ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.08.2009  року                                                            Справа № 13/67

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

     головуючого судді         Бородіної Л.І.

     суддів                             Перлова Д.Ю.

                                          Якушенко Р.Є.

                Судова колегія призначена розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 16.07.2009 у складі головуючого судді                  Іноземцевої Л.В., суддів Перлова Д.Ю. та Якушенко Р.Є. Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 23.07.2009 у зв”язку з виходом з відпустки судді Бородіної Л.І. виключено зі складу судової колегії головуючого суддю Іноземцеву Л.В. та введено до складу судової колегії головуючого суддю                     Бородіну Л.І.

     При секретарі

     судового засідання                         Жиленко Д.В.

     та за участю представників сторін:

      від позивача                                         Петрова Т.М., за довір. від 23.06.2009 б/н  

     від відповідача                      не прибув

                                                  

     Розглянувши

     апеляційну скаргу                  Відкритого акціонерного товариства  

„Стахановський завод феросплавів”,

м.Стаханов Луганської області

     на рішення                                   

     господарського суду             Луганської області                                       

                                                       від 25.06.2009

     у справі                                             № 13/67 (суддя Яресько Б.В.)

    за позовом                             Товариства з обмеженою відповідальністю

            „Фірма „Рітон”, м.Запоріжжя

                                                                                                                                                                                                                                                                                            

     до відповідача          Відкритого акціонерного товариства  

„Стахановський завод феросплавів”,

м.Стаханов Луганської області

                                    

про                                          стягнення 228201 грн. 69 коп.

                                                  

              

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.06.2009 у справі                    № 13/67 (суддя Яресько Б.В.) частково задоволений позов ТОВ „Фірма „Рітон”, м.Запоріжжя, до ВАТ „Стахановський завод феросплавів”, м.Стаханов Луганської області: стягнуто з відповідача на користь позивача борг в сумі 208400 грн. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 17254 грн. 71 коп., 3% річних в сумі 2137 грн. 59 коп., витрати по держмиту в сумі                2277 грн. 92 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 грн. 79 коп. В решті вимог у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду з посиланням на статті 173, 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України), статті 525, 526, 530 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) мотивоване доведеністю матеріалами справи факту наявності заборгованості відповідача за поставлений товар у сумі 208400 грн. 00 коп. за договором від 12.07.2006 № Р/01, правомірним нарахуванням річних в сумі 2137 грн. 59 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 17254 грн. 71 коп. за прострочення виконання грошового зобов”язання відповідно до статті 625 ЦК України.

В частині вимог щодо стягнення річних в сумі 55 грн. 05 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 354 грн. 34 коп. за прострочення виконання грошового зобов”язання місцевим господарським судом відмовлено в задоволенні позову у зв”язку з невірним розрахунком періоду прострочення грошового зобов”язання.

ВАТ „Стахановський завод феросплавів” (відповідач у справі) не погодилось з прийнятим рішенням та подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 25.06.2009 у справі № 13/67 скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує на те, що під час розгляду справи у судовому засіданні 25.06.2009 відповідачем заявлено усне клопотання про витребування у позивача доказів повноважень осіб, які підписали специфікацію. Проте, дане клопотання, всупереч статті 77 Господарського процесуального кодексу України, судом відхилено.

Також скаржник зазначив, що станом на 01.06.2009 ВАТ „Стахановський завод феросплавів” має велику дебіторську та кредиторську заборгованості, у тому числі по відшкодуванню ПДВ, за експортними операціями та операціями на внутрішньому ринку, яка  виникла внаслідок нестабільної ситуації в економіці країни та значним зменшенням попиту на металургійну продукцію на внутрішньому ринку. У цілях збереження довгострокових відношень з українськими покупцями завод приймає розрахунки з останніми за векселями, строк сплати яких наступить через 12 місяців з моменту відвантаження товару.

З такої системи розрахунків за відвантажений товар відповідач має дефіцит у грошових коштах на розрахунковому рахунку, а оскільки поточні надходження покривають менш 50% щомісячних витрат на сировину, енергоресурси, заробітну плату та інше, то відповідач має кредиторську заборгованість станом на 01.06.2009 у розмірі 75437,4 тис.грн.

ТОВ „Фірма „Рітон” (позивач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

ВАТ „Стахановський завод феросплавів” (відповідач у справі) належним чином було   повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення йому поштового відправлення 21.07.2009, проте не скористалося своїм правом на участь у судовому засіданні.

Заслухавши доводи і пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з”ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

В С Т А Н О В И В :

12.07.2006 між сторонами у справі укладений договір № Р/01, за умовами якого продавець (позивач у справі) зобов”язався продати, а покупець (відповідач у справі) –купити продукцію, номенклатура, кількість, ціна і строки поставки якої вказуються в специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору (а.с.9).

          Відповідно до пункту 6.1 договору оплата здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 10-ти днів після отримання товару в національній валюті України за цінами цього договору, шляхом перерахування грошових коштів покупця на розрахунковий рахунок продавця.

          Пунктом 9.3 договору сторони домовилися, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2006.

          Всі зміни даного договору є дійсними, якщо вони здійснені у письмовій формі уповноваженими на то особами з обох сторін (пункт 9.4 договору).

Специфікацією № 1/08 до договору від 12.07.2006 № Р/01 сторонами у справі узгоджено найменування продукції, її кількість, ціна, строки та умови поставки, а також строки оплати, зокрема: „5 банківських днів по факту поставки” (а.с.10).

Додатковими угодами від 29.12.2006 № 1 та від 29.12.2007 № 2 до договору від 12.07.2006 № Р/01 сторонами продовжено строк дії договору до 31.12.2008 (а.с.11, 12).

          На виконання умов договору позивачем за видатковою накладною від 07.10.2008              № 08/24 передано відповідачеві товар на суму 208400 грн. 00 коп., який отриманий відповідачем на підставі довіреності від 06.10.2008 серії ЯПВ № 367177/730 (а.с.13-14).

Претензією від 14.01.2009 № 03 позивачем пред”явлено відповідачеві вимогу про  сплату заборгованість в сумі 208400 грн. 00 коп. за поставлену продукцію за договором від 12.07.2006 № Р/01 та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов”язань за цим договором (а.с.16).

Листом від 17.02.2009 № 02/580 відповідач звернувся до позивача з пропозицією зменшити вартість поставки за договором від 12.07.2006 № Р/01 на 20% у зв”язку з наявністю бюджетної заборгованості з ПДВ та підписати графік розрахунків за поставлену продукцію, відповідно до якого оплата за поставлену продукцію у березні 2009 року складатиме 55573 грн., до 15.04.2009 –55573 грн., до 15.05.2009 –55574 грн. (а.с.17).

У зв”язку з невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов”язань по оплаті одержаної продукції ТОВ „Фірма „Рітон” 23.02.2009 звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ВАТ „Стахановський завод феросплавів” 228201 грн. 69 коп., з яких: борг за поставлену продукцію в сумі в сумі 208400 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань в сумі 17609 грн. 05 коп. та 3% річних в сумі 2192 грн. 64 коп. (а.с.2-4, 19).

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.06.2009 у справі № 13/67 позов задоволений частково з підстав, викладених вище (а.с.56-57).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим скасуванню не підлягає з огляду на наступне.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості в сумі 208400 грн. 00 коп., яка утворилась за відповідачем при розрахунках за поставлену продукцію, а також                        17254 грн. 71 коп. інфляційних нарахувань та 2137 грн. 59 коп. річних за прострочення виконання грошового зобов”язання.

Правовідносини сторін у даній справі виникли з договору від 12.07.2006 № Р/01, який за своєю правовою природою є договором поставки, та регулюються умовами цього договору, нормами ЦК України з урахуванням особливостей, встановлених нормами                 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

            Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що поставка продукції за договором від 12.07.2006 № Р/01 здійснена позивачем на адресу відповідача 07.10.2008, про що свідчать накладна від 07.10.2008 № 08/24 на суму 208400 грн. 00 коп. з ПДВ та довіреність на отримання продукції від 06.10.2008  серії ЯПВ № 367177/730 (а.с.13, 14).

Відповідно до пункту 6.1 договору від 12.07.2006 № Р/01 сторони домовилися  здійснювати оплату за фактично поставлену продукцію протягом 10-ти днів після отримання товару в національній валюті України за цінами цього договору шляхом перерахування грошових коштів покупця на розрахунковий рахунок продавця.

Специфікацією № 1/08 до договору від 12.07.2006 № Р/01 строк оплати визначений „протягом 5 банківських днів по факту поставки”.

За приписами статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено  договором  або  законом  чи  не  випливає  із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 1.1 договору сторони передбачили, що в специфікаціях вказуються номенклатура, якість, ціна та строки поставки. Зміна умов договору щодо строку оплати продукції специфікацією не передбачена.

За умовами пункту 9.4 договору від 12.07.2006 № Р/01 всі зміни даного договору є дійсними, якщо вони здійснені у письмовій формі уповноваженими на то особами з обох сторін.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції положення пункту 6.1 договору від 12.07.2006 № Р/01 щодо строку оплати продукції сторонами у справі у встановленому чинним законодавством порядку не змінювались.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач був зобов”язаний оплатити товар протягом 10-ти календарних днів з моменту його одержання.

Отже, відповідач повинен був здійснити оплату продукції, одержаної 02.10.2008, у строк до 17.10.2008, що ним своєчасно не виконано, у зв”язку з чим за ним утворився борг у сумі 208400 грн. 00 коп.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

              Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджений факт прострочення відповідачем прийнятих на себе грошових зобов”язань, у зв”язку з чим місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про правомірність нарахування позивачем 17254 грн. 71 коп. втрат від інфляції та 2137 грн. 59 коп. річних.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та відхиляються апеляційною інстанцією за необгрунтованістю.

З огляду на викладене апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства „Стахановський завод феросплавів”, м.Стаханов Луганської області не підлягає до задоволення, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги –Відкрите акціонерне товариство „Стахановський завод феросплавів”, м.Стаханов Луганської області.

Керуючись ст.ст.47, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Стахановський завод феросплавів”, м.Стаханов Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 25.06.2009 у справі № 13/67 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 25.06.2009 у справі  № 13/67  залишити без змін.

3. Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги –Відкрите акціонерне товариство „Стахановський завод феросплавів”, м.Стаханов Луганської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

           Головуючий суддя                                                       Л.І.Бородіна

Суддя                                                                               Д.Ю.Перлов

Суддя                                                                               Р.Є.Якушенко

Надруковано 5 примірників:

1-          до справи

2-          позивачу

3-          відповідачу

4-          ГСЛО

5-          до наряду

Внесено