Справа № 2-172/2007 рік
РІШЕННЯ
Іменем України
30 січня 2007 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Кашперської Т. Ц.,
при секретарі Новосельській І.В.,
з участю адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення та усунення перешкод в користуванні житлом, -
встановив:
В листопаді 2006 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про вселення та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням. В позові посилається на те, що 17.02.2001 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4, шлюб розірвано 06.08.2004 року, до реєстрації шлюбу вони із ОСОБА_4 перебували в фактичних шлюбних відносинах з осені 1996 року. Відповідач - дочка ОСОБА_4 від першого шлюбу. Вказує, що з ОСОБА_4 для спільного проживання за спільні кошти вони купили житловий будинок по АДРЕСА_1, за домовленістю угоду оформили на відповідача; про те, що купівля даного будинку була оформлена договором дарування, відповідач його не повідомила. Вказує також на те, що відповідач ніколи в будинку не проживала, мешкає разом з чоловіком та дитиною у будинку чоловіка. Посилається також на те, що під час шлюбу з ОСОБА_4 він був зареєстрований в будинку АДРЕСА_1, з початку 2004 року став постійно проживати в зазначеному будинку, фактично на місці старого будинку він побудував новий будинок та оформив на своє ім'я проведення газу, води та інших послуг, в подальшому побудував в дворі ще один двоповерховий будинок. Після розлучення з ОСОБА_4 та розподілу спільно нажитого майна почали виникати сварки з приводу його проживання та користування будинком по АДРЕСА_1; відповідач та її мати почали методично виживати його з будинку - викинули його речі, виламали вхідні двері та поставили інші та поміняли замки в дверях, фактично не пускають його до місця його проживання. Вважає, що він має право на проживання та користування спірним будинком та має право вимагати усунення перешкод в користуванні будинком. В зв'язку із викладеними обставинами просив вселити його в будинок АДРЕСА_1 та усунути перешкоди в користуванні будинком шляхом зобов'язання відповідача надати йому ключі від вхідних дверей, не міняти замки у дверях будинку, не викидати його речі, не вчиняти сварок з приводу його проживання та користування будинком.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлений позов підтримали, підтвердили обставини, викладені в позовній заяві; суду пояснювали, що позивач проживав в будинку АДРЕСА_1 із 10.05.2004 року по 26.10.2005 року, двічі був зареєстрований в даному будинку - із 01.06.2002 року по 02.04.2002 року, та із 29.03.2004 року по даний час. Не заперечували факту укладання між позивачем та відповідачем договору найму житлової площі, але вказували та не, що строк договору зазначений не був та дописаний в подальшому на екземплярі, що був у відповідача. Вказували також на те, що
2
позивачу чинилися перешкоди в користуванні жилим приміщення із сторони відповідача, яка заперечує його право на проживання в будинку. Просили позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні заявлений позов не визнала, просила позов залишити без задоволення.
Представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлений позов не визнали, заперечували обставини, зазначені позивачем, вказували на те, що позивач за проханням ОСОБА_4 був зареєстрований в спірному будинку, але в будинку ніколи не проживав, особові рахунки по наданню послуг оформив на себе обманним шляхом, оскільки власник даного будинку на це згоди не давала. Вказували також на те, що договір найму житла закінчився 26.03.2005 року, позивач не має права на даний час на користування спірною житловою площею. Просили заявлений позов залишити без задоволення.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, вивчивши письмові докази по справі, матеріали Ірпінського MB ГУ МВС України в Київській області № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, вважає позов ОСОБА_2 таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.
Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 - дочка ОСОБА_4, із якою позивач ОСОБА_2 перебував в зареєстрованому шлюбі із 17.02.2001 року по 06.08.2004 року. Наведені обставини в судовому засіданні сторонами не заперечувались.
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є власником будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, на підставі договорів дарування частини житлового будинку, посвідчених 19.12.1998 року та 03.11.1999 року приватним нотаріусом Ірпінського нотаріального округу ОСОБА_16, зареєстрованих в реєстрі за НОМЕР_5 та НОМЕР_6, що підтверджується договорами дарування частини житлового будинку та технічним паспортом на будинок (а. с 46, 47, 51-53).
Встановлено також, що позивач проживав в будинку АДРЕСА_1 із 10.05.2004 року по 26.10.2005 року; двічі був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1: із 01.06.2002 року по 02.04.2002 року та із 29.03.2004 року по даний час. 26.03.2004 року між сторонами був укладений договір найму житлової площі за вищезазначеною адресою, зазначений договір зареєстрований в КП "Бучанське КЖЕГГ. Із 26.10.2005 року позивач не проживає в будинку АДРЕСА_1 Київської області, оскільки відповідач як власник будинку заперечує проти проживання позивача в спірному будинку та чинить позивачу перешкоди в користуванні житлом.
Наведені обставини в судовому засіданні підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні підтвердив ті обставини, що позивач із травня 2002 року проживав в спірному будинку, в будинку знаходились його речі, ОСОБА_2 чинять перешкоди в користуванні будинком. Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що позивач проживав в спірному будинку, на даний час не проживає, оскільки його звідти виселили. Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердили ті обставини, що позивач проживав в спірному будинку. Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні підтвердив ті обставини, що позивач проживав на спірній житловій площі і був виселений із будинку відповідачем та її матір"ю.
Наведені обставини також підтверджуються договором найму житлової площі від 26.03.2004 року, із якого вбачається, що відповідач передала в користування позивачу житлову площу за адресою АДРЕСА_1 (а. с 56-58). Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 підтвердили в судовому засіданні обставини укладення договору найму житлової площі між сторонами.
Із копії паспорта позивача ОСОБА_2 вбачається, що позивач був зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 із 01.06.2002 року по 02.04.2002 року, та вдруге із 29.03.2004 року по даний час (а. с 7 зворот).
3
Із акту від 04.11.2005 року (а. с 8) вбачається, що при обстеженні будинку по АДРЕСА_1 встановлено, що вхідні двері в будинку виламані. Речі, що належать позивачу, виставлені на вулицю. Із довідок НОМЕР_7 від 06.06.2006 року та НОМЕР_8 від 26.07.2005 року. Ірпінської філії "Київоблгаз", КП "Ірпіньводоканал" від 02.06.2006 року, Бучанського КЖЕП № 128 від 02.07.2004 року (а. с 9-11, 38-40, 42), вбачається, що на ім'я позивача були відкриті особові рахунки по наданню послуг за адресою вказаного житлового будинку.
Із вивчених в судовому засіданні матеріалів Ірпінського MB ГУ МВС України в Київській області № НОМЕР_1, НОМЕР_2 НОМЕР_3, НОМЕР_4 про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що між сторонами по справі, а також між позивачем та матір'ю відповідача -ОСОБА_4 - склалися неприязні стосунки, позивач неодноразово звертався до правоохоронних органів з приводу протиправних дій відносно його особи.
Таким чином, в судовому засіданні безспірно знайшли своє підтвердження ті обставини, що позивач у передбаченому законом порядку із згоди власника вселився та проживав в будинку АДРЕСА_1, був виселений із будинку та не має можливості на даний час проживати не спірній житловій площі, оскільки відповідач чинить позивачу перешкоди в користуванні будинком, речі позивача із будинку були винесені та змінено замок на вхідних дверях будинку.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян. Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що оскільки позивач в передбаченому законом порядку вселився та проживав в спірному будинку як член сім'ї власника, а саме чоловік матері відповідача ОСОБА_3, має право на користування спірним житловим приміщенням, позивач підлягає вселенню в спірний будинок. Оскільки відповідач чинив позивачу перешкоди в користуванні жилим приміщення, зокрема відповідач виніс із будинку речі позивача, змінив замок на вхідних дверях спірного будинку, заперечуючи право позивача на користування житловою площею спірного будинку, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача не чинити позивачу перешкод в користуванні будинком АДРЕСА_1 та надати йому ключ від вхідних дверей даного будинку.
Таким чином, позовні вимоги позивача знайшли своє часткове підтвердження в судовому засіданні. На думку суду, не можуть бути задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 в частині зобов'язання відповідача не міняти замки у дверях будинку, не викидати речі, не вчиняти сварок з приводу проживання та користування будинком, оскільки позивачем вони належним чином не обґрунтовані. Крім того, суд вважає, що задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача не чинити позивачу перешкод в користуванні будинком АДРЕСА_1 та надати йому ключ від вхідних дверей даного будинку суд поновлює порушене право позивача.
Посилання відповідача та її представників на те, що позивач ніколи не проживав в спірному будинку, заперечуються показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_6, які підтвердили в судовому засіданні, що позивач проживав в спірному будинку. Суд не може прийняти до уваги акт від 30.08.2005 року (а. с 48), в якому зазначено, що в спірному будинку проживає ОСОБА_4, а ОСОБА_2 прописаний але не проживає, оскільки даний акт суперечить іншим доказам, зібраним по справі. Показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13 не можуть беззаперечно свідчити про те, що позивач не проживав в спірному будинку АДРЕСА_1.
4
На думку суду, не знайшли в судовому засіданні свого підтвердження доводи відповідача та її представників, що строк дії договору закінчився і позивач не має права на користування житлом. Так, дата в договорі найму житлової площі, а саме строк дії договору, не зазначена, що викликає сумнів у правильності написання дати дії договору найму житлової площі в екземплярі, який знаходився у відповідача. Крім того, після закінчення строку дії договору найму житлової площі, на якій посилається відповідач, позивач продовжував проживати в будинку і відповідач як власник будинку не ставила питання щодо його виселення та зняття із реєстрації в зв'язку із закінченням строку дії договору найму житлового приміщення.
Таким чином, суд задовольняє частково заявлені позивачем позовні вимоги в частині вселення та зобов'язання відповідача не чинити перешкод позивачу в користуванні жилим приміщенням.
Оскільки суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог..
На підставі ст. ст. 41, 47 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про власність", ст. 150, 156, 157 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-226 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення та усунення перешкод в користуванні житлом задовольнити частково.
ОСОБА_2 вселити в будинок АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні будинком АДРЕСА_1 та надати йому ключ від вхідних дверей даного будинку.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Стягнути із ОСОБА_3 в доход держави судовий збір в розмірі 6 грн., на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 5 грн.
Повне рішення буде виготовлене протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи 04.02.2007 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.