Справа № 2-4628/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

13 серпня 2009  року                                               Деснянський  районний суд м. Чернігова

у  складі судді  Бечко Є.М.

при  секретарі Приходько Т.Л.

за  участю представників позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про виселення,

встановив:

    У червні 2009 року  позивач  звернувся  до суду  з  позовом  про  виселення з квартири АДРЕСА_1 без  надання іншого  жилого  приміщення  відповідача його колишньої невістки,  яка  проживає  з  ним  за вказаною  адресою та останнім часом стала  вчиняти сварки, ображати, погрожувати фізичною розправою щодо нього та  його  дружини,  однак  заходи  запобігання  і  громадського  впливу здійснені за  його  заявами,  заявами  дружини  та  сина виявились  безрезультатними,  в  результаті  чого такі умови  проживання для  нього, людини  похилого віку та  його  дружини є нестерпними і унеможливлюють  подальше спільне проживання з відповідачкою у належній йому  на  праві  власності двокімнатній квартирі. Зазначає  також,  що  відповідачка  разом з чоловіком і сином мають  власне житло – будинок в с. Тупичів Городнянського  р-ну,  але вона не  бажає туди переїжджати,  заявляючи,  що  житиме  у  цій  квартирі.

    В судовому засіданні  представники позивача підтримали позов.

    Відповідачка  в  судове  засідання   не  з’явилась,  про  розгляд  справи сповіщена,  про  відкладення розгляду  справи  не  зверталась.

    Третя  особа в судове  засідання  не  з’явилась,  про  розгляд  справи  сповіщений  належно.

За  таких  обставин  суд  вважає  за  можливе  розглянути справу  у  відсутність  осіб,  що  не  з’явились.

Заслухавши  пояснення  представників позивача,  дослідивши  матеріали справи, відмовні матеріали №№ 13062, 7180, 5379, 16691, 9534 суд  доходить  висновку,  що  позов  підлягає   задоволенню,  виходячи з  наступного.

В  судовому  засіданні  встановлено,  що  позивач  є  власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 в цілому.

В  спірній квартирі  зареєстровані  та  проживають власник - позивач ОСОБА_1,  його  дружина ОСОБА_3, їх  син ОСОБА_4, невістка – відповідачка ОСОБА_2,  онук ОСОБА_5

Позивач та  члени його  сім’ї надавали  згоду на  проживання  відповідачки,  коли вона  одружилась  з  сином  позивача,  була  членом  його  сім’ї. Однак  в  подальшому  вони  розлучились.

В  період з 2008 року  відповідачка неодноразово вчиняла сварки з  позивачем та  його  дружиною,  сином, стала ображати, погрожувати фізичною розправою щодо нього та  його  дружини.

Щодо ОСОБА_2 за  заявами позивача,  дружини  та  сина неодноразово виносились офіційні застереження, однак  заходи  запобігання  і  громадського  впливу виявились  безрезультатними.  

В результаті,  така поведінка відповідачки  унеможливлює  подальше спільне проживання з нею у належній йому  на  праві  власності двокімнатній квартирі.

З матеріалів справи  вбачається  також,  що  відповідачка  разом з чоловіком і сином мають  власне житло – будинок в с. Тупичів Городнянського  р-ну, яке придбане  у  період  шлюбу,  але відповідачка не  переїхала до цього житла.

Згідно  зі ст. 157 ЖК України та відповідно  до положень ст. 116 ЖК України якщо члени сім'ї власника або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу власника або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

За вказаних обставин, враховуючи,  що  ОСОБА_2П  не змінила своєї  поведінки, після вжитих заходів  запобігання  і  громадського  впливу продовжує вчиняти дії, які роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі, суд  вважає,  що відповідач  підлягає виселенню зі спірної квартири без надання іншого жилого приміщення,  а  позов таким,  що  підлягає задоволеню.

Також  за  рахунок   відповідачки  належить  відшкодувати  судові  витрати  позивача.

    Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 213 ЦПК України, ст. 116, 157  ЖК України,  суд, -

вирішив:

    Позов задовольнити.

    Виселити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з  квартири АДРЕСА_1 без  надання іншого  жилого  приміщення.

    Стягнути  з ОСОБА_2 на  користь ОСОБА_1 8-50 грн.  у  відшкодування  судового  збору та 37-50 грн. у  відшкодування  збору  на  інформаційно-технічне  забезпечення, а  всього 46-00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.

Заяву  про  апеляційне  оскарження рішення може  бути подано протягом 10 днів з дня  проголошення рішення.  

Апеляційна  скарга на  рішення  суду може  бути  подана протягом  двадцяти  днів після  подання заяви  про  апеляційне  оскарження.

      Суддя