ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2009 року № 22-а-13771/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Пліша М.А., Стародуба О.П.,
при секретарі судового засідання Петлеваній Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області про стягнення доплати до пенсії, як дитині війни,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 в липні 2008 року звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області в якому просить визнати дії відповідача щодо щомісячної недоплати підвищення до пенсії неправомірними. Стягнути на користь позивача з управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області невиплаченої позивачу щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в сумі 1442 грн. 70 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог, зазначає, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, однак, не зважаючи на рішення Конституційного суду України, позивачу така допомога у 2007 році не виплачувалась.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2008 року позов задоволено частково. Зобов»язано управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області здійснити щомісячну виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням положень ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 09.07.2007 року.
Зазначена постанова мотивована тим, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, вимоги позивача є законними, а тому судом першої інстанції відновлено порушене право останнього.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2008 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано такою, що не відповідає Конституції України. Положення ст.111 вищенаведеного закону втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення № 6-рп/2007, проте зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у видаткову частину не були внесені, тому кошти на виплату даних підвищень в 2007 році були відсутні. Також апелянт зазначає, що законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. На думку апелянта, при застосуванні мінімального розміру пенсії, судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», оскільки ч.3 ст.28 даного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Сторони в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
На думку колегії суддів суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, правомірно виходив з того, що останній має право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо зобов»язання здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії з 09.07.2007 року, оскільки ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Варто зазначити, що відповідно до пп. 5,6 резолютивної частини рішення Конституційного суду від 09.07.2007 року це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Обов'язковість рішень Конституційного суду рівною мірою для всіх суб'єктів правовідносин на території України також встановлюється ст. 69 Закону України «Про Конституційний суд України» № 422/96-ВР від 16.10.1996 року.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, тому доводи апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області в цій частині є необґрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов»язання управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області провести нарахування та виплату на її користь підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також правомірність задоволення цих вимог судом першої інстанції.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.64 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» обов»язок по здійсненню функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг покладено на відповідну виконавчу дирекцію Пенсійного фонду України та її територіальні органи і визначення розмірів конкретної заборгованості перед позивачем є неможливим без проведення управлінням Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області відповідного перерахунку його пенсії на підставі даних відповідної пенсійної справи, колегія суддів приходить до переконання, що обов'язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів також вважає за необхідне наголосити, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2008 року у справі № 2-а-2838/08 - без змін, уточнивши її резолютивну частину, а саме, зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року з врахуванням виплачених сум.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: В.М. Каралюс
Судді: М.А. Пліш
О.П. Стародуб
Повний текст ухвали виготовлено: 30.06.2009 року