У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.07.09 Справа №16/35-пн-09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Яценко О.М. судді Яценко О.М. , Кагітіна Л.П. , Шевченко Т. М.
при секретарі - Савченко Ю.В.
за участю представників:
від позивача: Пасека В.І., довіреність № 3 від 29.01.2009 року;
від відповідача: Білецький О.В., довіреність № 600/15 від 18.02.2009 року;
розглянув відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління житлово – комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації, м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 14.04.2009р. у справі № 16/35-ПН-09
за позовом: Управління житлово – комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації, м. Херсон
до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Будмеханізація», м. Херсон
про визнання права власності та вилучення майна
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду за № 1445 від 16.07.2009р. справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий – Яценко О.М., суддів: Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М..
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
14.04.2009 року господарським судом Херсонської області у справі № 16/35-ПН-09 прийнято рішення (суддя Немченко Л.М.) яким припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання права власності на квартиру № 3 площею 59,1 кв.м. на підставі п.4 статті 80 ГПК України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При прийнятті рішення суд зазначив, що позивач не набув права на недобудоване будівництво у спосіб визначений законом, та не мав права ним розпоряджуватися, зокрема, укладати договір про спільну діяльність на завершення його будівництва з ЗАТ «Будмеханізація». Позивачем не надано доказів виконання умов договору № 103 в редакції додаткової угоди № 1 від 16.12.2002 року. Крім того, позовні вимоги заявлені відносно інших квартир, ніж сторони погодили в додатку до договору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління житлово–комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації, м. Херсон оскаржує його до апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі та поясненнях до неї позивач зазначає, що суд при прийнятті рішення порушив положення статті 27 ГПК України не залучив до участі у справі третю особу Гурнакова О.О., а також в порушення статті 38 ГПК України не витребував документи на витребуванні яких, наполягав позивач, а саме докази виконання сторонами умов укладених між ними договорів. В доповненні до договору № 1 від 16.12.2002 року передбачено, передати позивачеві квартири, але відповідач квартири не передав, а продав їх іншим фізичним особам. Для позивача не є принциповим визнання права власності саме на визначені в додатку до договору квартири, просить в рахунок задоволення позовних вимог передати інші, вільні квартири в цьому самому домі такою самою площею. Просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні повноважний представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.
ЗАТ «Будмеханізація», м. Херсон у відзиві на апеляційну скаргу та повноважний представник у судовому засіданні зазначає, що позивач не довів належними засобами доказування, той факт, що він має право на отримання квартир, не надав доказів виконання договору про дольову участь у будівництві будинку, в якому знаходяться спірні квартири та не надав доказів того, що йому належали об'єми незавершеного будівництва будинку. Просить залишити рішення господарського суду Херсонської області від 14.04.2009 року у даній справі без змін, а апеляційну скаргу управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації без задоволення
Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення присутніх представників сторін суд
ВСТАНОВИВ:
При зверненні із позовними вимогами Управління житлово–комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації, м. Херсон, із посиланням на договір про спільну діяльність від 22.07.1999 року та додаткову угоду до нього № 1 від 16.12.2002 року, просило визнати за ним право власності на квартири розташовані в будинку за адресою: м. Херсон, пр-т 200 Річчя Херсону, 36 корп. 2, а саме на наступні квартири: № № 3,6,7,8,22,24,25,49 (з урахуванням змін предмету позову). Визнання права власності на вищезазначені квартири та вилучення їх у ЗАТ «Будмеханізація», м. Херсон було предметом розгляду у суді першої інстанції.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
22.07.1999 року між ВАТ “Будмеханізація” та управлінням житлово-комунального господарства облвиконкому укладено договір №103 про спільну діяльність по закінченню будівництва житлового будинку № 30 в 4 Таврійському мікрорайоні у м. Херсон.
Як вбачається із змісту договору, останній за своєю природою є договором про спільну діяльність.
Згідно умов договору, учасники, на базі об'єднання свого майна зобов'язуються спільно діяти з метою закінчення будівництва та введення в експлуатацію 10 - поверхового житлового будинку № 30 в 4 Таврійському мікрорайоні з виділенням долі кожного учасника відповідно до ст. 115 ЦК УРСР.
Пунктом 2.4 сторони погодили, що доля ВАТ “Будмеханізація” складає 2 593, 24 кв.м., доля управлінням житлово-комунального господарства облвиконкому -2-1553 кв.м..
В наступному сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 16 грудня 2002 року до договору № 103 від 22.07.1999 року про сумісну діяльність.
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 16.12.2002 року назву та ввідну частину договору до якого укладається додаткова угода викладено у наступній редакції «Договір № 103 на дольову участь в будівництві житлового будинку», тобто між позивачем та відповідачем виникли права та обов'язки саме про дольову участь в будівництві житлового будинку.
Відповідно до умов додаткової угоди від 16.12.2002 року ЗАТ «Будмеханізація» набуло статусу забудовника та замовника будівництва семиповерхового будинку (будівельний номер 30) в четвертому таврійському мікрорайоні, в свою чергу УЖКГ Херсонської облдержадміністрації стало дольщиком.
Пунктом 2.1.1. додаткової угоди визначено, що дольщик (УЖКГ Херсонської облдержадміністрації) передає забудовнику (ЗАТ „Будмеханізація") функції замовника житлового будинку, як окремого об'єкту будівництва.
Сторони передбачили, що у місячний строк після введення будинку в експлуатацію забудовник зобов’язався передати дольщику квартири та документи необхідні для реєстрації за дольщиком права власності на виділені квартири (п. 2.2.3 додаткової угоди № 1).
Після підписання додаткової угоди дольщик стає замовником незавершених будівництвом квартир загальною площею 550 кв.м (п.3.1).
За п.2.2.2 договору, викладеного в редакції додаткової угоди, забудовник виділяє квартири загальною площею 550 кв.м. Набір квартир та етажність їх розміщення визначаються адресним переліком, погодженим обома сторонами. До додаткової угоди сторони погодили такий перелік (додаток № 1), за яким позивачу мають бути виділені квартири № 28,29,31,36,43,47,48,49 (а.с. 13, т.1).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач квартири передбачені договором не передав.
Колегія суддів наголошує, що при розгляді справи позовні вимоги неодноразово змінювались. Остаточного, у суді першої інстанції розглядались позовні вимоги згідно яких позивач просив, із посиланням на умови договору № 103, зобов'язати відповідача передати йому квартиру № 6 загальною площею 59,1 кв. м., квартиру № 7 загальною площею 45 кв. м., квартиру №8 загальною площею 79,6 кв. м., квартиру № 22 загальною площею 79,6 кв. м., квартиру № 25 загальною площею 59,1 кв. м., квартиру №24 загальною площею 59,1 кв. м., квартиру № 49 загальною площею 45 кв.м..
Зазначені квартири не відповідають адресному переліку, що є додатком до договору №103 від 22.06.1999 року. Умовами договору передбачена передача квартир за №№ 28,29,31,36,43,47,48,49. Позивач пояснив, що квартири, які передбачались умовами договору на законних підставах займають сторонні фізичні особи, що підтверджується листом Херсонського ДБТІ (а.с. 101-103, т.1).
Позивач пояснив, що йому не принципово отримати саме квартири визначені у договорі, для задоволення потреб працівників органів державної влади позивач вимагає будь -які квартири в тій самій кількості та того самого метражу.
Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги обґрунтовані ст.526 ЦК України, тобто, невиконанням договірних зобов'язань, а відтак позивач в юридичному розумінні має вимагати від відповідача виконати вимоги щодо передачі індивідуально визначених квартир, як виконання договірних зобов'язань. Позовні вимоги про надання інших квартир не витікають із договірних зобов'язань відповідача, в зв'язку з цим такі вимоги безпідставні.
Що стосується квартири №49, яка була в адресному переліку, та яку позивач включає до позовних вимог, то суд, як зазначено вище, прийшов до висновку, що позивач на неї не набув прав ні в розумінні загальних принципів цивільного законодавства (ст. 331 ЦК України), яким визначається порядок набуття права власності на новостворене майно, ні в розумінні набуття прав, які витікають із договірних зобов'язань.(ст. 328 ЦК України).
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції цілком правомірно відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог, із посиланням на статті 33,34 ГПК України.
Провадження по справі відносно квартири №3 правомірно припинено із посиланням на п.4 статті 80 ГПК України, оскільки позивач відмовився від позовних вимог в цій частині, і ці відмова прийнята судом.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а також наступним:
Відповідно до приписів ст. 16 ЦК України визначені способи захисту порушеного права, зокрема, примусового виконання обов'язку в натурі. Як вище зазначалось, квартири, які передбачені адресним переліком не є вільними, їх займають фізичні особи, умовами договору не передбачено передачі інших квартир. Позивач не позбавлений права, у разі порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, захистити в іншій спосіб, передбачений законодавством.
Пунктом 2.1.2. додаткової угоди передбачено, що УЖКГ Херсонської облдержадміністрації зобов'язане перерахувати на розрахунковий рахунок замовника 55 000 гривень.
Колегія суддів наголошує, що позивачем не надано доказів виконання обов'язків за додатковою угодою договору дольової участі в будівництві житлового будинку та не перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 55 000 гривень, у зв’язку з чим, відповідач звернувся до позивача із вимогою сплатити передбачені договором кошти (а.с. 85, т.1).
Не приймається до уваги в якості оплати за договором лист, на який посилається позивач (а.с.86, т.1), оскільки він стосується перерахування грошових коштів іншими підприємствами – пайщиками, і ці правовідносини не стосуються прав та обов’язків, що виникли між сторонами за даною справою за договором № 103.
Твердження заявника апеляційної скарги, що акт введення в експлуатацію спірного будинку, складений з порушенням вимог законодавства, не приймається до уваги, оскільки оскарження такого акту є предметом окремих позовних вимог, правильність його складення не було предметом позовних вимог та не досліджувалось в рамках даної справи. Не знаходять підтвердження пояснення заявника апеляційної скарги надані у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що саме позивач є замовником будівництва 1-6 поверхів будинку, в якому розташовані спірні квартири, оскільки згідно додаткової угоди статусу забудовника та замовника набув відповідач, в відтак саме він вказаний в цьому статусі в акті ведення в експлуатацію будинку.
Незаконними є твердження заявника апеляційної скарги, що в процесі розгляду справи суд першої інстанції визнав недійсним договір № 103 від 22.07.1999 року. Суд у рішенні лише встанови факт невиконання позивачем прийнятих на себе зобов’язань.
Колегія суддів наголошує, що сам лише факт укладення договору з урахуванням його правової природи, без наступного його виконання не є підставою для виникнення у позивача права власності на спірні квартири.
При зверненні до суду із позовними вимогами є формою захисту своїх прав та порушених законом інтересів, саме на позивача покладено доведення обставин на які він посилається при зверненні із позовними вимогами та надання суду доказів, а відтак неправомірними є твердження заявника апеляційної скарги, що суд не витребував в порядку статті 38 ГПК України документи. Крім того, низка документів витребування від відповідача яких вимагає позивач наявні в матеріалах справи (рішення виконкому Херсонської міської ради № 274 від 17.11.1987 року (а.с. 113, т.1), низка документів не може бути наявна у відповідача, а решта документів не має відношення до предмету спору, як то проектно-кошторисна документація, копії довідок про виконання будівельно-монтажних робіт, тощо.
Колегія суддів зазначені документи не витребувала, а також не залучала до участі у справі третю особу - Гурнакова О.О. з огляду на положення 101 ГПК України.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав належних доказів того, що його право власності на спірні квартири виникло з правомірних підстав, в установленому законом порядку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишається без змін.
Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління житлово–комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації, м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 14.04.2009р. у справі № 16/35-ПН-09 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 14.04.2009р. у справі № 16/35-ПН-09 залишити без змін.
Головуючий суддя Яценко О.М.
судді Яценко О.М.
Кагітіна Л.П. Шевченко Т. М.