Справа № 2-а-156/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Левченко Т.А.

при секретарі - Куришко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Сумської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення органу місцевого самоврядування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі свої вимоги мотивують тим, що їм на праві спільної часткової власності належить будинок, розташований по пров. 2-му Перекопському, 11 в м. Суми. Станом на 1994 рік площа земельної ділянки, яка знаходиться в їх користуванні як власників будинку, складала 680 кв.м. Вказана площа земельної ділянки не змінювалась до 2009 року. Влітку 2010 року вони дізналися, що в 2009 році Сумською міською радою прийняте рішення про передачу частини земельної ділянки, що знаходиться в їх користуванні власнику будинку № 9 ОСОБА_3 Коли вони звернулись до останнього він підтвердив факт передачі йому Сумською міською радою в оренду земельної ділянки площею 172 кв.м, після чого став її обробляти. Вважають, що прийнятим Сумською міською радою рішенням про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки, якою вони користувались на протязі багатьох років, порушені їх права, так як вказана земельна ділянка не вилучалась з їх користування в установленому діючим законодавством порядку. Просять скасувати рішення Сумської міської ради № 2769-МР від 24 червня 2009 року в частині передачі ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 172 кв.м в оренду для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по пров. 2-му Перекопському, 9 (а.с. 49-51).

В судовому засіданні позивачі та представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 позов підтримали та просять його задовольнити.

Представник Сумської міської ради ОСОБА_5 позов не визнав та в заперечення пояснив, що підстави для скасування оскаржуваного позивачами рішення відсутні, так як воно вже було реалізоване шляхом укладення з ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представники третьої особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 також проти позову заперечують та посилаються на те, що ОСОБА_3 була надана в оренду вільна земельна ділянка, позивачі не звертались до Сумської міської ради про надання їм в користування цієї земельної ділянки та вона їм в установленому порядку не надавалась. Просять в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи, матеріали цивільної справи № 2-103/93 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про усунення перешкод в користування земельною ділянкою, інвентаризаційну справу № 143838 на будинок № 11 по пров. 2- му Перекопському в м. Суми, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачам на праві спільної часткової власності належить будинок № 11 по пров. 2-му Перекопському в м. Суми. ОСОБА_1 є власником 54/100 частини будинку, а ОСОБА_2 - 23/50, що складає 46/100 частини будинку (а. с. 7-9; 12-15).

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 19.07.1954 року № 1137 за будинком № 11 по пров. 2-му Перекопському в м. Суми було зареєстровано в користуванні володільців земельну ділянку площею 415 кв.м (а. с. 95; 120-125). До 1992 року в плані присадибної ділянки будинку № 11 по пров. 2-му Перекопському, що міститься в інвентарній справі, площа присадибної ділянки була зазначена 379 кв. м (а. с. 127-128).

В подальшому рішенням виконавчого комітету Зарічної районної ОСОБА_5 народних депутатів № 76 від 29.04.1992 року власнику будинку № 11 по пров. 2-му Перекопському ОСОБА_8 надано в тимчасове користування, до виникнення потреби, як лишки земельну ділянку у розмірі 275 кв. м, а власнику будинку № 9 по пров. 2-му Перекопському ОСОБА_3 надано в користування земельну ділянку площею 125 кв. м (а. с. 129). Після цього згідно плану присадибної ділянки будинку № 11 по пров. 2-му Перекопському, площа присадибної ділянки, якою користуються власники будинку стала складати 680 кв.м (а. с. 16-20; 130). Відповідно до вказаної площі земельної ділянки її користувачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачують податок на землю, що підтверджується довідками ДПІ в м. Суми на а. с. 71-72.

Рішенням Сумської міської ради № 2769-МР від 24.06.2009 року «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам» ОСОБА_3 Юхимову надано земельну ділянку площею 0.0172 га на умовах оренди для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: м. Суми, пров. 2-й Перекопський, 9 (а. с. 87).

Вказана земельна ділянка, надана в оренду ОСОБА_3, входить до земельної ділянки площею 275 кв.м, яка раніше була надана в користування власнику будинку № 11 по пров. 2-му Перекопському ОСОБА_8 рішенням виконкому № 76 від 29.04.1992 року. Вказана обставина не оспорюється та визнається сторонами в справі, в тому числі представниками ОСОБА_3 Крім того вона підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження на а. с. 98- 106.

Ст. 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідачем не надано суду належних доказів вилучення в установленому порядку у позивачів частини земельної ділянки, яка була надана в оренду ОСОБА_3

Суд не може погодитись з твердженнями представників третьої особи з посиланням на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12.10.1993 року, винесеного в справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, про те, що рішення виконавчого комітету Зарічної районної ОСОБА_5 народних депутатів № 76 від 29.04.1992 року про надання в тимчасове користування власнику будинку № 11 по пров. 2-му Перекопському ОСОБА_8 земельної ділянки у розмірі 275 кв.м є незаконним та не має юридичної сили. Вказане рішення в установленому порядку не скасовано та не визнано незаконним, що підтвердив в судовому засіданні представник Сумської міської ради. Крім того на час його прийняття (з 13.03.1992 року) ст. З Земельного кодексу України від 18.12.1990 року діяла в редакції згідно якої повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві ОСОБА_5 народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування. В подальшому ОСОБА_3 приватизував надану йому в користування на підставі вказаного рішення земельну ділянку площею 125 кв.м (а. с. 42; 68 цивільної справи № 2-103/93). В той час як ОСОБА_8 та позивачі, як наступні власники будинку № 11 по пров. 2-му Перекопському, цим правом до цього часу не скористались та земельна ділянка перебуває в їх користуванні. Щодо акту погодження та закріплення в натурі меж земельної ділянки, наданої ОСОБА_3, то він був складений після винесення оскаржуваного рішення Сумської міської ради та в ньому відсутній підпис співвласника суміжної земельної ділянки ОСОБА_2 Крім того позивач ОСОБА_1 заперечує факт підпису ним вказаного акту та стверджує, що він підпису в ньому не ставив. Зазначену ОСОБА_1 обставину не заперечували в судовому засіданні і представники ОСОБА_3

Не може суд погодитись і з твердженнями представника відповідача про те, що відповідно до роз’яснень рішення Конституційного ОСОБА_7 України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 року оскаржуване позивачами рішення не може бути скасовано, так як воно було реалізовано та третьою особою по справі на підставі цього рішення укладено договір оренди спірної земельної ділянки. В зазначеному рішенні Конституційного ОСОБА_7 України йдеться про неможливість скасування своїх попередніх рішень самими органами місцевого самоврядування, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, а не про неможливість скасування таких рішень судом.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що так як рішенням Сумської міської ради № 2769-МР від 24.06.2009 року було надано в оренду іншій особі частину земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні позивачів без її вилучення в установленому порядку, вказане рішення Сумської міської ради порушує права позивачів, а тому в частині надання ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0.0172 га на умовах оренди для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (пункт 1 додатку 4 до вказаного рішення Сумської міської ради) його необхідно визнати протиправним та скасувати.

Керуючись ст. ст. 123, 141, 149 ЗК України, ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 159, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради № 2769-МР від 24.06.2009 року «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам» в частині надання ОСОБА_3 Юхимову земельною ділянки площею 0.0172 га на умовах оренди для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (пункт 1 додатку 4 до вказаного рішення Сумської міської ради).

Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня її складання в повному обсягу апеляційної скарги.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.04.2011 року.

Суддя Т.А.Левченко