ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2009 р. № 2-18/7875-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Гоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.
за участю представників сторін
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу
не з'явились, повідомлені належним чином
не з'явились, повідомлені належним чином
Фонду майна Автономної Республіки Крим
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду
від24.02.2009 року
у справі№ 2-18/7875-2008
господарського судуАвтономної Республіки Крим
за позовомФонду майна Автономної Республіки Крим
доСуб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
простягнення 132000,00 грн.
Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 неустойки в сумі 132000грн. за порушення строків розрахунку за придбаний об’єкт за договором купівлі-продажу майна.
Господарський суд Автономної Республіки Крим рішенням від 29.01.2009 року ( суддя Осоченко І.К.) позовні вимоги задовольнив, стягнув з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим неустойку в сумі 132000грн. Рішення вмотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.
Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 24.02.2009 року ( судді Сотула В.В., Борисова Ю.В., Лисенко В.А.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.01.2009 року скасував, в задоволенні позовних вимог відмовив. В постанові апеляційний господарський суд зазначив, що державна реєстрація договору купівлі-продажу не відбулась, умови договору, за якими покупець зобов’язаний сплатити неустойку (пункт 7.2. договору) не наступили, отже і підстави для стягнення неустойки на користь позивача відсутні.
Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.01.2009 року залишити без змін. Скарга вмотивована неправильним застосуванням Севастопольським апеляційним господарським судом норм матеріального права, а саме статей 187 Господарського кодексу України, статті 210 Цивільного кодексу України, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції було помилково зроблено посилання на Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження", оскільки відповідно до статті 4 зазначеного закону обов'язковій держаній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав у тому числі і право власності на нерухоме майно. Отже, на думку скаржник, цією нормою закону встановлено обов'язкову реєстрацію права власності, а не державну реєстрацію правочину, яка відбувається одночасно з нотаріальним посвідченням правочину.
Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення в рішеннях судів попередніх інстанцій, правильності застосування норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено Севастопольським апеляційним господарським судом, за результатами проведеного 7 жовтня 2005 року Фондом майна Автономної Республіки Крим аукціону з продажу об'єкта незавершеного будівництва реконструкції каналізаційних очисних споруд, що знаходилися на балансі виробничого об'єднання водоканалізаційного господарства "Кримводоканал", розташованого в місті Саки, автотраса Сімферополь - Євпаторія, 51 км. переможцем визнано суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, який запропонував найвищу вартість об'єкту - 660 000.00грн. Протокол аукціону затверджений наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим від 10 жовтня 2005 року № 907.Апеляційний господарський суд встановив, що умови аукціону суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 дотримані, 3 жовтня 2005 року платіжним дорученням № 98 ним сплачено 10 % вартості об'єкту приватизації - 43 805.76 грн.
У зв'язку з ухиленням Фонду майна Автономної Республіки Крим від укладення договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, суб'єкт підприємницької діяльності звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в якому просив зобов'язати Фонд майна Автономної Республіки Крим укласти з ним зазначений договір.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2006 року у справі № 2-26/11778-2006 А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 листопада 2006 року, позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 був задоволений. Господарський суд Автономної Республіки Крим в порядку адміністративного провадження зобов’язав Фонд майна Автономної Республіки Крим укласти у десятиденний строк з набуття цією постановою чинності із суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 договір купівлі продажу об'єкта незавершеного будівництва реконструкції каналізаційних очисних споруд, що знаходяться на балансі виробничого об'єднання водоканалізаційного господарства "Кримводоканал", розташованого в м. Саки, автотраса Сімферополь-Євпаторія, 51 км., за наданою суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 редакцією договору.
За умовами договору продавець зобов'язувався передати у власність покупцю об'єкт, що належить Автономній Республіці Крим, незавершене будівництво реконструкції каналізаційних очисних споруд, а покупець, в свою чергу, повинен прийняти вказаний об'єкт і сплатити його вартість відповідно до умов, що визначені у договорі. Остаточна вартість продажу об'єкта на аукціоні з урахуванням ПДВ складала 660 000.00 грн.(пункт 1.5 договору). Покупець зобов'язаний внести 506 194.24 грн. за придбаний об'єкт без ПДВ протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору. Термін оплати може бути продовжений (пункт 2.2 договору). Передача об'єкта здійснюється продавцем покупцю в п'ятиденний термін після повної сплати за об'єкт ( пункт 3.1 договору). Пунктом 5.1 передбачений обов'язок покупця в установлений цим договором термін сплатити вартість продажу об'єкта, при цьому, пунктом 7.2 договору передбачена відповідальність покупця у вигляді сплати продавцю неустойки у розмірі 20 відсотків від вартості продажу, у разі, якщо покупець не сплатіть повну суму за об'єкт протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору.
Севастопольський апеляційний господарський суд встановив, що на виконання умов договору, 25 грудня 2007 року суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 сплачено повну вартість об'єкта незавершеного будівництва в сумі 616 194.24 грн. Фонд майна Автономної Республіки Крим 8 січня 2008 року передав суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 спірний об'єкт незавершеного будівництва, про що сторонами був складений акт.
Фонд майна Автономної Республіки Крим вважаючи, що суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 були порушені вимоги пункту 7.2 договору купівлі - продажу стосовно строку сплати вартості об'єкту, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення неустойки у розмірі 132 000.00 грн.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (стаття 657 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Севастопольським апеляційним господарським судом в ході розгляду справи встановлено, що договором передбачена сплата покупцем –суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 неустойки за порушення терміну оплати, у разі якщо останній не сплатіть повну суму за об'єкт протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору. Відповідно до цієї умови договору суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що строк сплати покупцем визначеної договором неустойки за порушення терміну оплати, пов'язаний з датою нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору.
За таких обставин Вищий господарський суд України погоджується з висновком Севастопольського апеляційного господарського суду про те, що оскільки державна реєстрація договору купівлі-продажу, укладеного на підставі постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2006 року, що вступила в законну силу 6 листопада 2006 року, не відбулася, умови, передбачені пунктом 7.2 цієї угоди, не наступили, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення неустойки на користь позивача.
З огляду на викладене та приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що фактичні обставини справи встановлено апеляційним господарським судом на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваного судового акту відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року у справі № 2-18/7875-2008 залишити без змін, а касаційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим –без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Т.Дроботова