донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
16.07.2009 р. справа №29/130пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Кулебякіна О.С. |
суддів | Волкова Р.В. , Запорощенка М.Д. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Щербакова І.В. представник за довір. № б/н від 15.06.2009 р.; Благодарьов С.М. представник за довір. № б/н від 15.06.2009 р. - ПП"Содєйствіє", м.Торез, |
від відповідача: | Сорокіна В.В. предсаник за довір. № 5 від 23.01.2009 р. - РВ ФДМ України по Донецькій області, м.Донецьк, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 21.05.2009 року |
по справі | № 29/130пд (Джарти В.В.) |
за позовом | Приватного підприємства "Содєйствіє", м.Торез |
до | Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк |
про | визнання переважного права на укладення договору оренди № 1126/2004 від 23.01.2004 р.на новий строк на тих же самих умовах |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.05.2009 р. позовні вимоги задоволені.
Вказане рішення оскаржене в апеляційному порядку Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області. В апеляційній скарзі йдеться про скасування судового акту, як такого, що суперечить нормам матеріального права. Зокрема, заявник посилається на те, що строк дії спірного договору оренди закінчився, орендодавець заперечував проти його поновлення на новий строк, а тому не було правових підстав для продовження дії договору на новий термін.
Приватне підприємство «Содєйствіє»вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а рішення місцевого господарського суду законним.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Приватне підприємство «Содєйствіє»звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про визнання права на продовження дії договору оренди цілісного майнового комплексу № 1126/2004 від 23.01.2004 р. на новий строк. Позовні вимоги обґрунтовані належним виконанням орендарем умов договору та наявністю у позивача переважного права на продовження орендних відносин з відповідачем.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з доводами, викладеними у позовній заяві.
Апеляційна інстанція вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з пункту 10.1 договору оренди № 1126/2004 від 23.01.2004 р. він укладений на строк з 23.01.2004 р. до 24.01.2009 р. Разом з цим у пункті 10.5 цього договору зазначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору, після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих само умовах, які були передбачені цим договором. Наведені положення договору відповідають приписам частини 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»і ст. 764 Цивільного кодексу України.
До закінчення строку дії договору оренди, позивач листом № 183 від 02.09.2008 р. запропонував відповідачу достроково вирішити питання продовження договірних відносин на новий строк, що законодавству не суперечить. Відповідач фактично погодився на таку пропозицію, оскільки листом № 06-02-10663 від 03.12.2008 р. звернувся до Міністерства вугільної промисловості України з відповідним клопотанням (арк. справи 15). Листом від 12.02.2009 р. № 229/05/02-02 Міністерство дало згоду на продовження терміну дії спірного договору (арк. справи 16).
Наведені докази дають підстави вважати, що договір оренди № 11/2004 від 23.01.2004 р., відповідно до чинного законодавства, є продовженим на новий термін, оскільки з цього питання між сторонами угоди досягнута відповідна домовленість.
Лист відповідача № 11-06-02-00784 від 26.01.2009 р., на який він посилається в запереченнях проти позову, не може братись до уваги з наступних причин.
Згаданий документ не містить прямих заперечень проти продовження терміну дії договору. Що ж стосується пропозиції відносно участі позивача в конкурсі на право оренди, то її не можно вважати правомірною. Адже, відповідно до частини 7 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар визначається на конкурсних засадах лише у випадку надходження заяв від двох або більш фізичних чи юридичних осіб, чого із матеріалів справи не вбачається. Стаття 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», на яку посилається в листі відповідач, не може регулювати відносини, пов’язані з орендою державного та комунального майна, що випливає із правової позиції, викладеної в рішенні Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р.
Апеляційна інстанція також вважає, що розглядаючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано керувався частиною 1 ст. 777 Цивільного кодексу України щодо переважного права орендаря на укладання договору на новий строк.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
В апеляційній скарзі не наведено переконливих доводів щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема, посилання у скарзі на відсутність підстав для продовження терміну дії договору, з огляду на закінчення строку, на якій він укладений, суперечить законодавству про оренду та не відповідають матеріалам справи.
За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2009 р. у справі № 29/130пд залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий О.С. Кулебякін
Судді: Р.В. Волков
М.Д. Запорощенко
Надруковано: 4 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС