ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" липня 2009 р. Справа № 62/22-09
вх. № 4862/4-62
Суддя господарського суду Суярко Т.Д.
при секретарі судового засідання Притуляк С.А.
за участю представників сторін:
позивача - Ситнік О.Б., №юр-500 від 20.07.09р.
3-ї особи ОСОБА_2, дов. №124 від 27.05.09р.
відповідача - ОСОБА_3, особисто
розглянувши справу за позовом Державного науково-дослідного і проектного інституту основной хімії (НІОХІМ), м. Харків 3-я особа Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Харківській області, м.Харків
до Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , м. Харків
про стягнення 12554,93 грн., розірвання договору та виселення
ВСТАНОВИВ:
Позивач – Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії(НІОХІМ) звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить розірвати договір оренди №82 від 01.09.03р., укладений між позивачем та відповідачем – ПП ОСОБА_3; виселити відповідача із нежитлового приміщення – кімнати №511 загальною площею 16,29 кв.м., розташованої за адресою: м.Харків, вул.. Мироносицька,25; стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі та відшкодуванню комунальних витрат в сумі 12366,99грн., а також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 187,94 грн., посилаючись на порушення відповідачем зобов'язання по оплаті за договором оренди.
Крім того, в позовній заяві позивач звернувся до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.
Ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 20.07.09р. о 12:00. В задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову – відмовлено.
В судовому засіданні 20.07.09р., в зв'язку із необхідністю надання сторонами додаткових доказів по справі, було оголошено перерву до 23.07.09р. о 12:00 год.
Через канцелярію суду 23.07.09р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що після подання позову до суду йому стало відомо про розірвання договору оренди №82 від 01.09.03р. та добровільне виселення відповідача із займаного приміщення, в зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі та відшкодуванню комунальних витрат в сумі 12366,99грн., а також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 187,94 грн.
У судовому засіданні 23.07.09р. представник позивача надав клопотання про
припинення провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди №82 від 01.09.03р. та виселення відповідача з нежитлового приміщення - кімнати №511 загальною площею 16,29 кв.м., розташованої за адресою: м.Харків, вул.. Міроносицька,25 на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України. В частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та відшкодуванню комунальних витрат в сумі 12366,99грн. та 3% річних у сумі 187,94 грн., позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, господарський суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні уточненні позовні вимоги визнає в повному обсязі. Звернулась до суду із заявою про надання відстрочки виконання рішення на шість місяців, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
Представник третьої особи, в письмових поясненнях поданих ним у судовому засіданні, зазначив, що відомостей про перерахування грошових коштів за спірним договором до держбюджету, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області не надавались. А також зауважив, що у позовній заяві не вказано суми, яка підлягає перерахуванню до Державного бюджету на підставі п.3.2 Договору.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
01.09.03р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди №82 нежитлового приміщення з метою розміщення офісу. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії цього договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно загальною площею 16,29 кв.м., що розташоване за адресою: м.Харків, вул..Мироносицька, 25, головний корпус, 5-й поверх, кімната №511, що знаходиться на балансі позивача.
Строк дії договору становить 3 роки та діє до 01.09.06р. включно. В разі відсутності заяви однієї із сторін, про припинення або зміну договору, після закінчення його терміну протягом місяця, він вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Річна орендна плата за даним договором становить 1970,00 грн. Орендна плата за перший місяць перерахунку оренди розраховується згідно з Додатком №2 до спірного договору і складає 164,00 грн.
Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Відповідно до п.3.2 орендна плата перераховується Орендарем щомісячно, до 10 числа місяця наступного за звітним.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що орендар повинен своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до Державного бюджету.
Позивач виконуючи свої зобов'язання за договором оренди № 82 від 01.09.03р. передав відповідачеві нежитлові приміщення, що є предметом цього договору, даний факт підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна №82 від 01.09.03р., підписаним уповноваженими представниками обох сторін.
Однак, в порушення умов договору, відповідач свого зобов'язання по повній та своєчасній оплаті орендної плати та комунальних платежів належним чином не
виконав, сплативши позивачеві лише 800,00 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем по орендній платі за період з 01.05.08р. по 31.05.09р., у розмірі 12336,99 грн., яка на момент розгляду справи не сплачена.
30.10.08р.. позивач звернувся до відповідача з претензією-повідомленням №юр-825, в якому запропонував сплатити заборгованість з орендної плати, розірвати договір оренди та передати орендоване майно.
Відповідач доказів оплати заборгованості суду не надав, натомість позивач надав до суду акт звірки взаємних розрахунків підписаний повноважними представниками обох сторін, відповідно до якого заборгованість відповідача по орендній платі та комунальним послугам складає 12366,99 грн. В судовому засіданні відповідач підтвердив наявність у нього вказаної заборгованості.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст.. 286 ГК України, орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.
Частиною 1 статті 530 Цивільного Кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором зі сплати орендної плати, чим порушив вимоги ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, а також права позивача, які підлягають захисту шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди.
Враховуючи те, що відповідно до п.3.2 орендна плата перераховується у наступному порядку: 30% орендної плати - безпосередньо до Державного бюджету на рахунок, що відкривається на ім"я територіальних органів Держказначейства по коду бюджетною класифікації 2208000 символ звітності банку 84 (з обов'язковим одночасним наданням регіональному відділенню ФДМУ по Харківській області копії платіжних доручень); 70% на рахунок Балансоутримувача (позивача по справі), суд приходить до висновку, що відповідач зобов"язаний сплатити на користь позивача суму заборгованості в розмірі 10396,50 грн., яка складається з: 70% від суми орендної плати в розмірі 5110,88 грн. та 5285,62 грн. за надані комунальні послуги.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 1970,49 грн. заборгованості, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Вказана сума дорівнює 30% від загальною суми заборгованості по орендній платі, яка, на підставі п.3.2. спірного договору, повинна бути перерахована відповідачем до Державного бюджету. А тому не виконання вказаних зобов"язань відповідачем жодним чином не порушує охоронювані законом права та інтереси позивача.
Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет
Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна.
Як вбачається з матеріалів справи третя особа (Регіональне відділення Фонду державного майна України в Харківський області, яке ухвалою господарського суду від 22.06.09р. було залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору) в процесі розгляду даної справи не заявляла самостійних вимог щодо стягнення з відповідача на користь Державного бюджету заборгованості по орендній платі.
На підставі наведеного вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1970,49 грн. заборгованості по орендній платі.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з наведених норм, позивачем здійснено нарахування відповідачеві 3% річних в сумі 187,94 грн., обгрунтованість розрахунку вказаних сум, не спростована відповідачем, перевірена судом в процесі розгляду справи. Ці нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, документально підтверджені матеріалами справи, в зв"язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.
Розглянувши клопотання позивача про припинення провадження у справі та додані до нього документи, судом встановлено, що відповідач добровільно звільнив займане приміщення. Належні докази звільнення цього приміщення, а саме акт прийому - передачі спірного майна від 01.06.09р., надані позивачем та залучені судом до матеріалі справи. Також цей акт свідчить про розірвання сторонами договору оренди №82 від 01.09.03р., з моменту підписання даного акту.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на наведене, провадження по даній справі в частині розірвання договору оренди №82 від 01.09.03р., укладеного між позивачем та відповідачем та; виселення відповідача із нежитлового приміщення – кімнати №511 загальною площею 16,29 кв.м., розташованої за адресою: м.Харків, вул.. Міроносицька,25, підлягає припиненню на підставі ч.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. покласти на відповідача.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про відстрочку виконання рішення
на 6 місяців у зв"язку з скрутним фінансовим становищем, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує матеріальне інтереси сторін, позицію сторони, на користь якої повинні сплачені кошти, загальний стан економіки країни.
Клопотання про відстрочку виконання рішення відповідач мотивує скрутним матеріальним становищем, пов"язаним з хворобою, кредитними зобов"язаннями за договорами кредиту №11159743000 від 25.0.07р., №№1605 від 07.03.07р. та №1656 від 29.03.07р., на підтвердження чого надав копії відповідних документів.
Позивач не заперечує проти надання відстрочки виконання рішення на 6 місяців, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні відповідача.
Представник третьої особи залишили питання щодо задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення на розсуд суду.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку про задоволення клопотання відповідача та надання відстрочки виконання судового рішення на 6 місяців до 03.02.10р.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 626, 785 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, п.1-1., ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Прийняти уточнення позивача до позовної заяви.
Клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині вимог про розірвання договору оренди та виселення за відсутністю предмета спору - задовольнити.
Провадження у справі в частині розірвання договору оренди №82 від 01.09.03р., укладеного між позивачем та відповідачем та; виселення відповідача із нежитлового приміщення - кімнати №511 загальною площею 16,29 кв.м., розташованої за адресою: м.Харків, вул.. Міроносицька,25 - припинити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ) (61002, м.Харків, вул.Мироносицька, 25, п/р 2600710314000 в Філії "ЗАТ ПУМБ в м.Харкові", МФО 350385, код 00209740) 5110,88 грн. заборгованості по орендній платі, 5285,62 грн. заборгованості по комунальним послугам, 187,94 грн. 3% річних, 295,55 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Відстрочити виконання рішення в частині стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 5110,88 грн. заборгованості по орендній платі, 5285,62 грн. заборгованості по комунальним послугам, 187,94 грн. 3% річних, 295,55 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на шість місяців до 03.02.10р.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог - відмовити.
Суддя Суярко Т.Д.
Рішення підписане 23.07.09р.