Справа № 11-413/2009 р.                   Головуючий у І інстанції Карпенко Г.М.

Категорія - ст. 186 ч. 2 КК                Доповідач  Білобров В.Д.

 

 

    У Х В А Л А

                  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

06 серпня 2009 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

 

    Головуючого             Щербакова О.С.       

     суддів                         Білоброва В.Д., Григор'євої В.Ф.

    з участю прокурора  Євхименка В.В.

                           адвоката                     ОСОБА_1

                           підсудного                 ОСОБА_2                   

                       

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією  помічника прокурора Козелецького району на постанову Козелецького районного суду,  Чернігівської області від 26 травня 2009 року.

                                         

                                      В С Т А Н О В И Л А:

                     

Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню

 

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1,   українця, громадянина України,  освіта середня, не одруженого, не працюючого , раніше  судимого:

11. 06. 1997 року Козелецьким районним судом за ст. ст. 81 ч. 3, 17 - 140 ч. 2, 42, 46 - 1 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

07.02.1999 року Козелецьким районним судом за ст. ст. 81 ч. 2, 17 - 81 ч. 3, 89 ч. 1, 215 - 3 ч. 2, 140 ч. 2, 141 ч. 3, 44, 43, 42 КК України до 6  років позбавлення волі з конфіскацією всього йому належного майна;

18.07.2008 року Козелецьким районним судом за ст. 186 ч. 2 до 4 років 6 місяців позбавлення волі

 

у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 186 ч. 2, 263 ч. 1, 309 ч. 1 КК України.

 

 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця Чернігівської  області, Козелецького району, с. Одинці, українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_2, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

           10.04.2002 року Козелецьким районним судом за ст. ст. 185 ч. 3,  75 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

            22.08.2002 року Козелецьким районним судом  за ст. ст. 185 ч. 3, 185 ч. 2, 70 ч. 1, 96, 70 ч. 4 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі

у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 186 ч. 2 КК України,             

направлена на додаткове розслідування.

 

Органами досудового слідства ОСОБА_2 і ОСОБА_3 обвинувачуються в наступному:

11.01.2008 року ОСОБА_3 перебуваючи в приміщенні Козелецької пошти помітив ОСОБА_4, яка отримала гроші та поклала в свою сумку. В цей час у ОСОБА_3 виник умисел на заволодіння грошима. Коли ОСОБА_4 вийшла з приміщення пошти ОСОБА_3 пішов за нею, а біля ЗОШ № 3 наздогнав потерпілу і вихопив сумку в якій було 250 грн. та втік.

12.02.2008 року, у вечірній час, ОСОБА_2 до приміщення будинку ОСОБА_5, який мешкає в АДРЕСА_3, щоб позичити грошей, а коли той відмовив, ОСОБА_2 стягнув потерпілого з ліжка на підлогу та відкрито заволодів грошима в сумі 900 грн., що знаходились в кишені штанів, які висіли на бильці ліжка.

На початку червня 2008 року ОСОБА_2 прийшов до господарства ОСОБА_6, який мешкає в АДРЕСА_4, де разом з господарем розпивали спиртні напої, а коли горілка закінчилась ОСОБА_2 попросив грошей у ОСОБА_6, щоб купити ще горілки, а коли той відмовив схопив потерпілого однією рукою за горло, а іншою з кишені витягнув 62 грн. грошей і втік.

25.06.2008 року, в ранковий час, ОСОБА_2, в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до будинку знайомого ОСОБА_7, який мешкає в АДРЕСА_5 і разом із господарем палили на веранді. В цей час у нього виник умисел на заволодіння грішми, які знаходились в кишені штанів ОСОБА_7, звалив потерпілого на диван і витягнув з правої кишені штанів 100 грн. та втік.

На початку серпня 2008 року ОСОБА_2, за попередньою змовою, з ОСОБА_3, з метою крадіжки, через відкрите вікно, проникли до приміщення дачного будинку ОСОБА_8 в АДРЕСА_6, звідки викрали: велосипед вартістю 456 грн. та газонокосилку вартістю 1800 грн., а всього майна на суму 2256 грн.

05.08.2008 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3, щоб позичити грошей, прийшли до господарства ОСОБА_9, який мешкає в АДРЕСА_7, але того вдома не було, а знаходилась його мати ОСОБА_10. Вони хусткою закрили їй рота та тримаючи за руки, заволоділи грошима в сумі 5 грн. і зникли.

16.08.2008 року, приблизно о 23 год. 30 хв., ОСОБА_2 прийшов до господарства ОСОБА_6 в АДРЕСА_4, щоб провідати господаря, коли помітив, що той перебуває в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння грошима, штовхнув потерпілого, а коли той впав, витягнув з кишені його сорочки 150 грн. і втік.

На початку серпня 2008 року ОСОБА_2 від знайомого ОСОБА_11 отримав подрібнену коноплю та зберігав вдома для власного споживання. 20.08.2008 року під час огляду його будинку в АДРЕСА_1 працівники міліції вилучили речовину рослинного походження, яка згідно висновку судово - хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом ( маріхуаною) маса, якої становила 21, 8 г.

20.08.2008 року, під час огляду будинку ОСОБА_2 було виявлено та вилучено 12 набоїв до вогнепальної зброї і згідно висновку балістичної експертизи 10 з яких придатні для стрільби, а 2 не придатні.  

 

Розглядаючи справу в судовому засіданні, суд дійшов висновку про необхідність повернення її для додаткового розслідування мотивуючи тим, що під час досудового слідства порушене право ОСОБА_2 на захист, а також не вивчена особа підсудного.   

 

 

Не погоджуючись з постановою суду,  помічник прокурора подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду про направлення справи на додаткове розслідування, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки вважає, що суд безпідставно повернув дану кримінальну справу на додаткове розслідування, так як у суду були всі підстави для розгляду справи по суті.

 

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд зазначив у постанові, що слідчими органами не вивчена особа підсудного, не прийняті до уваги висновок та характеристика і тому дані про  психічний стан здоров'я та фізичні вади ОСОБА_2 не досліджувались. Слідчими органами припровадженні досудового слідства не забезпечена участь захисника у справі обвинуваченого, який хоча і визнаний осудним, але страждає постійним розладом психічної діяльності, порушене право ОСОБА_2 на захист.

 

З таким висновком суду погодитись неможливо.

Згідно ст. 45 КПК України участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи є обов'язковою у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати своє право на захист, - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад.

 

У відповідності до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24.10.2003 року під особами, які через свої фізичні або  психічні вади не можуть самі реалізувати право на захист необхідно розуміти зокрема, осіб з істотними дефектами мови, зору, слуху тощо, а також осіб, які хоча і визнані осудними, але мають психічні вади, що перешкоджають самостійно захищатися від обвинувачення.

 

Захисник допускається до участі у справі щодо такої особи з моменту, коли було встановлено наявність у неї зазначених вад.

Так, згідно висновку амбулаторної судово - психіатричної експертизи від 27 лютого 2009 року ( яка була поведена під час судового слідства) у ОСОБА_2 мали місце клінічні ознаки дисоціального розладу особистості ( F 60.2 - за   Міжнародною класифікацією хвороб 10 - го перегляду) але він може усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу до якого відносяться інкриміновані йому діяння.

 

У ОСОБА_2 на даний час мають місце клінічні ознаки дисоціального розладу особистості ( F 60.2 - за Міжнародною класифікацією хвороб 10 - го перегляду), він може правильно сприймати обставини, які мають значення для справи та давати про них правильні свідчення і примусові заходи медичного характеру йому не показані.

 

У самому висновку визначено, що зазначені особливості психіки підекспертного не виходять за межі його особистісних , не супроводжуються якими - небудь грубими психопаталогічними симптомами ( марення, галюцинації та ін.), значними порушеннями мислення, пам'яті, уваги, інтелекту і виражені не настільки, щоб позбавити його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними в період інкримінованих йому діянь.

Вважає, що за даних підстав на досудовому слідстві право ОСОБА_2 на захист не порушено.

 

Крім того, на досудовому слідстві будь - яких фізичних чи психічних вад  у ОСОБА_2 не встановлено.   

Згідно довідки психіатра ОСОБА_2 на обліку не перебуває (т.2 а.с. 9).

Окрім цього вважає, що клінічні ознаки дисоціального розладу особистості не відносяться до психічних вад.

Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

 

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, просив постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, адвоката в інтересах підсудного та підсудного, які просили постанову суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

Відповідно до ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

 

Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства шляхом більш ретельного допиту підсудного, свідків, виклику і допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, надання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

 

Як видно з матеріалів справи, суд призначив судово - психіатричну експертизу підсудного, були встановлені клінічні ознаки дисоціального розладу особистості ОСОБА_2 і йому був призначений захисник і таким чином право на захист не порушено.

 

Суд першої інстанції не вжив всіх заходів передбачених законом для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, а тому колегія суддів не знаходить підстав для направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.

 

За таких обставин постанова суду про направлення справи на додаткове розслідування підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

 

Керуючись ст. ст. 365, 366  КПК України , колегія суддів -           

 

 

    У Х В А Л И Л А:

 

Апеляцію помічника прокурора Козелецького району задовольнити.

 

Постанову Козелецького районного суду, Чернігівської області від 26 травня 2009 року про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування за обвинуваченням  ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч.3, 186 ч. 2, 263 ч. 1, 309 ч. 1 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч.3, 186 ч. 2 КК України   - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

 

                                                  Судді:

 

Щербаков О.С.                    Білобров В.Д.                          Григор'єва В.Ф.