ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" серпня 2009 р. Справа № 63/29-09
вх. № 4976/5-63
Суддя господарського суду Погорелова О.В.
при секретарі судового засідання Стешенко О.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився
відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Флайт, ЛТД", м. Запоріжжя
до ТОВ "МКС" м. Харків
про стягнення 6804,40 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ "Флайт, ЛТД" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача ТОВ "МКС" боргу 6804,40 грн. у зв*язку з невиконанням своїх зобов*язань за розміщення, обслуговування реклами відповідача на спеціальних рекламних конструкціях згідно договору.
Представник позивача у судовому засіданні 20.07.2009 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 20.07.2009 р. не з*явився, причин неявки не повідомив, витребуваних документів не надав.
Враховуючи нез»явлення відповідача та необхідність отримання витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 11.08.2009 р.
В судове засідання 11.08.2009 р. представники сторін не з"явились.
Розглянувши матеріали справи та судом встановлено наступне.
20.12.2006 р. між сторонами укладено договір №1-077 відповідно умов якого відповідач зобов"язався розмістити рекламні матеріали на рекламних плоскостях позивача. Місця розташування, строки експонирування, тематика сюжетів, вартість експонирування вказані в Додатку №1 цього Договору. Оплата за Договором здійснюється відповідачем поетапно за кожний період розміщення - за кожний календарний місяць..
Відповідно до п.5.2 та 5.3 Договору, вартість місячного розташування вказана в Додатку до Договору та оплата здійснюється відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур на поточний місяць розміщення реклами не пізніше 18 числа поточного місяця.
Відповідно до п.6.1 Договору, прийняття звіту про виконання робіт оформлюється підписаним щомісяця актом виконаних робіт з наданням щомісячного фотозвіту.
Відповідно до п.3.1 Договору, він вступає в силу з 20.12.2006 р. та діє до 31.12.2007 р.
Згідно Додатку №1 від 20.12.2007 р. до Договору, позивач надав 1 плоскість конструкції формату 3Х6 для розміщення рекламних матеріалів в м. Запоріжжя, вул. Богдана Хмельницького з 01.01.2007 р. до 31.12.2007 р. вартістю 1565,50 грн.
Відповідно Додатку №2 від 01.02.2007 р. до Договору, період розміщення рекламних матеріалів за тією же адресою в тому ж форматі з 01.02.2007 р. по 31.03.2008 р. вартістю 1565,50 грн. в місяць.
01.03.2007 р. сторони уклали додаткову угоду до Договору, відповідно умов якої строк дії Договору продовжений до 01.06.2008 р., п.2.1 викладений в наступній редакції: Відповідач розташовує рекламні матеріали на рекламних плоскостях позивача. місця розташування, строки екпонирування, вартість експонирування зазначені в додатках, додаткових угодах до Договору. Оплата здійснюється відповідачем згідно умов ст.5 цього Договору. місце розташування конструкції: м. Запоріжжя, вул. Богдана Хмельницького, (сторона А, номер конструкції 026) в строки з 01.02.2007 р. по 01.06.2008 р. вартістю розміщення реклами - 1565,50 грн. в місяць.
Цією ж Додатковою угодою сторони погодили надання відповідачу для розміщення реклами 1 плоскість конструкцію формату 3х6 м призматрон за адресою: м. Запоріжжя, пл. Космічна/Автовокзал (номер конструкції 15) з 01.11.2007 р. по 01.01.2009 р. вартістю 1947,28 грн.
01.10.2007 р. сторони підписали додаткову угоду №2 до Договору,якою продовжили строк дії Договору до 01.01.2009 р. для розміщення обох рекламних конструкцій.
Додатковою угодою №3 До Договору, яку сторони уклали 01.02.2008 р., сторони змінили вартість розміщення реклами, яка на період з 01.02.2007 р. по 01.06.2008 р. для розміщення реклами за адресою: м. Запоріжжя вул. Богдана Хмельницького (сторона А, номер конструкції 026) стала складати 1825,58 грн., а за адресою: м. Запоріжжя, пл. Космічна\Автовокзал складає 2221,21 грн.
Позивачем згідно умов Договору виставлені рахунки № 663 від 13.11.2008 р. на суму 4048,70 грн. та № 726 від 12.12.2008 р. на суму 2023,35 грн., які відповідач не оплатив.
11.11.2008 р. відповідач направив позивачу листа № 1396\4, в якому зазначено, що у зв"язку з об"єктивними обставинами та відсутністю виробничої необхідності він просить з 15.12.2008 р. припинити надання послуг по Договору.
16.12.2008 р. позивач направив відповідачу вимогу про оплату суми заборгованості за листопад 2008 р. в розмірі 4046,00 грн. основного боргу та 74.49 грн. пені., яка залишалася неоплаченою.
20.01.2009 р. позивач знов направив відповідачу вимогу про оплату суми заборгованості в розмірі 6069,35 грн. основного боргу за листопад 2008 р. та за період з 01.12.2008 р. по 15.12.2008 р. 2023,35 грн.., а також 216,83 грн. пені. Ця вимога на цей час також залишилася несплаченою.
24.березня 2009 р. позивач повторно направив відповідачу рахунку про оплату заборгованості та просив її погасити.
Однак на цей час заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 6070,05 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України За договором про надання послуг одна сторона (виконавець)зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін прийняті послуги за Договором за листопад 2008 р. та з 01.12.2008 р. по 15 грудня 2008 року (включно) не сплатив.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання за надані послуги по Договору № 1-077 від 20.12.2006 р. , який був укладений між сторонами по справі.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 6070,05 грн. заборгованості за надані послуги, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
У відповідності до п. 7,2 Договору, сторонами встановлено відповідальність за невиконання відповідачем фінансових зобов"язань за Договором у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 699,49 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. В іншій частині пені в сумі 34,90 грн. відмовити, як необгрунтовано пред"явленої до стягнення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 11,15,16,525,526,530,546,548,549,598,610,611,612,625,629,901,903, Цивільного кодексу України,ст..ст..173,174,179,193,198,343,Господарського кодексу України ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" м. Харків (61037 м.Харків пр.Московський, 197-Б, код ЄДРПОУ 21197076, р/р 26003301000165 у ХФ АКБ "Мрія" МФО 3506319) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Флайт, ЛТД" (69035 м.Запоріжжя вул. Сталеварів, 19 оф. 27, код ЄДРПОУ 221335640, р/р 26003010963100 у ЗФ ВАТ "Державний експортно імпортний банк України" МФО 313979) заборгованність у сумі 6070,05 грн. основного боргу, 699,49 пені, 101,49 грн держмита та 310,90 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя Погорелова О.В.
Рішення підписане11.08.2009 року