донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.08.2009 р. справа №17/91
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Шевкової Т.А. |
суддів | Діброви Г.І. , Скакуна О.А. |
за участю представників сторін : |
від позивача: | Ігнатова Н.О. дов. № Н-01/837 від 14.03.2008р. |
від відповідача: | Бондаренко О.О. дов. № 78 від 29.12.2008р. Курілович В.В. дов. № 79 від 29.12.2008р. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного підприємства «Донецька залізниця»м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 01.06.2009р. |
у справі | № 17/91 (суддя Татенко В.М.) |
за позовом | Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк |
до | Відкритого акціонерного товариства «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1»м.Красноармійськ Донецької області |
про | стягнення 11 622грн. 72коп. |
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство “Донецька залізниця” звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Вугільна компанія “Шахта Красноармійська-Західна № 1” м. Красноармійськ Донецької області 11622грн. 72коп., з яких 3 265грн.75коп. –сума відшкодування плати за користування вагонами Російських залізниць, 8357грн.04коп. –збір за зберігання вантажу.
Господарський суд Донецької області рішенням від 01.06.2009р. у справі № 17/91 позов задовольнив частково, стягнувши з відповідача збір за зберігання вантажів у розмірі 8 357грн.04коп., у задоволенні позову в частині стягнення плати за користування вагонами у сумі 3 265грн.75коп. відмовив.
При винесенні рішення господарський суд, посилаючись на приписи розділу 2 Тарифного керівництва №1, та на умови договору № 5 від 29.11.2007р., відповідно до якого сторони добровільно конкретизували у договорі умови щодо нарахування плати за зберігання вантажів, дійшов до висновку, що збір за зберігання вантажів в сумі 8 357грн. 04коп. у даному випадку нарахований правомірно.
Враховуючи те, що спірні вагони є власністю іноземної залізниці, були затримані позивачем у зв’язку з митним оформленням і до його закінчення відповідачем від залізниці не приймалися, господарський суд, посилаючись на ст. 119 Статуту залізниць України і Правила експлуатації, пономерного обліку та розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших держав, дійшов висновку про те, що вимоги щодо стягнення плати за користування вагонами у розмірі 3 265грн. 75коп. не підлягають задоволенню, оскільки стягнення плати за користування іновагонами, нарахованої за затримку вагонів у зв’язку з митним оформленням Статутом залізниць не передбачено.
Вимоги щодо стягнення податку на додану вартість нарахованого на суму плати за користування вагонами суд визнав безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачено нарахування ПДВ на суми, що підлягають відшкодуванню одними особами на користь інших у зв’язку із внесенням останніми цих сум третім особам на виконання відповідних зобов’язань. Господарський суд дійшов до висновку, що вартість відшкодування плати за користування іноземними вагонами не є базою оподаткування у розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», у зв’язку з чим нарахування ПДВ на цю суму визнав безпідставним.
Державне підприємство «Донецька залізниця», не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 01.06.2009р. у справі № 17/91 змінити, позовні вимоги залізниці задовольнити повністю.
Заявник апеляційної скарги вважає, що судом при винесенні рішення були неправильно застосовані норми матеріального права –ст.ст. 1, 3, 4 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 119 Статуту залізниць України, п. 1, 14 Правил користування вагонами та контейнерами, а також норми процесуального права –ст. 43 ГПК України.
Заявник апеляційної скарги, посилаючись на п.п. 1, 2, 3, 6, 14, 17 Правил користування вагонами та контейнерами, вважає, що плата за користування вагонами іноземних держав нараховується в загальному порядку за визначеними ставками за весь час користування, визначений в відомостях за користування вагонами.
Заявник скарги зазначає, що у відповідності до п. 1.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а також враховуючи специфіку здійснення спільної експлуатації вантажних вагонів у міждержавному сполученні та встановлений порядок розрахунків, операції з надання залізничних вагонів, що належать іноземним залізницям, у користування вантажовласників підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.
Відкрите акціонерне товариство “Вугільна компанія “Шахта Красноармійська-Західна №1”м. Красноармійськ Донецької області вважає рішення господарського суду Донецької області від 01.06.2009р. у справі № 17/91 законним та обґрунтованим в частині відмови у задоволенні позовних вимог залізниці, тому просить залишити рішення господарського суду в цій частині без змін, а в частині задоволення позову –скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав копії актів загальної форми № 76 від 12.12.208р., № 77 від 16.12.2008р., відомості плати за користування вагонами № 22122073, накопичувальної картки № 18120669, залізничної накладної № АЕ 927010, відомості вагонів, що перевозяться маршрутами по одній накладній № АЕ 927010, витяг з книги повідомлень про час подачі вагонів під вивантаження чи завантаження, витяг з книги перевізних документів вантажоодержувача для митного оформлення та основну розрахункову відомість від 16.02.2009р., копії зведених відомостей нарахованих платежів по залізничних адміністраціях та за користування вагонами належності інших держав за січень-грудень 2008р., претензії № 102/2911 від 28.01.2009р. та відповіді № 356 від 11.03.2009р. на претензію, розрахунок ціни позову.
Крім того, позивачем були надані копії договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 5 від 29.11.2007р. та договору № 1/142 від 11.11.2003р. про експлуатацію залізничної під’їзної колії ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1».
Дослідивши надані документи, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
На станцію Чумаково Донецької залізниці 12.12.2008р. на адресу ВАТ ВАТ “ВК “Шахта Красноармійська-Західна № 1” за накладною № АЕ 927010 прибули вагони з вантажем №№ 67048256, 64450836, 65186942, 67822346, 67013128, 67635607, 65085078, власності Російської залізниці, про що залізницею вантажоодержувачу було направлено повідомлення.
Дані вагони з 19год. 30хв. 12.12.2008р. затримані на станції Чумаково в очікуванні подачі під вивантаження у зв’язку з виконанням операцій по розмитненню вантажів, про що станцією складено акт загальної форми № 76 від 12.12.2008р. Вантажоодержувач від підпису даного акту відмовився.
12.12.2008р. з 19год.30хв. по 15.12.2008р. 17год.20хв. вагони з вантажем знаходились на станції призначення у зв’язку з проведенням митних операцій, про що станцією Чумаково складено акт загальної форми № 77 від 15.12.2008р. Представником вантажоодержувача даний акт також не підписано, про що в ньому є застереження.
Облік часу перебування вагонів на станції здійснювався станцією Чумаково за відомістю плати за користування вагонами № 22122073, відповідно до якої залізницею нарахована плата за користування вагонами у розмірі 9097грн.06коп. у відповідності до ст.119 Статуту залізниць України, відомість плати за користування вагонами підписана представником відповідача із застереженнями стосовно правомірності нарахування плати за користування іновагонами у сумі 3265грн.75коп. (з врахуванням ПДВ).
Позивач, вважаючи, що затримка видачі вагонів сталася з вини відповідача, одержувача вантажу –ВАТ “ВК “Шахта Красноармійська-Західна № 1”, на підставі ст.46 Статуту залізниць України, нарахував збір за зберігання вантажу у сумі 6964грн. 20коп. та пред’явив відповідачу накопичувальну картку № 18120669 для підписання, який дану картку підписав з застереженням, від сплати нарахованого збору відмовився.
Оскільки відповідач від сплати сум, нарахованих залізницею за час затримки відмовився, пред’явлену претензію № 102/2911 від 28.01.2009р. (а.с. 30) на суму 11622грн. 79коп. залишив без задоволення, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення нарахованих плати за користування вагонами в сумі 3265грн. 75коп. (з врахуванням ПДВ) та збору за зберігання вантажів в сумі 8357грн. 04коп. у примусовому порядку.
Згідно з вимогами ст.46 Статуту залізниць України одержувач зобов’язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів встановлюється Правилами зберігання вантажів. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ї години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Пунктом 5 Правил зберігання вантажів передбачено якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту залізниць України з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом.
Відповідно до п.4 Правил зберігання вантажів термін граничного зберігання починається з моменту подачі вагону під вивантаження засобами одержувача.
Пунктом 8 даних Правил передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача сплачується після закінчення терміну безоплатного зберігання, якій обчислюється з моменту їх затримки.
Відповідно до ст. 17 Статуту залізниць України перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах.
У відповідності до даних положень Статуту 29.11.2007р. між ДП “Донецька залізниця” та ВАТ “ВК “Шахта Красноармійська-Західна № 1” укладено договір за № 5 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 3 договору № 5 від 29.11.2007р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги передбачено, що плата за додаткові послуги за регульованими тарифами визначається у відповідності до Розділу 2 Тарифного керівництва № 1 з урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею; розмір плати за користування вагонами, контейнерами, наданими на під’їзні колії вантажовласник сплачує згідно з Правилами користування вагонами та контейнерами.
11.11.2003р. між ДП “Донецька залізниця” та ВАТ “ВК “Шахта Красноармійська-Західна № 1” був укладений договір №1/142 про експлуатацію залізничного під’їзного шляху Відкритим акціонерним товариством “Вугільна компанія “Шахта Красноармійська -Західна №1”при станції Чумаково Донецької залізниці”.
Відповідно до п.12 договору власник під’їзних колій сплачує залізниці плату, а саме: за використання вагонів (контейнерів) згідно Правил користування вагонами і контейнерами; інші збори та плати, які вносяться залізниці згідно діючого законодавства.
Згідно п.2 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 термін безоплатного зберігання починається з 24-ої години дати повідомлення одержувача про прибуття вантажу.
Пунктом 2.3 Розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифне керівництво № 1, затвердженим Наказом Мінтрансу № 551 від 15.11.1999р. передбачено, що за зберігання у вагонах вантажів, що мають вивантажуватись на місцях загального і незагального користування, але не подані під вивантаження з вини одержувача, збір справляється після закінчення терміну безоплатного зберігання, що визначається з 24-ї години дати повідомлення одержувача про прибуття вантажу.
Тобто, сторонами в договорі визначений інший порядок справляння збору за зберігання у вагонах вантажів, ніж передбачено в Правилах зберігання вантажів, оскільки договір № 5 від 29.11.2007р. укладено пізніше, ніж затверджені Правила зберігання вантажів (Наказ Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644), слід визнати, що такий порядок нарахування збору узгоджений сторонами в добровільному порядку, що є можливим враховуючи приписи ст. 627 ЦК України.
Так, за умовами укладеного між сторонами договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 5 від 29.11.2007р. оплата збору за зберігання вантажів здійснюється на підставі Тарифного керівництва № 1, розділом 2 якого передбачено, що за зберігання у вагонах вантажів, що мають вивантажуватись на місцях загального і незагального користування, але не подані під вивантаження з вини одержувача збір справляється після закінчення терміну безоплатного зберігання, що визначається з 24-ї години дати повідомлення одержувача про прибуття вантажу.
Згідно розрахунку позовних вимог наданого позивачем на вимогу суду (а.с. 52) сума збору за зберігання вантажів, враховуючи умови договору, складає 8 357грн. 04коп.
Враховуючи наведене, слід визнати, що господарський суд обґрунтовано визнав підлягаючими задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з ВАТ “ВК “Шахта Красноармійська-Західна № 1” м. Красноармійськ Донецької області збору за зберігання вантажу в сумі 8357грн. 04коп.
Облік часу перебування іноземних вантажів у вагонах, що належать Російській залізниці здійснювався станцією Чумаково за відомістю плати за користування вагонами № 22122073.
Позивачем за користування вагонами Російської залізниці, з посиланням на ст.119 Статуту залізниць України та Правила користування вагонами і контейнерами, нарахована плата за користування іновагонами, у тому числі за період затримки вагонів, пов’язаної з митним оформленням у сумі 3265грн. 75коп. (в т.ч. ПДВ –544грн. 29коп.), від внесення якої відповідач відмовився. Відомость плати за користування вагонами № 22122073 відповідач підписав із зауваженнями.
Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.
Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами.
Під користуванням вагонами (контейнерами) слід розуміти використання відповідного рухомого складу залізниці певним суб'єктом господарської діяльності, у тому числі власником залізничної під'їзної колії, який безпосередньо приймає вагони (контейнери) від залізниці для виконання подальших операцій з ними, а потім повертає їх залізниці.
Час користування, за який цим суб'єктом господарської діяльності вноситься відповідна плата, визначається від моменту прийняття вагонів (контейнерів) від залізниці до моменту їх повернення залізниці.
Стаття 119 Статуту встановила, що зазначена плата за користування вагонами і контейнерами стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.
Згідно частини 4 статті 119 Статуту залізниць України вуантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань.
Порядком взаємодії митних органів і залізниць України під час переміщення через митний кордон товарів (вантажів) залізничними вантажними поїздами, затвердженим спільним наказом Державної митної служби України та Мінтрансу України від 30.03.2001 N 231/174 (в редакції наказу Державної митної служби України та Мінтрансзв'язку України від 28.05.2004 N 399/442, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2004, далі - Порядок) визначено, що товари (вантажі), що прибувають на станцію призначення й перебувають під митним контролем, розміщуються на цій станції й перебувають під охороною залізниці, а для здійснення митних процедур можуть подаватися в інші зони митного контролю.
Про прибуття вантажу посадова особа станції призначення повідомляє митницю призначення та вантажоодержувача. За відсутності на станції призначення митного підрозділу митниця призначення та залізнична станція погоджують окремий порядок повідомлення й передання документів залежно від місцевих умов, який встановлюється у Технологічному процесі роботи станції.
Після проведення митного оформлення вантажів перевізні документи з відповідними відмітками, підписом та відбитками особистої номерної печатки посадової особи митниці призначення вантажоодержувачем повертаються на станцію призначення та служать підставою для видачі товарів (вантажів) одержувачу.
Видача вантажів до закінчення митного оформлення забороняється.
Статтею 121 Статуту залізниць України передбачений перелік обставин при яких вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами. А саме: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; у інших випадках, передбачених Правилами.
Тобто, ті обставини, що вантаж в іновагонах знаходився під митним оформленням, не зазначені в нормах чинного законодавства та в умовах укладених між сторонами договорів про організацію перевезень вантажів та експлуатацію залізничної під’їзної колії підставами з яких не повинна відшкодовуватися плата за користування іновагонами.
Із наданих залізницею до матеріалів справи документів, а саме: зведеної відомості РПЦ вбачається, що за користування вагонами належності Російських залізниць, що були у користуванні українських вантажовласників у грудні 2008р. на Укрзалізницю нараховано 4 457 296,15шв.фр.;
зведена відомість нарахованих платежів за користування вагонами інших держав з розподіленням їх по залізницях України свідчить про те, що на Донецьку залізницю за грудень 2008р. нараховано 551 435,93шв.фр.;
витяг з розрахункової відомості за користування вагонами власності держав СНД та Балтії на території Донецької залізниці за грудень 208р. містить відомості про те, що до вищевказаних сум увійшла плата за користування вагонами, зазначеними у спірній відомості плати за користування вагонами № 22122073;
авізо № 487 від 11.03.2009р. свідчить про те, що вказана вище сума стягнута РПЦ з Донецької залізниці.
Таким чином, проаналізувавши надані залізницею документи, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила факт списання з ДП «Донецька залізниця»суми 2 721грн.46коп., однак доказів того, що на дану суму нарахований податок на додану вартість і сума податку списана із залізниці суду не надано.
В пункті 5.14 роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. N 04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею, зазначено, що вантажовласники, порти на підставі статті 119 Статуту повинні відшкодовувати залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань. Відповідний порядок визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.96 N 1312 "Про номерний облік простою вантажних вагонів, які належать іншим державам" та Правилами користування вагонами і контейнерами.
З врахуванням наведених норм чинного законодавства, якими врегульовані взаємовідносини по відшкодуванню понесених залізницею витрат по користуванню іновагонами, слід визнати, що сума 2 721грн. 46коп. підлягає відшкодуванню з користувача вагонами –відповідача у справі в цій сумі.
Таким чином, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 01.06.2009р. у справі № 17/91 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми 2 721грн. 46коп, яка є відшкодуванням плати за користування вагонами іноземних залізниць, оскільки не ґрунтується на нормах законодавства, яке регулює дані взаємовідносини, в іншій частині рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 01.06.2009р. у справі № 17/91 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми 2 721грн.46коп. відшкодування плати за користування вагонами.
В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 01.06.2009р. у справі № 17/91 залишити без змін.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вугільна компанія “Шахта Красноармійська-Західна №1” м. Красноармійськ Донецької області на користь Державного підприємства „Донецька залізниця” м.Донецьк 2721грн.46коп. відшкодування плати за користування вагонами інших держав, 8357грн.04коп. збору за зберігання вантажу, 110грн.79коп. судових витрат по оплаті державного мита при поданні позовної заяви, 112грн.47коп. суми інформаційно-технічних витрат сплачених за забезпечення судового процесу, 42грн.50коп. суми державного мита, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.
Господарському суду Донецької області видати наказ у відповідності до вимог статті 117 Господарського процесуального кодексу України та Закону України “Про виконавче провадження”.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді: Г.І. Діброва
О.А. Скакун
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС