АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

 Справа № 11-560 / 2009 р.                                                              Головуючий  у 1 інстанції

 Категорія :  ч.3 ст. 187 КК України -  О.Т.З.                                         Рожкова Н.М.

                                                                                                            Доповідач: Томилко В.П.

=======================================================================

У  Х  В  А  Л  А   

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

2009 року липня місяця 24 дня  Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

                              головуючого - судді Хрипченко Л. Г.,

                             суддів: Лісіченко Л. М.,  Томилка В. П.,

       за участю:  прокурора  Калька О.С.,

                           засудженої ОСОБА_1

розглянула у  відкритому судовому  засіданні  матеріали  кримінальної справи за  апеляцією засудженої ОСОБА_1  на  вирок  Кобеляцького районного суду  Полтавської  області  від  29 квітня  2009  року.

              Цим вироком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженка с.  Митрофанівка,  Дворичанського району  Харківської області, фактично  проживає без реєстрації в АДРЕСА_1, українка, одружена,  непрацює,  раніше судима: Кобеляцьким районним судом  Полтавської області:

1/  13.04.1999  року  за ч.2 ст. 140 КК України на 2 роки позбавлення  волі  з відстрочкою виконання  вироку  на 1 рік.

2/. 06 листопада  2000 року за ст. 140 ч. 3, 44 КК України  до 3 років позбавлення волі  з відстрочкою виконання вироку  на 1 рік із сплатою  штрафу  в  сумі 170 грн.;

3/. 27 листопада 2001 року за ст. ст. 140 ч. 2, 43 КК України  до 3 років 3 місяців позбавлення волі. 18 лютого 2005 року звільнена по відбуттю  строку  покарання;

- 07  березня  2007 року  за ст. ст. 185 ч. 2, 186 ч. 3, 69, 70 КК України  до 3 років позбавлення волі. 14 листопада 2008 року  звільнена по відбуттю строку  покарання, -   

визнана  винною  та  засуджена за ч. 3 ст. 187 КК України  на  7 років позбавлення  волі   із   конфіскацією  Ѕ  частини майна, що є її  власністю.

   Стягнуто з   ОСОБА_1 на користь потерпілої  ОСОБА_2 183 грн. в рахунок  відшкодування  матеріальної   шкоди  та  6 тис. грн.  моральної шкоди.

                                        По справі вирішено  долю речових  доказів.

  За  вироком суду ОСОБА_1  06 березня 2009 року,  близько 15 години з метою  заволодіння  чужим  майном  проникла  до  квартири  АДРЕСА_2,  де вчинила напад на потерпілу ОСОБА_2, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, яке виразилося у здавлюванні руками  горла останньої  та  нанесені  ударів кулаками по голові і обличчю.

   Внаслідок  злочинних  дій  ОСОБА_2 завдані легкі тілесні ушкодження у вигляді  закритої черепно-мозкової травми, яка викликала  струс головного мозку з астено-невротичним синдромом, травматичної екстракції 5-го зуба на  верхній щелепі справа, тощо, що спричинили короткочасний розлад  здоров'я.  Після цього, ОСОБА_1  заволоділа мобільним телефоном « Нокія 1110 » вартістю 261 грн. з сім - картою МТС вартістю 25 грн. та коштами на рахунку в сумі 7 грн.,  а також  грішми  в  сумі  370 грн.

   В апеляції засуджена ОСОБА_1  просить вирок змінити та  застосувати до неї положення  ст. 69 КК України, посилаючись  на  повне  визнання нею  своєї вини, щире каяття у вчиненому та наявність на утриманні неповнолітньої дитини, яку  виховує самостійно.  Окрім того, вважає  розмір  задоволеної   моральної шкоди надто великим, а  тому просить його зменшити,  оскільки в матеріалах  справи відсутні достатні докази  на підтвердження завданих потерпілій ОСОБА_2 моральних страждань.   

   Заслухавши доповідь судді  апеляційного суду,  пояснення  засудженої, яка просила вирок суду змінити, призначити  їй покарання нижче нижчої межі та  зменшити розмір моральної шкоди до розумних, вислухавши думку прокурору  про  законність  і обґрунтованість судового рішення та відсутності  підстав для  задоволення апеляції засудженої, перевіривши матеріали справи та  обговоривши доводи апеляції, колегія  суддів  вважає, що вона  підлягає до часткового задоволення.

   Місцевий  суд  правильно встановив  фактичні  обставини скоєного ОСОБА_1  особливо  тяжкого  злочину.

     Висновок  суду про доведеність  вини засудженої   у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з проникненням у житло та насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу,   ґрунтується на перевірених у судовому засіданні і детально викладених у вироку  доказах  та  учасниками  судового розгляду  не  оспорюється..

   Кваліфікація  дій  засудженої  ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК України є правильною.                     

   При обранні покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції  відповідно до  загальних засад призначення покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який  відповідно до ст. 12 КК України класифікується як особливо тяжкий, особу винної, обставини, що  пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема,  рецидив  злочину,  який  вчинено щодо  особи  похилого  віку.

    Виходячи з того, що органами  досудового  слідства  в  вину ОСОБА_1 не ставилася як обставина, що обтяжує її  покарання - рецидив злочину, а відповідно до ст. 275 КПК України суд розглядає справу тільки в межах  пред'явленого  обвинувачення,  колегія суддів  вважає  за необхідне  в порядку ст. 365 КПК України  виключити з мотивувальної частини вироку  посилання суду  на  вказану обставину.   

   Крім того, колегія  суддів  вважає за  необхідне  виключити  з вироку  суду  вказівку  про  судимість  засудженої за  вироком  Кобеляцького районного   суду  від 13.04.1999  року, так як  відповідно до постанови  Кобеляцького районного суду  Полтавської  області  від  13.09.1999 року ОСОБА_1  звільнена  від відбування  покарання  згідно акту  амністії, а тому, відповідно до ст. 88 КК України,  вона  вважається  не судимою за  даним  вироком  суду.

    З  урахуванням викладеного та обставин, які залишилися поза увагою суду першої інстанції  і  які  істотно  знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме  часткове відшкодування  потерпілій ОСОБА_2  завданої  злочином шкоди,  молодий вік засудженої  та  її щире каяття,  наявності  на  її утриманні   малолітньої дитини, так як  рішення  про позбавлення  її  батьківських  прав  оскаржено і  не  набрало законної  сили,  колегія  суддів  вважає  за  можливе  пом'якшити ОСОБА_1 покарання  з застосуванням до неї  положень ч. 1 ст. 69 КК України. Одночасно, наведені  обставини  є  підставою для  не призначення засудженій  і додаткового покарання у виді  конфіскації  майна, відповідно до  положень  ч. 2  цієї  ж  норми закону.

    При вирішенні цивільного позову місцевий суд дійшов правильного висновку  про стягнення з засудженої на користь потерпілої моральної шкоди в сумі 6 000 грн., розмір якої судом першої інстанції визначено з урахуванням  характеру та обсягу  душевних, психічних та фізичних страждань, яких зазнала потерпіла від злочину. Такий розмір відповідає засадам розумності,  виваженості,  справедливості  і чинному  цивільно - процесуальному законодавству, а відтак  підстав для задоволення  апеляції засудженої в цій частині  колегія суддів  не  вбачає.   

    На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України,  колегія суддів апеляційного  суду Полтавської  області , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженої ОСОБА_1   частково  задовольнити.

    Вирок  Кобеляцького районного  суду   Полтавської області   від 29 квітня 2009 року   стосовно ОСОБА_1  в частині призначеного покарання   змінити

    Пом'якшити  покарання  засудженій ОСОБА_1 та  вважати  її засудженою  за   ч.3 ст. 187 КК України  із  застосуванням  ст. 69 КК України  до  покарання   у вигляді  5 років  позбавлення волі  без  конфіскації  майна.

     В порядку  ч.2 ст. 365 КК України  виключити з мотивувальної частини  вироку  вказівку про  судимість ОСОБА_1 за  вироком  Кобеляцького  районного  суду  від  13.04.1999 року  та  посилання  суду  на  рецидив  злочину, як обставини, що обтяжує її  покарання.

В іншій частині  вирок   залишити  без  зміни.

с у д д і:

Хрипченко Л. Г.                       Лісіченко Л. М.                             Томилко В. П.