Справа № 2-157/2008
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 червня 2008 року смт. Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області у складі: судді Маліченка В.В., при участі секретаря судового засідання Яковенко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 селищної ради, третя особа: комунальне підприємство «Лубенське МБТІ», про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В:
4 березня 2008 року, ОСОБА_1, звернувся до суду із зазначеним позовом, вказуючи в позовній заяві, що 11серпня 2003 року помер його батько – ОСОБА_4, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. За життя батько склав заповіт, яким заповідав все своє майно йому та його сестрі ОСОБА_3
На час смерті батька залишилося спадкове майно яке складається з житлового будинку та господарських споруд, які знаходяться в смт. Оржиця, по вул. Гелевера, 19, Полтавської області. Він вчасно подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, але не може отримати свідоцтво про право на спадщину оскільки батько не отримав у відповідних органах свідоцтво про право власності на житловий будинок.
Просить визнати за ним право власності на Ѕ житлового будинку та господарчих споруд, що знаходяться за адресою смт. Оржиця, вул. Гелевера, 19, Полтавської області.
20.03.2008 року відповідач ОСОБА_3, звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, вказуючи в позовній заяві, що 11серпня 2003 року помер її з позивачем батько – ОСОБА_4, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. За життя батько склав заповіт, яким заповідав все своє майно йому та його сестрі ОСОБА_3
На час смерті батька залишилося спадкове майно яке складається з Ѕ житлового будинку та господарських споруд, які знаходяться в смт. Оржиця, по вул. Гелевера, 19, 19-а, Полтавської області. Інша частина будинковолодіння належала їх матері, ОСОБА_5, яка померла 13.04.1994 року.
Іще за життя їх батьки, маючи складні сімейні стосунки, в 1984 році, розділилися рухомим та нерухомим майном, в тому числі і домоволодінням, яке на той час рахувалося по домовій книзі як «Гелевера 19».
Після розподілу домоволодіння, було відкрито погосподарський номер на Ѕ частину матері, яка стала обліковуватися як «Гелевера 19-а».
Вона вчасно подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, але не може отримати свідоцтво про право на спадщину оскільки батько не отримав у відповідних органах свідоцтво про право власності на Ѕ житлового будинку.
Просить визнати за нею та позивачем по первісному позову – ОСОБА_1, право власності на Ѕ кожному, нерухомого майна померлого батька у вигляді житлових кімнат розміром 16,8 м. кв., 11,8 м. кв., прибудови до житлових приміщень розміром 2,7 м. кв., та на ј від загальної площі времянки та сараю відповідно в порядку спадкування, що знаходяться за адресою смт. Оржиця, вул. Гелевера, 19, Полтавської області.
2 червня 2008 року позивачка по зустрічному позову ОСОБА_3, уточнила позовні вимоги на тих же підставах та просить визнати за нею та позивачем по первісному позову – ОСОБА_1, право власності на ј частини кожному, житлового будинку та господарчих споруд, що знаходяться за адресою смт. Оржиця, вул. Гелевера, 19, Полтавської області, відповідно до технічного паспорта Лубенського МБТІ від 21 березня 2008 року в порядку спадкування після ОСОБА_6, який помер 11серпня 2003 року.
У судовому засіданні позивач та його представник по первісному позов підтримали та просять його задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову заперечує. Вважає, що весь будинок належав його батькові, оскільки він зареєстрований на нього. Також пояснив, що після смерті матері він спадщини не приймав. Про поділ будинку між батьками нічого не знав.
Відповідач по первісному позову ОСОБА_3, та її представник, позов не визнали, та пояснили, що їх із позивачем мати та батько, маючи складні сімейні стосунки, розділилися всім своїм майном у 1984 році. Вони поділили будинок на дві частини, повністю відгородившись один від одного. У них були окремі входи як в будинок так і в двір. Після розділу вони не спілкувалися один з одним. Вели відокремлене господарство. На їх будинок було заведено дві домові книги в яких зазначено номера будинку як №19 - батькова половина та №19-а - материна половина. Після смерті матері вона прийняла спадщину, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори. При поданні заяви був присутній і позивач по справі, але він відмовився подавати заяву про прийняття спадщини. Вважає, що відсутні підстави для повного задоволення позову.
Вона ж як позивач по зустрічному позову та її представник позов підтримали та просять його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 селищна рада в судове засідання не з’явилася, але надала суду заяву в якій просить справу розглядати без її участі. Зазначив про визнання позову.
Третя особа ОСОБА_2 державна нотаріальна контора та комунальне підприємство «Лубенське МБТІ», в судове засідання не з’явилися, але надали суду заяви в яких просять справу розглядати без їх участі, та про те, що не заперечують проти задоволення позову.
Суд заслухавши сторони, дослідивши докази, допитавши свідків, приходить до висновку про часткове задоволення первісного позову та задоволення зустрічного позову.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про смерть серія 1-КЕ №094603, від 15 січня 2008 року, ОСОБА_5, померла 13.04.1994 року, а згідно свідоцтва про смерть серія 1-КЕ №094561, від 5 лютого 2008 року помер ОСОБА_4
ОСОБА_1, та ОСОБА_3, позивачі по первісному та зустрічним позовами, є рідними братом та сестрою. Їх батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідно до їх свідоцтв про народження. Крім цього ОСОБА_3, після одруження взяла прізвище чоловіка.
Батьки позивачів в 1984 році, добровільно розділили все спільне майно, в тому числі і будинок, про що склали в селищній раді відповідного акта. Після розподілу вони наглухо перегородили будинок та стали проживати окремо один від одного. У частину будинку кожного був окремий вхід. Окремі входи були також у двір. На частину кожного були виписані окремі домові книги та заведені окремі по господарські номера. Будь якого спільного господарства вони не вели. Город садили кожен собі окремо.
Про ці факти свідчить і поповерховий план в технічному паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що знаходиться за адресою: смт. Оржиця, вул. Гелевера, 19, Полтавської області, який виготовлено 21 березня 2008 року. В технічному паспорті зазначено, що будинок належав померлим ОСОБА_4, та ОСОБА_5, а із поповерхового плану видно, що будинок перегороджено на дві частини, внутрішнього проходу не має, має два окремі входи.
Після добровільного розподілу було відкрита два погосподарські номери на будинок №19 та № 19-а, а також заведено дві домових книги де зазначалася частка кожного по Ѕ будинку на кожного та зазначалася їх прописка на ці номери, батька на №19, а матері на №19-а.
Такі факти підтвердили допитані в судовому засіданні свідки. Свідок ОСОБА_7 дала показання про те, що в 1984 році вона працювала секретарем селищної ради. Вона пам’ятає, як ОСОБА_5 приходили в селищну раду для добровільного розподілу майна. Був складений акт добровільного розподілу. Після цього кожен із них проживав окремо. У них були складні сімейні стосунки.
Свідок ОСОБА_8, тоді працювала діловодом в селищній раді і особисто складала акт добровільного розподілу майна. ОСОБА_4, та ОСОБА_5, самі приходили щоб добровільно розподілити майно і будинок. Після цього проживали окремо.
Про те, що ОСОБА_4, та ОСОБА_5, проживали окремо підтвердили також свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_11, які добре знали померлих.
Після смерті ОСОБА_5, спадщину після неї прийняла ОСОБА_3, шляхом подачі до нотаріуса відповідної заяви. Відповідач спадщину не приймав ні фактично ні шляхом подання заяви, про що відомо із довідки ОСОБА_2 державної нотаріальної контори №688 від 4.06.2008 року.
За життя ОСОБА_4, склав заповіт, який посвідчено державним нотаріусом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори 4 квітня 2003 року, та відповідно до якого він заповів усе своє майно ОСОБА_1, та ОСОБА_3, в рівних частинах.
Згідно довідок виданих виконавчим комітетом ОСОБА_2 селищної ради №359 та №360 від 13.03.2008 року, Ѕ будинку №19 по вул. Гелевера, в смт. Оржиці, Полтавської області, належав померлому ОСОБА_4, а Ѕ будинку №19-а по вул. Гелевера, в смт. Оржиці, Полтавської області, належала померлій ОСОБА_5, в якому вони проживали до дня смерті.
Відповідно до ст. 29 КпШС України, якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов’язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. При цьому суд також бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.
Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу.
Для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю розведеного подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давності.
Як видно із вище викладеного ОСОБА_4, та ОСОБА_5, досягли згоди про поділ майна, а отже, зважаючи на це суд вважає добровільний поділ будинку та іншого майна між ОСОБА_4, та ОСОБА_5, правомірним.
Крім цього як пояснила свідок ОСОБА_7, цей будинок було збудовано подружжям ОСОБА_5 на відведеній їм для цього земельній ділянці. Жодних спорів з приводу законності будівництва ніколи не виникало.
Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК України (1963 року), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
Позивач не надав жодного доказу, який би свідчив про вчинення ним будь якої із зазначених дій.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Отже із заявою про визнання права власності мають право звернутися її спадкоємці.
Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 29 КпШС України, ст.ст. 548, 549 ЦК України (1963 року), ст.ст. 25, 30, 346, 392, 1296 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати право власності на ј житлового будинку та господарських споруд, які розташовані за адресою: Полтавська область, Оржицький район, смт. Оржиця, вул. Гелевера, буд. 19, відповідно до технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, який виготовлено Лубенським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 21.03.2008 року, за ОСОБА_1, в порядку спадкування після ОСОБА_6, який помер 11.08.2003 року.
Визнати право власності на ј житлового будинку та господарських споруд, які розташовані за адресою: Полтавська область, Оржицький район, смт. Оржиця, вул. Гелевера, буд. 19, відповідно до технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, який виготовлено Лубенським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 21.03.2008 року, за ОСОБА_3, в порядку спадкування після ОСОБА_6, який помер 11.08.2003 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя ______________________ В.В.Маліченко