донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

04.08.2009 р.                                                                   справа №38/121

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Шевкової  Т.А.

суддів

Діброви  Г.І. , Скакуна  О.А.

за участю  представників сторін :

від позивача:

Ботов М.Г. за дов. від 15.05.2009р.

від відповідача:

Зверева С.С. за дов. від 29.12.2008р. № 250-72Д

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування»м. Маріуполь Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від	25.05.2009р.

у справі

№ 38/121(суддя Гринько С.Ю.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Агрокабель»м.Запоріжжя

до	Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування»м. Маріуполь Донецької області

про	стягнення 85927грн. 80коп.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Агрокабель»м.Запоріжжя звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» м. Маріуполь Донецької області  про стягнення 85927грн. 80коп. боргу, за поставлений за договором № ПСНС-00128 від 30.05.2008р. товар.

Господарський суд Донецької області рішенням від 25.05.2009р. у справі № 38/121 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Агрокабель»м.Запоріжжя задовольнив в повному обсязі, стягнув на користь позивача з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування»м. Маріуполь Донецької області   85927грн. 80коп. боргу за поставлений товар, оскільки визнав позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування»м. Маріуполь Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2009р. у справі № 38/121 змінити, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 51622грн. 74коп. позивачу відмовити, відповідачу надати розстрочку виконання рішення суду по справі № 38/121 на шість місяців, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та підлягає скасуванню у зв’язку з неповним дослідженням обставин, що мають значення для справи.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що висновок господарського суду про доведеність позовних вимог в сумі  51622грн. 74коп. є помилковим, оскільки поставка товару на дану суму по видатковій накладній № РН-0000190 від 02.06.2008р. була здійснена на підставі договору № ДГ-25 від 25.05.2008р., а не договору № ПСНС-00128 від 30.05.2008р., і даний документ не може бути визнаним належним доказом наявності заборгованості, яка є предметом розгляду по справі № 38/121.

Заявник скарги вважає, що, оскільки матеріали справи не містять доказів виставляння позивачем рахунків-фактур на оплату поставленого товару, у позивача відсутнє як право вимоги оплати товару, так і право звернення з відповідними позовними вимогами до суду.

Заявник апеляційної скарги вважає, що господарський суд Донецької області порушив норми процесуального права, а саме п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, оскільки безпідставно не задовольнив клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду,  тоді як відповідач, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1734 від 23.12.2004р. «Про затвердження переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави», включений до даного переліку і знаходиться в кризисній економічній ситуації.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Агрокабель»м.Запоріжжя вважає рішення господарського суду Донецької області законим, обґрунтованим, винесеним при додержанні норм матеріального та процесуального права, при дослідженні всіх обставин, що мають значення для справи, а тому просить залишити його без змін, апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст. 9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксування судового засідання технічними засобами та складено протокол.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно  до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.

03.05.2008р. між ТОВ «ВКФ «Агрокабель»та ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»укладено договір № ПСНС-00128, відповідно п. 1.1 якого ТОВ «ВКФ «Агрокабель»зобов’язується поставити, а ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»прийняти та оплатити товар, в асортименті та кількості згідно специфікації № 1 (додаток № 1), яка є невід’ємною частиною договору. Товар поставляється партіями. Асортимент, номенклатура, кількість партії товару зазначається в заявках відповідача, які направляються позивачу. Підтвердженням отримання заявок є факт виставлення рахунку для оплати замовленої партії по заявці.

Відповідно до п. 1.2 договору зміна асортименту, номенклатури, кількості товару оформлюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін додаткових специфікацій.

Згідно п. 4.2 договору позивач разом з товаром передає наступні документи: оригінал рахунку, оригінал видаткової та податкової накладної, сертифікат якості.

Поставка товару здійснюється протягом 10 днів з моменту надходження письмової заявки відповідача і отримання 40% передоплати (п. 5.1 договору).

Пунктом 7.1 договору сторони визначили, що розрахунок за поставлену партію товару здійснюється по передоплаті в розмірі 40% протягом 15 днів з моменту виставлення рахунку, інші 60% - протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки товару на склад відповідача і виставлення рахунку, в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно специфікації № 1 від 30.05.2008р. (додаток № 1 до договору № ПСНС-00128 від 30.05.2008р.) (а.с. 7) ТОВ «ВКФ «Агрокабель»зобов’язувався поставити ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»кабельну продукцію на загальну суму 49562грн.40коп. (з ПДВ).

Додатковою угодою № 1 від 17.06.2008р. до договору № ПСНС-00128 від 30.05.2008р. (а.с. 8) сторони визначили обов’язок ТОВ «ВКФ «Агрокабель»поставити, а ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»прийняти та оплатити товар по специфікації № 2 (додаток № 2 до договору) на суму 49702грн. 32коп.

Крім того, у липні-серпні 2008р. між сторонами були підписані додатки № 3, 4, 5, 6, 7 та 8 до договору № ПСНС-00128 від 30.05.2008р. на поставку кабельної продукції, а саме специфікації: № 3 від 08.07.2008р. на суму 49396грн. 80коп., № 4 від 23.07.2008р. на суму 49562грн. 40коп., № 5 від 29.07.2008р. на суму 49032грн. 00коп., № 6 від 01.08.2008р. на суму 4567грн. 20коп., № 7 від 14.08.2008р. на суму 46972грн. 80коп. та № 8 від 28.08.2008р. на суму 47694грн. 00коп.

Загальна ціна договору, з урахуванням всіх специфікацій, склала 394442грн. 92коп.

Згідно видаткових накладних, рахунків-фактур та довіреностей на отримання матеріальних цінностей, наявних в матеріалах справи (а.с. 15-29) ТОВ «ВКФ «Агрокабель»поставило, а ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»отримало кабельну продукцію на загальну суму 299455грн. 72коп., яка була сплачена відповідачем частково  - в сумі 213572грн. 92коп., що підтверджено банківськими витягами (а.с. 30-38).

У зв’язку з цим, ТОВ «ВКФ «Агрокабель»направило ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»претензію на суму 85927грн. 80коп., яку відповідач визнав в повному обсязі листом від 16.12.2008р. № 506/5-768 та зазначив, що дана заборгованість буде погашена до березня 2009р.

Оскільки ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»своїх зобов’язань по оплаті поставленої за договором № ПСНС-00128 від 30.05.2008р. продукції в повному обсязі не виконало, ТОВ «ВКФ «Агрокабель»звернулось до господарського суду Донецької області з відповідною позовною заявою.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статей 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи те, що позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, факти поставки товару та наявність боргу в сумі 85927грн. 80коп.  підтверджені матеріалами справи і відповідач не надав суду доказів оплати вартості отриманого кабельної продукції в даній сумі, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ВКФ «Агрокабель» по справі № 38/121 обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню, що правильно визначено господарським судом Донецької області.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про здійснення поставки по видатковій накладній № РН-0000190 від 02.06.2008р. саме за умовами договору № ПСНС-00128 від 30.05.2008р. і зазначення в ній договору № ДГ-25 від 27.05.2008р. визнає технічною помилкою, оскільки в специфікації № 1 від 30.02.2008р. сторонами узгоджено асортимент кабельної продукції та його вартість в загальній сумі 49562грн.40коп.; найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару, що поставлявся згідно даної накладної, співпадають з даними, зазначеними в рахунку-фактурі № СФ-0000195 від 31.05.2008р., в якому підставою його виставлення визначений саме договір № ПСНС-00128 від 30.05.2008р., крім того, дана накладна підписана представником Рашевською Ю.А., довіреність якої серії ЯОМ № 931705 від 02.06.2008р. також складена для одержання цінностей за даним договором, про що правильно визначено господарським судом.

Крім того, ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»у відповіді від 16.12.2008р. № 506/5-768  на претензію позивача визнав борг за договором № ПСНС-00128 від 30.05.2008р. саме в сумі 85927грн. 80коп., в яку входить також і вартість товару, поставленого за видатковою накладною № РН-0000190 від 02.06.2008р.

Доводи заявника скарги щодо відсутності в позивача прав вимагати оплатити борг та звертатись з відповідним позовом до суду у зв’язку з неотриманням відповідачем відповідних рахунків-фактур визнаються колегією суддів безпідставними та не приймаються до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідач здійснив оплату поставленого товару в сумі 213572грн. 92коп., посилаючись на умови договору № ПСНС-00128 від 30.05.2008р., визнав наявність заборгованості в сумі 85927грн. 80коп., доказів  неотримання рахунків-фактур  відповідач не представив.

Щодо тверджень заявника апеляційної скарги про порушення господарським судом п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та незадоволення клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду, колегія суддів не приймає їх до уваги, виходячи з  наступного.

Пунктом 6 статті 83 ГПК України встановлено, що господарський суд при винесенні рішення має право розстрочити або відстрочити виконання рішення.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Проте, до відзива на позовну заяву № 523 від 22.05.2009р., в якому відповідач виклав клопотання про відстрочення виконання рішення господарського суду по справі № 38/121, не надано доказів існування обставин, що б зумовлювали ускладнення чи відсутність можливості виконати рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що позов про стягнення з ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»боргу у сумі 85927грн. 80коп.  обґрунтований та підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2009р. у справі № 38/121 про задоволення позовних вимог в повному обсязі є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за мотивами, в ній наведеними, не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування»м. Маріуполь Донецької області  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2009р. у справі № 38/121 залишити без змін.

Головуючий          Т.А.  Шевкова

Судді:          Г.І.  Діброва

          О.А.  Скакун

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС