АПЕЛЯЦІЙНИЙ    СУД    ПОЛТАВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа  № 33- 219/ 2009 рік.                                                     Суддя  у 1  інстанції:

Категорія:  124 КУпАП                                                                   Гальченко О.О.                                                      

------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И.

„ 16 ”  липня   2009  року                                                            м. Полтава

    Суддя  судової  палати у кримінальних справах  апеляційного суду  Полтавської   області   Томилко В.П. з  участю  прокурора  Цибульської М.Л.  та адвоката ОСОБА_1  розглянувши матеріали  справи про адміністративне правопорушення за протестом першого заступника прокурора Полтавської  області  та  скаргою  ОСОБА_2   на  постанову   судді   Полтавського  районного  суду    від   22  червня  2009 року, -

В С Т А Н О В И В :

    Даною  постановою   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець с. Яхники, мешканець с. Руновщина   Полтавського району Полтавської області, пенсіонер,  -

визнаний  винним  у  скоєні  правопорушення  передбаченого  ст. 124  КУпАП   та  провадження  по справі  закрито  у  зв'язку  із закінченням  на  момент її розгляду  строків, передбачених  ст. 38 КУпАП.

  Згідно  постанови   ОСОБА_2  21 квітня 2009 року  близько 18 год. на  20 км.  а/д   Мала Рублівка - Полтава, керуючи   власним   автомобілем  ВАЗ-21011 з причепом  при виявлені перешкоди  для руху  не вжив  негайних  заходів  для  зменшення  швидкості  руху  аж  до  зупинки, чим   порушив п.12.3 Правил дорожнього руху  України, у зв'язку з чим сталась  дорожньо-транспортна  пригода,  внаслідок  якої  транспортні засоби отримали  механічні пошкодження.

  В  протесті  прокурора  ставиться  питання про поновлення  строку  на  оскарження   постанови  та  скасування  постанови  судді   в частині  закриття провадження по справі  як  незаконної   посилаючись  на те, що  про прийняте  рішення   суддею  прокурору   стало  відомо   після  набрання   рішенням  законної сили.  Відповідно  до  ч.2 ст.38 КУпАП  суд  вправі  накладати   адміністративне  стягнення    в  трьохмісячний   строк  з моменту  вчинення  правопорушення.  Даний  строк   на  момент  розгляду   справи  суддею, як  і даний  час  не сплинув, тому  просить постанову   в частині закриття  справи  скасувати  та накласти   на правопорушника  стягнення.     

   В скарзі  ОСОБА_2 ставиться  питання  про  скасування  постанови  суду  як  незаконної, так як строки  накладення   стягнення  закінчились, а  тому  провадження  по  справі не повинно  було  розпочинатись.

   Крім того  вважає, що  справа  суддею  розглянута  не повно і не всебічно, так як по справі  не   допитані  свідки   та  не  проведені  експертизи, постанова   судді  не відповідає  вимогам,  в постанові  не   зазначено який  правовий  акт ним  порушено.  

   Заслухавши  доповідь судді   апеляційного  суду,  пояснення  прокурора, який  підтримав  свій  протест  та  вважає  скаргу  правопорушника  безпідставною,  виступ   ОСОБА_2  та  його  адвоката   на  підтримку  своєї   скарги  вважаючи,  що в діях  водія ОСОБА_2 відсутні  ознаки  порушень Правил дорожнього руху  України,  перевіривши  матеріали  справи  та доводи  апеляцій   вважаю, що  скаргу  правопорушника  необхідно залишити  без  задоволення,  а  протест  прокурора  підлягає   до  задоволення.

   Відповідно до ст.290 КУпАП  постанову   по справі про адміністративне правопорушення  може  бути опротестовано прокурором протягом  10  днів з дня  винесення  постанови.

   Як вбачається  з матеріалів  справи     прокурор  не брав  участь  у  розгляді  даної  справи,  не  знав і не міг  знати про  дату  винесення  постанови, а тому  вважаю за  можливе   поновити  строк  для  опротестування  даного рішення  судді.

Відповідно до п.12.3 Правил  дорожнього руху / ПДР/  України  у випадку  виникнення  небезпеки  для  руху  або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний  виявити, він повинен  негайно вжити  заходів для зменшення  швидкості  аж  до  зупинки  транспортного засобу  або  безпечного  для  інших  учасників  руху  об'їзду  перешкоди.  

Як вбачається  з матеріалів справи, і не заперечується  самим  правопорушником, ОСОБА_2  як  водій  автомобіля з причепом   бачив  виниклу  перешкоду на дорозі   у вигляді  димової завіси, але   не  зупинив  транспортний  засіб,  а  продовжив  рух   зменшивши  швидкість.  В  момент  перебування  транспортного  засобу  під керуванням   ОСОБА_2   на  проїжджій  частині  дороги  в небезпечних  для  інших  учасників  дорожнього  руху  умовах  сталось  зіткнення  з іншим  транспортним  засобом,  внаслідок   якого   автомобілям  спричинені  механічні  пошкодження, а тому  доводи  скаржника  про відсутність  його вини  у виниклій  дорожньо-транспортній   пригоді  є  неспроможними.

Дії  водія іншого транспортного засобу, з участю  якого сталась  дана дорожня пригода,  не  є  предметом  даного  розгляду  апеляційною  інстанцією, а  тому  твердження  правопорушника  про  вину  іншого водія є  безпідставними  і  не  перевіряються.

 Суддя, відповідно до  ст. 252 КУпАП ,    оцінила  наявні  в  справі  докази  і  вважаючи їх достатніми,   прийшла  до  правильного  висновку  про  наявність вини   в  діях   водія  ОСОБА_2, а тому  доводи  скаржника  про  неповноту  і однобічність  розгляду  справи  є   неспроможними.  

 Відповідно  до ч.2 ст. 284 КУпАП  постанова  про закриття  справи виноситься  при оголошенні  усного  зауваження, передачі  матеріалів   трудовому  колективу чи прокурору,  а також  при наявності   обставин, передбачених ст. 247 КУпАП,  а тому  закриваючи  справу  за  п.7 ст. 247  КУпАП /  закінчення  строків  накладення  стягнення/    суддею  по  справі,  в якій  провадження було розпочате  і правопорушник  не  визнавав  себе  винним, винесений відповідний  до чинного законодавства обґрунтований доказами процесуальний  документ, а тому   твердження   скаржника    в частині  відсутності  необхідності  розпочинати провадження по справі для встановлення  винуватість особи,  не  відповідає  чинному  законодавству.

   Настання  наслідків  у вигляді  пошкодження  автомобілів  та  причепа  при  даній  дорожньо транспортній   пригоді   не заперечував в судовому  засіданні   сам  правопорушник  ОСОБА_2, а  тому  посилання  в скарзі на   відсутність  причинного  зв'язку   між  ДТП   і  наслідками  є  неспроможними.

   За таких обставин  вважаю, що  постанова  судді  в частині  визнання   особи винуватою  у скоєні  правопорушення відповідає  вимогам  чинного  законодавства  при розгляді   справ  про адміністративні  правопорушення, а тому  підстав  для задоволення  скарги  ОСОБА_2 не  вбачається.   

Разом з тим,  відповідно  до  ч.2 ст. 38 КУпАП   якщо справи про адміністративні  правопорушення  відповідно до Кодексу України про  адміністративні  правопорушення  підвідомчі  суду, стягнення на особу  може  бути  накладено  не  пізніш  як через  три  місяці з  дня  його вчинення.        

   Відповідно до ст. 221 КУпАП   справи  про  адміністративні  правопорушення передбачені  ст. 124 КУпАП  розглядаються   районними  судами.

  Правопорушення  ОСОБА_2 було   вчинено  24   квітня 2009 року, а  тому   останнім  днем  накладення   стягнення  судом  може   бути  24  липня 2009 року,   у зв'язку  з  чим   вважаю, що  суддя  безпідставно  закрила  провадження  по справі  у зв'язку  із закінчення  строків  накладення  стягнень, посилаючись на  вимоги  ч.3 ст. 38 КУпАП,  так як  ч.2 ст. 38 КУпАП   передбачає  загальні  строки накладення   стягнень, а  ч.3  ст. 38 КУпАП  - виняткові, які  можуть застосовуватись  при  провадженні  перевірки   матеріалів  досудовими  органами, а також  при  закритті цими органами   кримінальних  справ.     

   Враховуючи  наведене,  приймаючи  до  уваги  конкретні  обставини скоєння   правопорушення,  ступінь  вини    ОСОБА_2  та  дані  про його  особу, зокрема  похилий  вік,   вважаю за  необхідне  постанову  судді  в частині  закриття провадження по справі  скасувати  на  накласти на  правопорушника  мінімальне   стягнення,  передбачене  санкцією  даної  статті.

   На підставі  наведеного, керуючись  ст. 294  КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

 Скаргу  правопорушника  ОСОБА_2  залишити  без  задоволення.

Протест  першого заступника  прокурора  Полтавської  області  задовольнити.

Поновити строк  для принесення  протесту  прокурором.

  Постанову  судді  Полтавського  районного  суду  Полтавської  області  від  22 червня 2009  року  стосовно ОСОБА_2  в частині  закриття  провадження  по справі у   зв'язку  із закінченням  строків, передбачених  ст. 38 КУпАП - скасувати  та  постановити  в   цій  частині  нову  постанову.

  ОСОБА_2  вважати винним  у скоєні  правопорушення,  передбаченого  ст. 124 КУпАП   та  накласти  на нього стягнення  у  вигляді   штрафу  у  розмірі   340  гривень.

Постанова  остаточна  і оскарженню  не  підлягає.

              Суддя

Апеляційного суду

Полтавської області                                                                      В.П. Томилко.