У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
07.07.09 Справа №09-07/585
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
, Шевченко Т. М.
при секретарі: Акімовій Т.М.
за участю представників:
від позивача: Козаренко С.П. (довіреність без номеру від 18.05.2009 р.);
від відповідача: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Стептехсервіс», смт. Степногірськ Василівського району Запорізької області,
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 31.03.2009 р. у справі № 09-07/585
за позовом: Закритого акціонерного товариства «Стептехсервіс», смт. Степногірськ Василівського району Запорізької області,
до відповідача: Василівської районної державної адміністрації, м. Василівка Запорізької області,
про визнання нечинним розпорядження,
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 06.07.2009 р. № 1397 справу № 09-07/585 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий – Федоров І.О. (доповідач), судді: Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася, за його згодою колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.03.2009 р. у справі № 09-07/585 (суддя Корсун В.Л.) відмовлено в прийнятті позовної заяви ЗАТ «Стептехсервіс» про визнання нечинним розпорядження голови Василівської районно державної адміністрації від 08.08.2008 р. № 579 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції існуючого незавершеного будівництва адміністративно-побутового корпусу з актовим залом на 17000 чоловік під адміністративно-побутовий корпус з цехом по виробництву металопластикових виробів» з моменту його прийняття.
Ухвалу мотивовано тим, що даний спір не підвідомчий господарським судам відповідно до ст. 12 ГПК України, оскільки у спірних правовідносинах Василівська районна державна адміністрація виступає органом виконавчої влади при здійсненні владних управлінських функцій, і відповідно діє як суб’єкт владних повноважень. Судом роз’яснено, що вказаний спір підлягає розгляду Запорізьким окружним адміністративним судом за нормами КАС України.
Позивач з ухвалою суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Вказує, що при визначенні підсудності судом не враховано, що спір безпосередньо пов’язаний із реалізацією прав володіння та користування земельною ділянкою, оскільки оскаржуваним рішенням позбавлено позивача права постійного користування земельною ділянкою. Вважає, що даний спір є спором про право і залежно від участі в ньому органу місцевого підлягає вирішенню господарським судом.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.
Відповідач (Василівська районна державна адміністрація) у відзиві на апеляційну скаргу вказала, що не заперечує проти задоволення апеляційної скарги, оскільки вважає, що спір підвідомчій господарському суду.
В судове засідання відповідач свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Колегія суддів дійшла висновку, що матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті і розгляд апеляційної скарги можливий без присутності представника відповідача.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. ст. 101, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Колегія суддів зазначає, що предметом спору в даній справі є визнання нечинним розпорядження Василівської райдержадміністрації від 08.08.2008 р. № 579, яким припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 67,36 га, наданої ЗАТ «Стептехсервіс» для обслуговування будівель та споруд, та визнано нечинним державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЗП № 000339 від 14.09.2000 р.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення Василівської райдержадміністрації суперечить законодавству та порушує його права на володіння та користування земельною ділянкою.
Як вбачається з наведеного, спір у даній справі пов’язаний із захистом прав позивача на володіння та користування земельною ділянкою.
Колегія суддів зазначає, що земельна ділянка відповідно до положень Цивільного кодексу України є об’єктом цивільних прав. Таким чином, спір щодо володіння та користування земельною ділянкою є спором про право та пов’язаний із захистом цивільних прав та інтересів позивача.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 1 ГПК України передбачає право відповідних осіб звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
У п. 15 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. № 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зазначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності. Якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що спір у даній справі підлягає вирішенню господарським судами в порядку господарського судочинства.
Крім того, колегія суддів зазначає, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2009 р. у справі № 2а-2578/09/0870 відмовлено ЗАТ «Стептехсервіс» у відкритті провадження за його позовом до Василівської районної державної адміністрації про визнання нечинним розпорядження. Отже, адміністративний суд визначився щодо непідвідомчості даного спору адміністративним судам.
Щодо висновку суду про неподання позивачем належних доказів сплати державного мита колегія суддів зазначає, що у якості доказу сплати державного мита позивачем був поданий примірник платіжного доручення № 81 від 30.03.2009 р. про сплату державного мита в сумі 85,00 грн. Державне мито сплачене за належними реквізитами та в належному розмірі. На платіжному дорученні міститься відмітка керуючого відділенням банку про зарахування державного мита в дохід державного бюджету, яка скріплена печаткою банківської установи. Таким чином, позивачем були подані докази сплати державного мита. У якості наявності в суду доказів щодо зарахування мита до державного бюджету, суд мав можливість витребувати від позивача додаткові докази.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд невірно застосував норми процесуального права та необґрунтовано відмовив позивачу у прийнятті позовної заяви. У зв’язку з цим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа – направленню на розгляд господарського суду першої інстанції. Апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Стептехсервіс», смт. Степногірськ Василівського району Запорізької області, задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 31.03.2009 р. у справі № 09-07/585 скасувати.
Справу № 09-07/585 передати на розгляд господарського суду Запорізької області.
Шевченко Т. М.