Справа №2а-1157
2009 року
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2009 року м.Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого – судді Нікандрової С.О.
при секретарі Рудник Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації про зобов’язання здійснити перерахунок та стягнення недоотриманої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації , в якому просила визнати дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09.07.2009 року по 31.12.2007 року неправомірними, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплатити недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку в розмірі 1863,07 грн. з урахуванням індексації, покласти та відповідача судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягали на задоволенні позову, додатково просили поновити строк позовної давності для звернення до суду, який пропущений позивачем з поважних причин.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача. У запереченнях зазначив, що Управління здійснює відповідні виплати за наявності відповідного бюджетного фінансування в межах бюджетних асигнувань, що виділяються у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України згідно Закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Управління не має власних коштів для виплати допомоги, а є лише розпорядником бюджетних коштів. При здійсненні своїх делегованих повноважень Управління за бюджетним призначенням, відповідно до ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", згідно розміру і в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України №13 від 11.01.2007 року виплатило позивачу допомогу у повному обсязі. Крім того, згідно рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 про визнання деяких статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" неконституційними данні статті втрачають чинність з дня його ухвалення Конституційним Судом України, тобто з 09.07.2007 року. Зазначене рішення Конституційного Суду України не реалізоване, оскільки не були внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Просить застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду, передбачені ст.ст.99,100 КАС України.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ч.2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування» Управлінню праці та соціального захисту населення делегуються відповідні повноваження в сфері вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов'язаних з охороною материнства і дитинства.
Згідно ст.5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 у зв’язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини – ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації, де з жовтня 2005 року їй була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, що діяла до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 р. було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз.3 ч.2 ст.56).
З огляду на те, що пунктами 7,14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.12, ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідач проводив відповідні виплати позивачці згідно з вищезазначеним порядком та розміром.
Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абз.3 ч.2 ст.56 та п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційними, у зв'язку з чим втратили чинність.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, з дати прийняття рішення Конституційним Судом України, тобто з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» повинна була надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Одночасно з тим, згідно ст.99 КАС України встановлений річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом, згідно ст.100 КАС України пропуск зазначеного строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позивач звернулася до суду із порушенням річного строку звернення до адміністративного суду, оскільки адміністративний позов подано до суду 31 березня 2009 року, про що свідчить відповідний реєстраційний номер на позовній заяві. Підстав для поновлення пропущеного строку для звернення до суду з позовними вимогами за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року не встановлено. Відповідач у своїх запереченнях наполягає на застосуванні наслідків строку пропуску для звернення до суду. Тому позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року не підлягають задоволенню у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.
Керуючись ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, ст.ст. 11,71, 94, 99, 100, 104, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації про зобов’язання здійснити перерахунок та стягнення недоотриманої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Василівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дати її виготовлення повного тексту постанови і поданням після цього апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя Василівського районного суду С.О.Нікандрова