму 316,2 грн. Вважає дані  повідомлення-рішення  незаконними посилаючись на те, що  з 2004 року  є фізичною особою суб”єктом  підприємницької діяльності та перебуває на спрощеній системі оподаткування, сплачує єдиний податок від отриманих доходів і тому не є платником податку на доходи фізичних осіб.

    В судовому засіданні   позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві  та пояснила, що  займається діяльністю відповідно до сертифікату  „оцінка об”єктів у матеріальній формі”, в це поняття входить  як оцінка рухомого,   так і оцінка нерухомого майна.   У  1 півріччі 2005 та 2006 року  перебувала на  спрощеній ситемі оподакування. Незрозуміло чому у 2 повідомленнях- рішеннях від  18 червня 2008 року зазначено податок з доходів найманих працівників, у 2   повідомленнях рішеннях  вказано один і той же рахунок, на який зобов”язують сплатити  податкове зобов”язання.

Відповідач у поданих суду письмових відзивах, а його представник в судовому засіданні проти позову заперечив, просить суд  у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що перевіркою, проведеною Золочівською ДПІ , встановлено, що позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності у 2-4-му кварталах 2005 року, 2-4-му кварталах 2006 року та протягом 2007 року позивачем неналежним чином здійснювалось ведення обліку доходів, внаслідок чого було занижено валовий дохід на суму 15 493,0 грн.  У першому кварталі   2005 року та першому півріччі 2006 року позивач перебувала на загальній системі оподаткування, так як свідоцтва про сплату єдиного податку отримала  -29.03.2005 року та  01.07.2006 року. Тому  податкові повідомленні-рішення  винесені правомірно.

 

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

          ДПІ у   Золочівському районі   проведено  виїзну планову  перевірку   підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодаства з 09.04.2008 по 15.04.2008 року за період з 01.01.2005  по 31.12.2007 року.

        В результаті перевірки складено Акт перевірки №81/17-2/2635906026 від 15.04.2008 року, яким встановлено:

-   порушення  п.7.1 ст.7 та п.п. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”;

- аб.6 п.2 Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727 у редакції Указу Президента України від 28.06.1999 № 746/99.

    Донараховано суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі  316,20 грн. та  суду єдиного податку і розмірі 1350,00 грн.

На підставі вищезазначеного Акту   прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.04.2008 року:

-   -     №0000540000/0 яким позивачу визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок з доходів найманих працівників 948,6 грн( за основним платежем- 316,2 грн, за штрафними санкціями- 632,4 грн);

-   -     №0000550000/0 яким позивачу визначено суму податкового зобов”язання за платежем єдиний податок (фізичні особи) 1350грн.(за основним платежем).

За результатами адміністративного оскарження  податковий орган  скасував  податкове повідомлення-рішення  №0000550000/0 про сплату єдиного податку  в сумі 1350 грн. та  частково скасував повідомлення-рішення №0000540000/0  у частині застосованої штрафної санкції в сумі 632,40 грн.   та виніс  18.06.2008 року наступні повідомлення  рішення:

-   -     № 0000810000/0   яким позивачу визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок з доходів найманих працівників 1965,83 грн;

-   -     № 0000820000/0   яким позивачу визначено суму податкового  зобов”язання за платежем податок з доходів найманих працівників 316,2 грн

  При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

      Згідно Свідоцтва про  сплату єдиного податку  від  29 березня 2005 року  позивач у першому  кварталі 2005 року  перебував на загальній системі оподаткування.

    Згідно Свідоцтва про  сплату єдиного податку  від  01 липня 2006 року  та довідки  №565/10 від 10.07.2006 року, виданої  ДПІ у Золочівському районі, про те, що позивач з 01.04.2006 року  обрала спрощену систему оподаткування та сплатила єдиний податок, позивач у першому  кварталі 2006 року  перебував  на загальній системі оподаткування.

    Встановлено, що згідно поданих позивачем заяв ДПІ у Золочівському районі  позивачу були видані наст упні свідоцтва про сплату єдиного податку:

- 29.03.2008 року  було видано свідоцтво про сплату єдиного  податку В №442363, у якому вид діяльності вказано - брокерські послуги;

- 01.07.2006 року   -  свідоцтво про сплату єдиного  податку Д №323624  та   довідки  №565/10 від 10.07.2006 року, видана  ДПІ у Золочівському районі, де вказано вид діяльності „оцінка об”єктів у матеріальній формі нерухомості”;

-01.01.2007 року - свідоцтво про сплату єдиного  податку Д №138883, де вказано вид діяльності „оцінка нерухомого майна”.

Як встановлено актом перевірки позивачем  у ІІ- ІУ кварталах 2005 року,  у ІІ- ІУ кварталах 2006 року та 2007 році  здійснювалась експертна оцінка рухомого та нерухомого майна, що підтверджується  рухом коштів на рахунках  у Золочівському відділення №6323 ВАТ „Державний ощадний банк України” та  у відділенні №368 АКІБ „УкрСиббанк”.

Відповідно до Указу Президента „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування,  обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

      У п. 9.12.1. та 9.12.2. Закону України „Про податок з доходів з фізичних осіб” зазначено, що   оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

     Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92  „Про  прибутковий податок  з громадян” валові витрати ДПІ у Золочівському районі  рахувались  за нормами 25 %, так як позивачем не надано документів, які б підтверджували б витрати:

    -за І кв.05року - 240 х  25%= 60 грн.

    -за ІІ-ІУ кв.05 р- 15885 х 25 % = 3971 грн.

    -за І -ІІ кв.06року - 3700 х  25% = 925 грн.

    - за ІІІ-ІУ кв.06 року- 1250 х 25% = 313 грн.

    -за 2007р.- 2020 х 25 % = 505 грн.

 

Відповідно до п.7.1 ст.7 .Закону України „Про податок з доходів з фізичних осіб”   ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

П. 22.3 ст.22  даного Закону передбачає, що  починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування:

-за І кв.05року - (240 -60)х  13%= 23,4 грн.

    -за ІІ-ІУ кв.05 року- (15885- 3971) х 13 % =  1548,82 грн.

    -за І -ІІ кв.06року - (3700 -925) х  13 % = 360,75 грн.

    - за ІІІ-ІУ кв.06 року- (1250 -313 х 13% = 212,81 грн.

    -за 2007року - 2020 -505 х 15 % = 227,25  грн.

Отже, сума податку з доходів фізичних осіб за   2005 -2007 р.  становить  2282,03 грн.

Відповідачем видано податкове повідомлення-рішення № 0000810000/0 від  18.06.2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок з доходів найманих працівників  1965,83 грн, тобто  від суми  податку з доходів фізичних осіб  відраховано 316,20 грн., які були залишені  чинними за  податковим повідомлення-рішення від 22.04.2008 року №0000540000/0

      Як вбачається з акту перевірки за І квартал 2005 та І квартал 2006 року  позивачем занижено ( не включено в декларації про  доходи) оподаткований дохід на суму 2140 грн. (240  + 1900), про що свідчить рух коштів на рахунках  у  Золочівському відділення №6323 ВАТ „Державний ощадний банк України” та  у відділенні №368 АКІБ „УкрСиббанк”.

    Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92  „Про  прибутковий податок  з громадян” валові витрати вираховуються за нормами 25 %:

    -за І кв.05року - 240 х  25%= 60 грн.

    -за І кв.06року - 1900 х  25% = 475 грн.

Відповідно до п.7.1 ст.7 .Закону України „Про податок з доходів з фізичних осіб”   ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

П. 22.3 ст.22  даного Закону передбачає, що  починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування.

  Позивачем занижено об”єкт оподаткування, сукупний чистий дохід, який підлягає оподаткуванню за ставкою 13% в 2005-2006 роках, внаслідок чого не сплачено суму податку з доходів фізичних осіб від  заняття підприємницькою діяльністю:

в І кв.2005 року  сума податку становить  - 240 грн.-60грн. х 13%=23,40грн

в І кв.2006 року сума податку становить   - 1900 грн -475 грн. х 13% =185,25 грн.

Отже, сума податку з доходів фізичних осіб за І кв. 2005 та І кв.2006 року  становить 23,40 +185,25 =208,65 грн.

У податковому повідомленні-рішенні  від 18.06.2008 року № 0000820000/1 та   ДПІ у Золочівському районі визначено  податкове  зобов” язання  в сумі 316,2 грн., що  суперечить  дійсним обставинам справи.  Представником відповідача на надано  пояснень з приводу   визначення  податкового зобов”язання в сумі 316,2 грн.,  а  не  208,65 грн.

Отже,  як вбачається  з  вищенаведеного,   повідомлення-рішення ДПІ  у Золочівському районі    від 18.06.2008 року № 0000820000/1   є протиправним та підляга є до скасування.

Як вище зазначалось, сума податкового зобов”язання  повідомлення-рішення № 0000810000/0 від  18.06.2008 року визначалась за  виключенням  суми  316,20 грн. Так як, в судовому засіданні  встановлено, що дана   сума  визначена  ДПІ у Золочівському районі невірно, то відповідно не вірно визначена сума  податкового зобов”язання  повідомлення-рішення № 0000810000/0 від  18.06.2008 року.

Крім того, як вбачається з даних податкових повідомлень-рішень  ДПІ у Золочівському районі   визначено суму податкового зобов”язання за платежем  податок з доходів найманих працівників, а не податок  з доходів фізичних осіб, за який визначено податкове зобов”язання та вказано бюджетний  рахунок,   на який  надходять  податкові зобов”язання з податку з доходів найманих працівників.

 Виходячи з вищенаведеного суд вважає,  що податкові повідомлення-рішення від  18 червня 2008 року  № 0000810000/0   та № 0000820000/1   прийняті з порушеннч норм  чинного законодавства, є протиправними та підлягають до скасування.

      Вимоги позивача  щодо скасування податкових  повідомлень-рішень  від 22.04.2008 року №0000540000/0  та №0000550000/0  до задоволення не підлягають, так як   податкове повідомлення-рішення №0000550000/0 було скасовано начальником ДПІ у Золочівському районі  під час розгляду первинної скарги позивача, а податкове повідомлення - рішення №0000540000/0  відповідно до п. 6.5. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”   вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення.

        Керуючись статтями 21, 23, 69, 70, 71, 86, 94, 99, 100, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

       Позов задовольнити частково.

      Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення   №0000820000/1 від 18.06.2008 року   в сумі  316,20 грн.

     Визнати протипра вним та  скасувати податкове повідомлення - рішення   №0000810000/0 від 18.06.2008 року   в сумі  1965,83 грн.

     В решті позовних вимог відмовити.

     Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

 

 

Суддя                                                                                        Кухар Н.А