Справа №2-89
2009 року
Р І Ш Е Н НЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2009 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Нікандрової С.О.
при секретарі: Рудник Ю.С.
представника позивача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засідання в залі суду в місті Василівка цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпрорудненські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -
В С Т А Н О В И В:
КП «Дніпрорудненські теплові мережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що останні, проживаючи в квартирі АДРЕСА_1 , отримують від КП «Дніпрорудненські теплові мережі» теплову енергію. Відповідачі не в повному обсязі сплачують кошти за отриману теплову енергію, у зв'язку з чим станом на 01.05.2009 року /за період з 01.08.2006 року/ утворилась заборгованість, яка складає 2666 грн. 26 коп. Позивач просив стягнути з відповідачів на користь КП «Дніпрорудненські інницькі теплові мережі» заборгованість в сумі 2666 грн. 26 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд, за обставин викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову мотивуючи тим, що вартість послуг з теплопостачання є економічно необґрунтованою і завищеною, надав ряд заперечень на позов і заяв, у яких обґрунтовував неправомірність тарифів на послуги з теплопостачання, встановлені рішеннями виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради від 16.10.2006 року №201, від 15.04.2008 року №81. В судовому засіданні пояснив, що договір про надання послуг з тепло забезпечення він отримав, але підписувати його відмовився у зв’язку з необґрунтованістю тарифів, вважає незаконним запровадження двохставкового тарифу, згоден сплачувати лише спожиту теплову енергію за даними показань лічильника теплової енергії.
Відповідач ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи без її участі.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Судом встановлено, що відповідачі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проживають в квартирі 212 будинку 19 по вул.Комсомольській в м. Дніпрорудне Василівського району, що підтверджується довідкою КУП «Наш дім».
Рішенням Дніпрорудненської міської ради від 29.12.2005 року №14 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді» визначено виконавця житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (включаючи послуги по обслуговуванню внутрішньо-будинкових мереж теплопостачання) – комунальне підприємство «Дніпрорудненські теплові мережі».
Відповідно до ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Тарифи на послуги з теплопостачання для населення на спірний період затверджені рішенням виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради №301 від 06.10.2006 року і складають 0,91 грн. абонентської плати за приєднане теплове навантаження та 3,35 грн. за спожиту теплову енергію за 1 м.кв. опалювальної площі приміщення, а також рішенням виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради №81 від 15.04.2008 року і складають 1,52 грн абонентської плати за приєднане теплове навантаження та 3,89 грн. за спожиту теплову енергію за 1 м.кв. опалювальної площі приміщення.
Згідно ч.9 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вирішуються в судовому порядку.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовами щодо оскарження рішення щодо формування тарифу на послуги теплопостачання не зверталися.
Одночасно з тим, постановою Василівського районного суду від 07.02.2007 року за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради, третя особа – Комунальне підприємство „Дніпрорудненські теплові мережі”, про визнання недійсним регуляторного акту - рішення виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради №301 від 06.10.2006 року «Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для населення та інших споживачів» у задоволенні позову відмовлено. Суд в постанові дійшов висновку, що оспорюване рішення прийняте відповідно до визначеної законом компетенції органів місцевого самоврядування, встановлених Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», при прийнятті спірного рішення дотримані вимоги ст.ст.8,9,13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», які визначають порядок і спосіб оприлюднення проектів регуляторних актів, підстав скасування рішення згідно ст.36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не вбачається. Зазначена постанова набула законної сили.
Таким чином, вимога КП «Дніпрорудненські теплові мережі» про стягнення з відповідачів оплати за послуги теплопостачання в межах тарифів, встановлених рішеннями виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради №301 від 06.10.2006 року, №81 від 15.04.2008 року обґрунтована.
У зв’язку з тим, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вносили оплату за спожиту теплову енергію не повному обсязі, у них виникла заборгованість перед позивачем за період з 01.08.2006 року по 01.06.2008 року в сумі 2666,26 грн., що підтверджується копією особового рахунку та розшифровкою нарахувань по особовому рахунку, які є в матеріалах справи.
Встановленим фактам відповідають правовідносини, що регулюються Житловим кодексом України та Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, квартиронаймач та члени його сім'ї зобов'язані солідарно вносити плату за житлово-комунальні послуги в установлені строки.
Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Згідно ст.ст.13,20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, які встановлюються законом або Законом.
Статтями ст.ст. 20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов’язки споживача і виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов’язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов’язком виконавця – надання послуг вчасно та відповідної якості згідно з законодавством та умовами договору, а також підготовка і укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг згідно з типовим договором.
Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення є обов’язком, а не правом споживача і виконавця послуг.
Суд приходить до висновку, що договірні відносини між сторонами фактично склалися, оскільки КП «Дніпрорудненські теплові мережі» надає послуги з теплопостачання в квартиру 212 будинку 19 по вул.Комсомольській в м. Дніпрорудне Василівського району, в якій проживають відповідачі, а ті в свою чергу користуються цими послугами, що підтверджується особовим рахунком №6835 абонента ОСОБА_1 Між сторонами фактично було укладено договір про надання послуг, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, а поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, а тому, згідно ч.2 ст. 205 ЦК України, даний договір вважається укладеним з моменту надання позивачем (виконавцем) та прийняття відповідачами (замовниками) послуг з теплопостачання.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004р., плата за комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
Права позивача порушені невиконанням зобов'язання відповідачами, а тому підлягають судовому захисту.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх осіб так і від будь-кого з них окремо.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за надані послуги теплопостачання в сумі 2666 грн. 26 коп.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. слід солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача, а також з відповідачів слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 67,68 ЖК України, ст.ст. 205 ч.2, 526, 530, 543, 610, 611, 612, 625, 901 ЦК України, ст.ст.7,13,20,21,31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 11, 60,72, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов Комунального підприємства «Дніпрорудненські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію – задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Дніпрорудненські теплові мережі» заборгованість за послуги теплопостачання станом з 01.08.2006 року по 01.05.2009 року в сумі 2666 грн. 26 коп, витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн., а всього 2985 (триста дев’ятнадцять гривень 63 копійки.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 51 грн.
Рішення суду також може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дати проголошення рішення і поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області С.О.Нікандрова
- Номер: 6/648/12/19
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-89/2009
- Суд: Білозерський районний суд Херсонської області
- Суддя: Нікандрова C.O.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.01.2019
- Дата етапу: 22.02.2019
- Номер: 6-678-1/20
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-89/2009
- Суд: Летичівський районний суд Хмельницької області
- Суддя: Нікандрова C.O.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.03.2019
- Дата етапу: 06.02.2020