Справа № 22ц-1251/2009                 Головуючий першої інстанції Черенкова Н.П.

Категорія: 52                                     Суддя - доповідач апеляційного суду Паліюк В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

2009  року травня  місяця 20 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Паліюка В. П.,

суддів Галущенка О.І., Колосовського С.Ю.,

при секретарі Фірсовій Т.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представників відповідачів Білоусової О.О., Стасюка М.О., Влащука В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2009 р. за позовом ОСОБА_1до  Міністерства транспорту та зв'язку України  (далі - Міністерство транспорту) , державного підприємства “Миколаївавтотранссервіс” (далі - ДП “Миколаївавтотранссервіс”) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

В С Т А Н О В И Л А :

11 серпня 2008 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства транспорту про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач зазначав, що на підставі контракту від 21 лютого 2007 р., укладеного з Міністерством транспорту в особі Державного департаменту автомобільного транспорту, був призначений директором ДП “Миколаївавтотранссервіс” строком на три роки по 21 лютого 2010 р. Однак, наказом Міністра транспорту та зв'язку України від 8 серпня 2008 р. його було звільнено згідно з п. 8 ст. 36 КЗпП України на підставі пункту 1 та підпунктів “а”, “м” пункту 27 зазначеного контракту за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків та неефективне використання та збереження державного майна.

На думку позивача, його звільнено незаконно, оскільки порушень покладених на нього контрактом обов'язків не допускав. Більше того, відповідач у встановленому порядку жодного разу не заявляв про порушення ним обов'язків та не притягував його до дисциплінарної відповідальності.

Посилаючись на викладене, позивач просив поновити його на посаді директора ДП “Миколаївавтотранссервіс”, а також стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Під час судового розгляду до участі у справі в якості співвідповідача притягнуто ДП “Миколаївавтотранссервіс”.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2009 р. позов задоволено частково. З наказу Міністерства транспорту від 8 серпня 2008 р. виключено, як підставу звільнення, підпункт “м” пункту 27 контракту від 21 лютого 2007 р. В задоволенні інших вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач зазначав, що рішення суду незаконне та необґрунтоване, оскільки, на його думку, судом не з'ясовані обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. В зв'язку з чим, просив його скасувати та постановити нове рішення.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції, повно і всебічно дослідив обставини справи, дав правильну оцінку доказам, які представили сторони, та з врахуванням положень чинного КЗпП України дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП “Миколаївавтотранссервіс” за умов, визначених сторонами в підпункті “а” пункту 27 контракту для його розірвання. Також дотримані вимоги щодо порядку та строків застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. У зв'язку з чим, постановив обґрунтоване рішення, про задоволення позовних вимог частково, виключивши з наказу Міністерства транспорту від 8 серпня 2008 р., як підставу звільнення, підпункт “м” пункту 27 контракту.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом, внаслідок неправильної оцінки доказів, невірно були встановлені обставини, які мають значення для справи, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються доказами, наявними в матеріалах цивільної справи.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, знайшли підтвердження факти систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, передбачених підпунктом “а” пунктом 27 контракту у вигляді порушення позивачем норм трудового та природоохоронного законодавства, невідповідність посадових окладів галузевій угоді тощо.

На підставі викладеного, на думку колегії суддів, немає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити,  рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2009 р. залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді