Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

Справа 2-7192

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді - Дужича С.П.

при секретарі - Прокопчук Л.М.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по заробітній паті, затримки виплати належних сум при звільненні та стягнення моральної шкоди, -

встановив :

Позивач в судовому засіданні збільшила свої позовні вимоги і пояснила, що вона з жовтня 2007 року по 01 лютого 2010 року працювала у відповідача, спочатку офіціантом в кафе "Діброва", а з 01 жовтня 2009 року - барменом в кафе "Діброва". 01 лютого 2010 року, вона звільни­лася за згодою сторін і в день звільнення їй видали трудову книжку та розрахункові в сумі 12 62 грн. Проте розрахунок з нею не був проведе­ний повністю, оскільки не була виплачена компенсація за невикористану відпустку в сумі 215,84 грн., не була нарахована оплата надурочних робіт за 2008-2010 роки, яка становить розмір 7604,12 грн., та не було проведено індексацію заробітної плати за 2008-2010 роки, розмір що становить 3069, 78 грн. Просить стягнути з відповідача вказані суми. В зв'язку з тим, що відповідач не провів з нею вчасно розрахунку, просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку розмір якого складає за дев’ять місяців 7258,5 грн. Крім того, незаконними діями відповідача їй було завдано і моральну шкоду, яка полягає в тому, що вона довгий час не може отримати зароблені нею кошти, на даний час не працює, а тому докладає постійних зусиль для організації свого життя, тим більше, що після звільнення вона перебувала на стаціонарному лікуванні. Зазначені моральні страждання вона оцінює в 9000 грн. Просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі стягнути з відповідача на її користь 27148,24 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав і сказав, що позивач працювала у приватного підприємця ОСОБА_3 спочатку офіціантом, а потім барменом в кафе "Діброва". 01 лютого 2010 року була звільнена за згодою сторін. В день звільнення їй була повернута трудова книжка та проведений розрахунок в сумі 12 62 грн., але не виплачена сума в розмірі 278,94 грн., оскільки на час розрахунку – в касі не було грошей і позивачу було запропоновано прийти на наступ день. 02 лютого 2010 року, ОСОБА_1 відмовилась отримувати запропонований їй залишок розрахункових коштів в зазначеній сумі, оскільки, більше в кафе позивач не приходила, то 04 березня 2010 року дані кошти були переказом направлені по місцю її проживання. Про те, даний переказ не був прийнятий позивачем і повернувся назад. В цей же час, державним інспектором праці у Рівненській області була проведена перевірка додержання законодавства про працю за зверненням ОСОБА_1 В ході якої, порушення на які вказує позивач в позові не були виявлені, і навпаки зазначено, що бухгалтером неправильно, в сторону збільшення, проведено нарахування компенсація за невикориста­ну відпустку. Після проведеного перерахунку, сума заборгованості від­повідача перед позивачем склала 49,84 грн., які отримала позивач 08 квітня 2010 року. Вважає, що затримка розрахунку відбулась з вини відповідача, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і просить в позові відмовити.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, пояснення свідків по справі, встановив, що 01 жовтня 2008 року між сторонами був укладений трудовий договір №5 за яким позивач була прийнята на роботу офіціантом в кафе "Діброва" з законодавчо встановленою мініма­льною заробітною платою та робочим днем згідно робочого графіку. 01 серпня 2009 року, між сторонами була укладена додатково угода про зміну і доповнення до трудового договору за якою позивач була переве­дена на роботу бармена в кафе "Діброва". 25 березня 2010 року Терито­ріальною державною інспекцією праці у Рівненській області була прове­дена планова перевірка додержання законодавства про працю відповіда­чем по зверненню ОСОБА_1, якою фактів виконання позивачем ро­біт у вихідні та світкові дні, а також в надурочний час відповідно до табелів обліку використання робочого часу за 2007-2010 роки не вста­новлено. Проте, при нарахуванні компенсації за 32 відпускні дні неви­користаних позивачем, неправильно було нараховано компенсацію в сто­гону збільшення, а затримка в проведені повного розрахунку відбулася по вині самого позивача.

За договором між сторонами позивач отримувала заробітну плату на рівні законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оплату праці" заробітна пла­та підлягає індексації в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати. А, підставою для проведення індексації, відповідно до ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", є перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Тому, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 60, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 47, 94,

95, 115, 116, 237і КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ :

В позові ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по заробітній пла­ті, затримки виплати належних сум при звільненні та стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів.

Суддя С.Дужич